Семінар «Робоетика: люди, машини і здоровʼя», який відбувся у Ватикані, організувала Папська академія життя. Її створив понтифік Іван Павло II 25 років тому — у 1994 році. Організація складається з 70 членів, яких призначає Папа. Приводом для створення став прорив у біомедицині, зокрема досягнення в редагуванні геному людини. Головне завдання цієї академії — розробити позицію церкви щодо передових досліджень у різних галузях науки, проблем екології, евтаназії та абортів. Академія також займалася проблемою сексуальних скандалів у католицькій церкві.
Тепер у Ватикані стурбовані майбутнім робототехніки. Для цього на семінар запросили науковців, фахівців з етики та теологів з усього світу, пише BBC.
На відкритті заходу Папа Франциск представив «лист до людства». Він зауважив, що потрібно вивчати нові досягення в галузі комунікації, роботехники, а також нано- і біотехнології. При цьому понтифік підкреслив, що розробники мають замислюватися й про можливі наслідки для суспільства. «Існує нагальна необхідність зрозуміти ці епохальні зміни та нові рубежі, щоб визначити, як поставити їх на службу людству, поважаючи та заохочуючи гідність кожного», — сказав папа Франциск.
Під час семінару багато суперечок викликав виступ японського професора Хіросі Ігусіро з університету Осаки, який створює роботів, зовні схожих на людину. Він вважає, що одне з головних завдань технічного прогресу — створити для людини нове тіло з більш стійких матеріалів. Це допоможе людству пережити можливу глобальну катастрофу на Землі або в Сонячній системі. «Нашою кінцевою метою людської еволюції є безсмертя, якого можна досягти, замінивши плоть і кістки неорганічним матеріалом», — сказав він.
Президент Папської академії життя, архієпископ Вінченцо Палья назвав концепцію Ігусіро «страшним сном». Він каже, що це суперечить постулату церкви про те, що «тіло і душу розділити неможливо». А головний ризик науково-технічного прогресу, на думку архієпископа, полягає в тому, що «ми забуваємо, що ми істоти, а не творці».
Ще одне дискусійне питання, яке обговорювали на цьому семінарі, — чи повинні роботи володіти такими ж основними правами, як і люди. Доповідь з цієї теми торік опублікувала Європейська група з етики в науці і нових технологіях. На семінарі у Ватикані виступав очільник цієї групи, професор етики та теорії медицини у Кельнському університеті Крістіан Вупен. Його головні тези: роботи або штучний інтелект не повинні мати власних прав, це прерогатива винятково людей, а роботи — всього лише «технічний артефакт», тому «ми не можемо надати їм ті свободи, які у нас є».
Це збігається з позицією церкви, яка закликає розглядати роботів як «побутову техніку, яка полегшує наше життя».
Але професор Ігусіро вважає, що чим більше роботи проникають у наше життя, тим більше прав ми можемо їм надати. Як аналогію він наводить приклади, коли в низці країн визнають фундаментальні права деяких тварин. «Коли робот стане для нас партнером, компаньйоном або другом, ми, звісно, захочемо його захистити», — вважає він.
Наступного року на засіданні Папської академії обговорюватимуть штучний інтелект. Нещодавно Ватикан спільно з Microsoft заснував міжнародну премію за найкращу докторську дисертацію 2019 року з теми «Штучний інтелект на службі людському життю». Католицька церква говорить, що технічні дослідження важливі, оскільки це «Божий дар». Але закликає уряди долучатися до вирішення етичних проблем, повʼязаних зі штучним інтелектом.