Суть законопроекту №5309 [про який згадують у Київському патріархаті] полягала в тому, що церкви, які мають центри у країні-агресорі, повинні інформувати громадян про це. Пропонувалось, щоб така церква називалась не Українською православною церквою Московського патріархату, а — щоб було зрозуміло, що це — Російською православною церквою.
Наш комітет підтримав цей законопроект. Але, вочевидь, проти були [депутат партії «Опозиційний блок» Вадим] Новинський і представники українських церков Московського патріархату, які приходили на засідання і теж протестували проти прийняття цього закону. Зрештою цей законопроект на розгляд парламенту не виносився.
Цей законопроект підходить до ситуації [з перейменуванням УПЦ МП], яка склалася. Хоча він писався ще до того, коли почалися навіть розмови про можливість надання Томосу і визнання української автокефалії.
Альтернативних законопроектів для перейменування УПЦ МП поки що немає. Але є інші способи врегулювати ці питання. Наприклад, через реєстрацію відповідних громад [з коректною назвою] і через погодження чи непогодження такої реєстрації. Врешті-решт — через захист авторського права на назви, через використання в назвах національних символів. Тобто достатньо інших законів, які це регулюють.
Вже після надання Томосу, я думаю, навіть чинного законодавчого поля буде достатньо, щоб не було у нас двох українських церков з однаковими назвами. Коли відбудеться об’єднавчий собор і українській церкві буде надано Томос, то ця церква може запропонувати політикам підготувати законопроект, який буде враховувати актуальну ситуацію.
Якщо такого звернення не буде, то є розглянутий і підтриманий комітетом законопроект №5309 — його прийняття теж може вирішити цю ситуацію.