Олексій Бондаренко, головний редактор блогу про нову українську музику LiRoom
Аудиторія Монеточки — як не дивно, не тільки дівчата до 20 років. У моїй стрічці більшість її шанувальників — старші люди. Це 30—35-річні представники креативного класу, які слухають нову російську і російськомовну музику: Гречку, Little Big, «Пошлую Молли».
Музичні критики з Росії називають жанр, у якому працює Монеточка, «нова щирість». Вона співає, що відчуває, і робить це прямою мовою. Це резонує з ностальгією за 90-ми, яка зараз у самому розпалі. Відчувають її саме ті, хто не жив у той час. Сама Монеточка говорить у пісні «90-е»: «И только из кассет, из песен «Кровостока»/ Я с детским ужасом узнал про то, что/ В 90-е убивали людей/ И все бегали абсолютно голые». Люди, які слухають Монеточку, теж не переживали те, про що співає «Кровосток»: не билися з баригами за наркоту та не били «розочки» в генделях. Їм просто дуже подобається ця атмосфера.
Для мене у Монеточки головне — її тексти. Думаю, більшість інших людей теж зачепилися саме за них. Наприклад, у пісні «Каждый раз», з якою вона злетіла, дуже запамʼятовується рефрен у приспіві. І в цьому вони схожі із Земфірою. У останньої вʼїдалось в голову незвичайне «Хочешь, я убью соседей, что мешают спать?», а у Монеточки — «Я бы бомжевала возле трасс, я бы стала самой бедной из людей». Як викинути таке з голови?
І все ж мені здається, що витоки Монеточки — більше не в Цої та Земфірі, а в американській хвилі інді-фолк музики, яка розвивається в останні кілька років. Там зараз багато, як я їх називаю, «дівчат, які сумно співають під гітару», — наприклад Кортні Барнетт.
Катерина Офліян, солістка групи YEYO
Я почула Монеточку пару років тому, зовсім випадково — в YouTube. Тоді вона записувала відосики, сидячи в квартирі за синтезатором, там ще майже не було музики, та й співала вона слабше, ніж зараз. Але мене зачепили її тексти, свіжий погляд на життя, іронія. Напевно, вона просто росла і розвивалася, ускладнювала тексти і музику, і в якийсь момент це все потрапило у правильне русло. У Монеточки дуже сучасна мова. Я думаю, саме тому люди, яким до 20 років, зчитують її як свою.
Головне у Монеточки — її хльосткі тексти. З останнього, що мені запало в душу, — рядок з «Нимфоманки»: «Залезь мне в сердце, а не в ширинку джинс». По-моєму, це дуже круто, особливо в поєднанні з її неземним інопланетним образом. У Монеточці, звичайно, трохи чутно Земфіру — і це нормально, адже всі ми росли на цій музиці. Але в Монеточки зараз однозначно більше свободи, і це класно.
Я би з радістю пішла на концерт у Києві, якщо б не їхала. Мені здається, туди прийдуть люди, які цікавляться сучасною мовою і тим, що відбувається довкола. Снобам там робити нічого.
Ігор Панасов, головний редактор Karabas LIVE
Ядро аудиторії Монеточки в Україні — люди від 15 до 30 років, які стежать за контентом з РФ, користуються «ВКонтакте» через VPN, і які обтяжені інтелектом насправді або думають так про себе. Вони знаходять у її піснях гру розуму та провінційну ауру, яка у покоління, що виросло в 90-ті, повʼязується з ностальгією за цими 90-ми.
Ті, кому до 20, підуть на Монеточку, тому що це голос їхнього покоління, який пробився крізь товщу білого шуму і був почутий як особливий. Це автоматично резонує з їхніми інтонаціями та поривами.
Монеточка — індивідуальність. Вона поєднує в собі доброзичливу для підлітків ауру музики Lo-Fi та імідж дівчинки з сусіднього підʼїзду з інтелектуальними замашками. Її підхопили медіа — одна рецензія-ода Олександра Горбачова на «Медузі» чого варта. Не виключено, що Яндекс-музика, де всі десять пісень альбому «Розмальовки для дорослих» потрапили в топ-100, додала хайпу.
Попри нинішню популярність, Монеточка навряд чи стане явищем, яким у кінці 90-х — на початку 2000-х стали Земфіра та «Мумій Троль». Не тому, що Монеточка гірша, а тому, що, по-перше, Земфіра і Лагутенко стали зірками на безрибʼї кінця 90-х, коли герої минулого підусохли, а нових ще не було. По-друге, зірки того часу піднімалися на загальному інтересі до них всього так званого пострадянського простору. Зараз він помітно деформувався. По-третє, у 2018 році музичні герої перебувають у зеніті слави значно коротший термін — світ і сприйняття музики в ньому помітно змінилися.
На концерт Монеточки в Києві я не піду. Намагаюся не по роботі ходити тільки туди, де зможу отримати нові суто музичні враження. Монеточки мені достатньо й у форматі перегляду лайвів на YouTube.