Воєнний стан запровадили 26 листопада. За день перед цим у Чорному морі російські судна атакували українські кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та буксир «Яни Капу», які прямували до Азовського моря. Російські військові захопили в полон 24 українських моряки. Троє з них отримали поранення.
В ніч із 25 на 26 листопада Рада Національної безпеки та оборони вирішила ввести воєнний стан на 60 діб на всій території України. Проте парламент, який затверджував це рішення, змусив президента скоротити строк воєнного стану до 30 діб та обмежив його дію лише десятьма областями: Чернігівською, Вінницькою, Донецькою, Луганською, Миколаївською, Сумською, Одеською, Харківською, Запорізькою та Херсонською.
Президент почав свій виступ з того, що підписав указ про припинення воєнного стану з 14 години цього дня. Але, за його словами, загроза для України залишається. «Нікуди не поділася російська загроза. Якби не вибори, ми би попросили Верховну Ради продовжити воєнний стан», — заявив Порошенко. ОБСЄ підтвердила дані розвідки — у районі Луганська знайдено підтягнуті системи «Град», збільшена кількість артилерії, не відведені танки. Не зменшилася і військова присутність РФ в Азовському морі.
Порошенко каже, що воєнний стан не вплинув негативно на економіку. «Нам пропонували готуватися до курсу 40 гривень за долар, а що в результаті? Ми отримали макрофінансову допомогу з боку Європейського союзу, ми отримали кредит Світового банку, частина якого вже надійшла до скарбниці України та транш МВФ, який також надійшов, а курс гривні протягом останніх тижнів взагалі зміцнився.
Перед введенням воєнного стану інвестиційна компанія Concorde Capital побоювалась, що через воєнний стан черговий транш кредиту можуть відтермінувати. Але в МВФ одразу пояснили, що «у МВФ немає формальних юридичних заборон, що перешкоджають продовженню співпраці в умовах воєнного стану». У 2014 році президент Порошенко сам говорив, що «країнам у стані війни МВФ не дає грошей. Про це ніхто не думає, коли ставить сьогодні питання про воєнний стан».
Як пояснив theБабелю екс-міністр фінансів Олександр Данилюк, МВФ не міг відмовитись від траншу через воєнний стан. «Оголошення воєнного стану викликало питання в столицях країн-партнерів не через економічний, а через політичний складник. Усі розуміли, що фінансові наслідки будуть короткотерміновими, глобального ефекту не очікували… А курс гривні напряму пов’язаний з отриманням цих траншів».
Серед воєнних досягнень Порошенко назвав те, що війська передислокували на ті ділянки, де очікували ймовірних атак з боку Росії, зміцнивши захист. Посилили систему протиповітряної оборони в південних та східних областях. Відбулися навчання і збори резервістів. Звернення до військкоматів резервістів, готових повернутися в бойові лави, втричі або вчетверо перевищило очікування. У 10 областях, де діяв воєнний стан, зареєстровано на 26% менше злочинів, ніж зазвичай. Але так само на 26%, але вже більше, виявлено незареєстрованої зброї. Суворо перевірили системи військового управління, забезпечення і озброєння. Виявили чимало недоліків. «Це дуже важливо, щоб слабкі місця ми побачили раніше, ніж ними міг би скористатися ворог», — каже Порошенко.
З ним не погоджується директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Він вважає, що найголовніше, чого вдалося досягнути воєнним станом — це мирно провести Об’єднавчий собор, а не покращити обороноздатність. Воєнний стан також розв’язав руки контррозвідці (підрозділ СБУ), яка отримала змогу запобігти «провокаціям, які могли планувати релігійними каналами». Частково з цим пов’язано зменшення злочинності у вказаних областях. Інформація закрита, тому неможливо дізнатись, скільки диверсій припинили.
Покращення боєготовності, збори резервістів, перевірку та інші дії потрібно було проводити раніше і без воєнного стану, вважає Сунгуровський. Щодо підсилення протиповітряної оборони експерт говорить, що там «немає що підсилювати… може декілька разів стрільнули, підсилювати особливо немає чим». «Зараз технічне оснащення ЗСУ покращилось. Але це не результат воєнного стану, це результат довгої і наполегливої роботи з посилення воєнного потенціалу», — вважає експерт.
Порошенко вважає, що на міжнародній арені воєнний стан дозволив продовжити санкції проти РФ, а також почати обговорення нових. Лише агресивні дії Росії, а також адекватна реакція України і запровадження воєнного стану привернули увагу світу до проблеми в Азовському морі, — каже президент. Два тижні тому Євросоюз одностайно продовжив санкції проти РФ. За ініціативою України в ЄС обговорюють новий «азовський» пакет санкцій. А ще Генасамблея ООН ухвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим і Севастополя (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів».
Голова правління «Майдану закордонних справ», експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Богдан Яременко не погоджується. Він вважає, що на продовження санкцій вплинув не воєнний стан, а робота українських дипломатів, які інформували світ про ситуацію в Азовському морі.
«Останні слова представника США Курта Волкера говорять про те, що наші західні партнери не розуміють доцільності воєнного стану… На продовження санкцій вплинула криза в Азові 25 листопада і її широкий розголос. Треба віддати належне українській дипломатії і державній машині. Вони збурили громадську думку в світі», — каже Яременко.