21 травня 2019 року президент Володимир Зеленський призначив Андрія Богдана на посаду глави Адміністрації президента. Андрій Богдан — юрист за освітою та професією. До призначення в АП він представляв інтереси бізнесмена Ігоря Коломойського та працював у Дніпропетровській обладміністрації. Ще раніше, під час президентства Віктора Януковича, двічі приходив у Кабмін урядовим уповноваженим (точна назва його посади змінювалася); загалом він пропрацював в уряді 562 дні.
Робота в уряді Януковича дає підстави говорити, що Андрій Богдан потрапляє під дію закону «Про очищення влади». Мета закону — не допустити до державної влади людей, які допомагали Віктору Януковичу узурпувати владу та підривали національну безпеку країни. У ньому зазначено, що під дію закону потрапляють чиновники, які працювали в каденцію Віктора Януковича не менше ніж рік. Окремо в законі виділено період Революції гідності. Саме на революцію припадає другий відрізок роботи Андрія Богдана в Кабміні.
Люстрація в законі «Про очищення влади» визначена як заборона обіймати посади в органах державної влади. Окремо в документі прописані посади, на які не можна призначати люстрованих чиновників. Посада глави АП — у цьому переліку. У законі також окремо прописані посади, після яких чиновник вважається люстрованим — серед них є та, що Богдан обіймав в уряді.
У Володимира Зеленського наполягають, що закон про люстрацію не поширюється на посаду глави АП, бо Адміністрація президента не є органом державної влади. Справді, згідно з положенням про АП — це постійно діючий допоміжний орган, тобто фактично патронатна служба. Органами ж державної влади є Кабінет міністрів, Верховна Рада та президент. Зауважимо, що в Зеленського насамперед посилаються не на положення про АП, а на закон «Про державну службу» (в ньому записано, що глава АП — це не держслужбовець).
Сам Андрій Богдан визнавав у кількох інтервʼю, що він опинився під люстрацією, але стверджував, що це було зроблено несправедливо. За його словами, так йому помстився народний депутат Юрій Деревʼянко: ще до революції 2014-го Богдан розкрив крадіжку в «Держінформʼюсті», за якою стояв Деревʼянко, а той, прагнучи помститись, наполіг на люстрації його посади.
Другий аргумент на користь Богдана навів новий заступник глави АП Руслан Рябошапка. Він заявив, що президент не може застосовувати закон, який порушує принцип верховенства права, записаний у Конституції.
Аргументацію на користь Андрія Богдана оскаржують ГО «Громадянський люстраційний комітет» і всі фахівці з права, яких ми опитали. Вони говорять про «презумпцію конституційності» і те, що посилатися на закон «Про держслужбу» у цьому випадку не можна.
Презумпція конституційності — це поняття в українському праві: сумнівний закон можна вважати неконституційним лише за рішенням Конституційного суду (КС). Закон «Про очищення влади» лежить у КС уже чотири роки. Рішення про те, чи відповідає він Конституції, досі не ухвалили.
Противники призначення Богдана кажуть, що він не може посилатися на закон «Про державну службу». Справа в тому, що закони поділяються на загальні та спеціальні. У спеціальних законах автори уточнюють норми загального, конкретизують його для особливих ситуацій. Якщо загальний закон суперечить спеціальному, то перевага залишається за спеціальним законом. «Про очищення влади» — і є такий спеціальний закон.