Зузана Чапутова — 45-річна адвокатка, яка спеціалізувалася на справах про домашнє насильство. Найбільшу популярність їй принесла кампанія проти незаконного розширення величезного звалища в її рідному місті Пезінок. Чапутова боролася з корумпованими бізнесменами і чиновниками 14 років. У підсумку Верховний суд Словаччини виніс рішення на її користь, а Чапутова одержала міжнародну премію Голдмана за захист навколишнього середовища.
Після вбивства словацького журналіста Яна Куцяка в лютому 2018 року Чапутова приєдналася до масових антиурядових протестів, внаслідок яких у відставку пішов премʼєр-міністр і лідер правлячої партії Словаччини Smer («Курс») Роберт Фіцо, а також керівники МВС і поліції.
Чапутова — член невеликої ліберальної партії «Прогресивна Словаччина», у якої немає місць у нинішньому парламенті. Головні тези її передвиборчої програми: боротьба з корупцією на найвищому рівні, реформа правоохоронної та судової систем.
Довгий час вона не піднімалася вище від пʼятого місця за результатами соцопитувань. Її рейтинги зросли після того, як Чапутову підтримав чинний президент Андрєй Кіска. Сам він відмовився балотуватися на другий термін. Коли свою кандидатуру на користь Чапутової зняв науковець, підприємець і політик Роберт Містрік, якого вважали основним кандидатом від опозиції, вона очолила рейтинг.
За два дні до першого туру виборів прокуратура Словаччини висунула обвинувачення одному з найбагатших бізнесменів країни Маріану Кочнеру в організації вбивства журналіста-розслідувача Куцяка. Кочнер відомий своїми звʼязками з верхівкою правлячої партії «Курс».
У результаті Чапутова перемогла у першому турі президентських виборів, набравши майже вдвічі більше голосів, ніж її найближчий конкурент.
Результати першого туру президентських виборів у Словаччині:
Зузана Чапутова — 40,57%
Марош Шефчович — 18,66%
Штефан Гарабін — 14,34%
Маріан Котлеба — 10,39%
До другого туру пройшов чинний заступник голови Єврокомісії, європейський комісар з питань енергетики Марош Шефчович. Його підтримує правляча партія Словаччини. Шефчович — представник консервативної політичної еліти країни. Його головна передвиборча обіцянка — «гідно представляти країну на міжнародній арені, використовуючи свої політичні звʼязки та досвід». Він критикує Чапутову за те, що вона ніколи не обіймала урядові посади, а в політику прийшла тільки минулого року.
Третє місце посів колишній голова Верховного суду та екс-міністр юстиції Штефан Гарабін. Він критикує політику Євросоюзу стосовно мігрантів і пропонував скасувати санкції ЄС проти Росії. На четвертому місці опинився лідер ультраправої «Народної партії — наша Словаччина» Маріан Котлеба.
Вони критикували ліберальну позицію Чапутової щодо мігрантів, прав ЛГБТ-спільноти та підтримки права на аборт. Через це проти неї виступили й ієрархи католицького духівництва Словаччини. Вони заявили, що голосувати за Чапутову — «тяжкий гріх».
Які повноваження має президент Словаччини:
Президента Словаччини обирають на п'ять років, не більше ніж на два терміни поспіль.
Президент має обмежені повноваження і виконує переважно церемоніальну і представницьку функцію.
Президент може пропонувати кандидатуру і затверджувати призначення на посаду прем'єр-міністра — голови виконавчої влади.
У президента є право вето під час призначення головних прокурорів і суддів, які відіграють ключову роль у боротьбі з корупцією.
Президент може помилувати або достроково звільнити ув'язненого за рекомендацією міністра юстиції.
На думку аналітиків, у Чапутової великі шанси стати першою жінкою-президентом Словаччини. Результати першого туру яскраво продемонстрували, наскільки різко змінилося ставлення громадськості до нинішньої політичної еліти після торішнього вбивства журналіста Яна Куцяка.
«Відчуття несправедливості, що існує в нашому суспільстві, та історія Зузани Чапутової як борця за справедливість, нехай на локальному рівні, сприяла її злету. До того ж вона не говорить як політик — вона говорить по суті. Виборець здатен це оцінити», — вважає братиславський політтехнолог Ріхард Маречек.
«Населення дуже поляризоване. Одна з причин — розрив між діями політиків та очікуваннями громадян», — сказала Івета Радічова, колишня премʼєр-міністр Словаччини, яка зараз викладає соціологію в Панʼєвропейському університеті в Братиславі.
Проте це не гарантує стовідсоткової перемоги Чапутовій. Аналітики вважають, що її погляди на мігрантів і права ЛГБТ-спільноти «можуть відштовхнути деяких виборців у такій соціально консервативній країні, як Словаччина».
Соціолог з Братиславського політичного інституту Міхал Вашечка говорить, що навіть у разі перемоги Чапутової політична сцена Словаччини розколеться щонайменше на три табори: прозахідних лібералів, праворадикалів та повʼязану з бізнесом еліту.