За тиждень перша частина великого інтервʼю Соні Кошкіної з бізнесменом Ігорем Коломойським набрала на YouTube майже півтора мільйона переглядів. 27 листопада вийшла друга частина. Переказуємо головні тези.
Про ФБР і бізнес у США
Чутки [про те, що ФБР просить видати мене США] повʼязані з нашим бізнес-партнером Вадимом Шульманом. Нас обʼєднує завод у штаті Огайо, через який уся шура-бура. Завод вже рік як не працює. Шульман був управляючим у групі коксохімічних заводів, які потім продали [російській металургійній компанії] «Євраз». Я вважаю, він трохи забагато отримав [грошей] від угоди. Ми судимося з 2013 року. Судилися у всіх юрисдикціях, всюди він програв. Жодних документів про мою видачу США за запитом ФБР ніхто не бачив — це все сутяжництво та вимагання.
Про кандидатів у президенти
У другий тур президентських виборів вийдуть Юлія Тимошенко та Володимир Зеленський. Співвідношення 55 до 45 на користь Тимошенко. Віталій Кличко, якщо не піде у президенти, буде все життя з Порошенком. Він без Порошенка кроку не ступить. Сергій Льовочкін уже Віталієм Кличком не командує — у нього інші фаворити.
Про Іллю Киву
Ілля Кива не входить до сфери наших інтересів, у нього інший начальник. Я його знаю з 2014 року, можу подзвонити, сказати: «Красень, молодець». Порадами іноді допомагаю. Грошима — ні.
Про Зеленського
Зеленський — головнокомандувач? [Чом би й ні], Рейган був головнокомандувачем. Трамп — головнокомандувач. [В Україні] зараз головнокомандувач — Порошенко. Він краще, ніж був би Коломойський, або Зеленський, або Іванов? Яка різниця, хто головнокомандувач. Є Міністерство оборони, є Генштаб, є стратегія [війни]. Якщо Путін відмовиться зустрічатися із Зеленським — це проблеми Путіна.
Нашій країні потрібна свіжа кров. І необовʼязково це має бути Зеленський, Вакарчук, [народний депутат, директор «Буковелю» Олександр] Шевченко. Молоді мають приходити, а старі — йти.
Про партію «УКРОП»
«УКРОП» — це досить жива партія. Те, що Порошенко через своїх підручних зробив з її лідером Геннадієм Корбаном, — абсолютно неприйнятно в цивілізованій країні. Через це була довга пауза, і ось цього літа зʼявився [народний депутат, директор «Буковелю»] Олександр Шевченко. Він братиме участь у президентських виборах, у нього такий же рейтинг, як і у Андрія Садового.
Про перші гроші
Я перші великі гроші заробив у 1985 році. Ми займалися фотографією і поїхали в Казахстан. Там заробили за два місяці десять тисяч рублів — це були величезні гроші. Збільшували фотографії маленького формату та робили з них великі.
Про «Студію Квартал 95»
Я ніколи не мав відношення [до вигадування жартів «95 Кварталу»]. Вони висміюють усіх, зокрема й мене. Можливо, мені вони трохи більше симпатизують, але висміюють точно не менше за інших.
Щодо відносин між «плюсами» і «Кварталом», «Квартал» виграє з рахунком 10:0, вони роблять що хочуть. Ніхто не фронтує мене в цьому «Кварталі». Я один з бенефіціарів «плюсів», і у нас із «Кварталом» контракт на 10 років. Вони виробляють продукт і продають його «плюсам» без права редактури. «Плюси» отримують прибуток від реклами.
Про олігархів
Головна помилка журналістів — вони підганяють усіх олігархів під один ранжир. У нас різні ідеали, різне розуміння країни, різний погляд на самих себе і свою роль. Скільки українських олігархів? Чотири? Ну, не рахуючи Петра Олексійовича [Порошенка]. Дмитра Фірташа я ніколи олігархом не вважав, олігархом був [його партнер, колишній керівник Адміністрації президента Януковича] Сергій Льовочкін.
Після втечі Януковича та великих бізнесменів, таких як Сергій Курченко або Саша Янукович, кому дісталася власність? Особисто мені нічого не перепало, але мені й не треба. Віктор Пінчук теж нічого не отримав, Фірташу теж нічого не дісталося. А дісталося Рінату Ахметову. Погано лежало, а він не погребував і взяв. У результаті сьогодні він контролює 30 відсотків ВВП, а за Януковича контролював 15, у кращому випадку — 20 відсотків. Але з іншого боку — ВВП став удвічі меншим. Зараз він також контролює половину валютного виторгу країни.
Я не засуджую Ахметова, який заробляє, наприклад, на схемі «Роттердам+». Він грає в ігри, правила до яких прописала влада. Він не є депутатом чи міністром. У нього є вплив, давні звʼязки, але з усього олігархічного набору він має лише «телевізор».
Телевізор — це перша влада, а не четверта. Це публічність, за яку бʼються всі громадські активісти. Союз громадянського суспільства та телебачення міг би змінити нашу країну на краще. Замість цього на «плюси» наліпили ярлик «продажного олігархічного ЗМІ». Унаслідок цього суспільство не скористалося плодами революції 2014 року. А скористалися ними такі, як Порошенко.
Про Донбас і Крим
Чи поверне Україна собі Донбас і Крим? Донбас поверне і досить швидко — все залежить лише від нас. Розмови про те, що там сидить Путін і всім командує, — це смішно; йому цей тягар не потрібен. Єдине, чого він не дозволить, — це повернути Донбас воєнним шляхом. А так йому простіше інтегрувати Донбас назад в Україну, щоб руйнувати її зсередини. З Кримом буде складніше, але його Україна теж поверне.
Президент Порошенко розуміє, що на Донбасі за нього ніхто не проголосує. А там живе три мільйони осіб, з яких два — виборці. Будь-який новий президент зможе почати [відносини з Донбасом] з «чистого аркуша».
Про «ПриватБанк»
Гонтарева прописалася в Лондоні — це добре. Є коло людей, до яких я маю претензії через націоналізацію «ПриватБанку», на велику суму. Нехай накопичують кошти. Гонтарева не перша в цьому списку, [керуючий партнер фінансової групи ICU Макар] Пасенюк у ньому стоїть вище. І Порошенко, звісно, але він поки що президент.