Початок акції запланували на 16:00, місце збору — біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Звідти колона повинна була рушити бульваром Шевченка на Хрещатик. Проте о 16-й усі тільки почали сходитись. На сцені біля пам’ятника поставили колонки: з них лунала патріотична музика, а поруч облаштували стенд з книгами. «Права література. Мілітаризм, мемуаристика, мотивуюча ідеологія».
За стендом дівчинка, одягнена в футболку Svastone, рекламує: «Підходьте, ми — видавництво «Холодний Яр», у нас нові надходження».
За кілька хвилин на сцені з’являється лідер «Свободи» Олег Тягнибок. На площі вже багато людей з партійними прапорами. Вони тримають таблички з назвами обласних центрів. Тягнибок розповідає про річницю, яку сьогодні святкують, а потім каже, що не піде в президенти.
«Для націоналістичних сил важливо висунути на виборах єдиного кандидата», — говорить Тягнибок. І додає, що «Свобода» пропонує колишнього віце-спікера Верховної Ради Руслана Кошулинського.
До Національного університету імені Шевченка продовжують з’їжджатись автобуси з людьми. Тут формується колона: попереду «Національний корпус», за ним «Національні дружини», усередині «Свобода», а далі «С14», «Конгрес» і «Правий сектор». Гасло сьогоднішнього маршу — «Повернемо Україну українцям». Натовп скандує: «Бандера — наш герой, Покрова — наше свято». На чолі колони велика вантажівка з динаміками, з неї волає марш. Нарешті близько 17-ї години колона рушає до бульвару Шевченка.
Людей дуже багато — більше 10 тисяч, тому колона рухається повільно, вздовж бульвару вишикувались глядачі та поліція. Дорогу перекрито, проте правоохоронців на перший погляд не дуже багато, основна частина чекає у дворах поблизу. Коли колона доходить до середини бульвару — запалюють фаєри: червоні, блакитні та зелені. Вулицю заповнює дим.
Кожна «коробка» в колоні скандує свої гасла. Якщо відійти подалі, чути лише уривки фраз: «Бандера прийде — порядок наведе», «Волю полоненим», «Своя, Богом дана земля», «Покрова — наше свято», «Україну — українцям». Хтось із колони кидає петарду, потім ще. Лунають вибухи. Кілька працівників «поліції діалогу» напружуються, але в такому натовпі зрозуміти, хто саме кидає петарди, не можливо.
Паралельно з колоною рухається літній чоловік. Він у плащі та з сумкою з тканини. У руках тримає різні папірці. Намагається висмикнути когось та сунути листи в руки.
— Ось тут, дивіться, тут я написав листа з 15 пунктами, їх треба передати Тягнибоку. Тут все детально написано — як врятувати Україну. Якщо ми будемо робити так, як тут написано, то Україна врятується. Тільки треба обов’язково, щоб Тягнибок усе підписав особисто.
Чоловіка ніхто не чує, він розмахує папірцями: «Люди, так не можна, у мене всього 3 екземпляри, і всі важливі».
Окремою шеренгою в колоні йдуть Олег Тягнибок із квітами в руках та його однопартійці — Андрій Іллєнко та інші.
Колона повертає на Хрещатик. Усередині оркестр з барабанами. Хлопець у камуфльованій куртці кричить у мегафон: «Не збивайтеся докупи, по чотири, по чотири». Одразу за оркестром ідуть жінки в синьому, у них плакати з написами «Жінка має право боронити країну від ворога» та портретами Олени Теліги.
Хтось питає: «Це що, націонал-фемінізм?» Кілька десятків людей у чорному та з балаклавами на обличчях ідуть поруч з колоною. У одного з них великий бійцівський пес. Поліцейський питає:
— Чому в тебе маска, а пес без намордника?
— Та він не кусає, а мені фаєри смердять.
«Голова» колони доходить до Майдану, а хвіст ще на бульварі. На Європейській площі дві сцени: одна для концерту, друга для виступів організаторів. Щоб побачити виступи гуртів, люди сіли на сходи біля Арки дружби народів та просто на землю на схилі.
Площа не вміщає таку кількість людей, тому частина «змії» застрягає на Хрещатику. Зі сцени кажуть: «Не стійте на місці, рухайтесь уперед». Уперед рухатись уже нікуди, тому частина обходить сцену позаду.
З динаміків голос: «Не розходьтеся, зараз буде концерт, виступить гурт «Кому вниз». Але перед цим вірші та встановлення рекорду України з виконання славня Організації українських націоналістів «Зродились ми великої години». А ще всіх, хто хоче слово від націоналістів, — прошу до сцени».
Представники «Національних дружин» ідуть до парку — переодягатись та знімати наліпки з курток. Поближче до сцени підходять ті, хто прийшов на концерт.