Ми з Bellingcat робимо не перше спільне розслідування щодо ГРУшників. У нас був матеріал про спробу перевороту в Чорногорії. Перед цим — розслідування по малазійському Боїнгу. Коли ми побачили, що британські спецслужби викрили двох осіб, причетних до отруєння Скрипалів, і показали їхні фотографії, ми вирішили, що це цікаво.
Працювати в парі зручно, тому що у The Insider свої можливості в Росії: можемо додзвонюватися, їздити на місце подій, використовувати доступні бази. У Bellingcat — своя дуже хороша експертиза. Ми працювали в парі з їх розслідувачем Христо Грозевым. Нам допомагали і інші співробітники, наш журналіст Юрій Князєв зʼїздив [в рідне село] до розвідників і поговорив з [місцевими] людьми.
Ми використовували Росреєстри, де можна знайти дані власників майна та нерухомості: так ми дізналися про квартири Олександра Мішкіна [він же Олександр Петров] і Анатолія Чепіги [він же Руслан Боширов]. Існує база актуальних паспортних даних «Російський паспорт», до неї є доступ тільки у правоохоронних органів і державних відомств. Для решти доступ нелегальний. Тому з нею працював Bellingcat, адже вони — іноземці.
Ми отримали інформацію з паспортних профайлів, але вона була фальшива. Паспорти були прикриттям. Фальшиві паспорти вже були непрямим доказом того, що ці люди — ГРУшники. Далі нам потрібно було дізнатися їхні справжні імена.
Розповім про Чепігу. Експерти підказали, в яких училищах тренують розвідників — наприклад, в Далекосхідному вищому загальновійськовому командному училищі (ДВЗКУ). Ми знали вік Чепіги і Мішкіна — як правило, у фейкових паспортах вказують вірний вік. Не знали тільки справжніх імен. Пошукали фотографії випускників того року. У соцмережах нічого не знайшли. Головною підказкою став список героїв-випускників на сайті ДВЗКУ.
У самому кінці списку були двоє чоловіків без біографій. Один з них за віком підходив, це і був Анатолій Чепіга. Ми взяли паспортний файл на це прізвище з бази «Російський паспорт». Фотографія у файлі прояснила все. Ми пробивали його прізвище по всіх базах, дізналися, де він подорожував. Дізналися, коли він літав до Лондона. Отримали виписку з «Аэрофолота» — це закрита інформація, але ми знайшли спосіб обійти заборону. Отримали дані закордонних паспортів тих, хто летів на цьому рейсі. За даними закордонного паспорта ми дізналися про його поїздки по Європі. Дізналися, що він отримав звання Героя Російської Федерації у 2014 році — «за миротворчу операцію». Але в 2014-му не було миротворчих операцій — отже «героя» йому дали за Україну.
Мішкіна знайшли майже так само. За попереднім розслідуванням ми знали, що ГРУшники часто змінюють прізвище, а інші дані залишають у паспорті. У соцмережах нічого не знайшли, шукали за датою народження, імені та по батькові у базах. З даних фальшивого паспорта знали, що попередній паспорт Мішкін отримав у Петербурзі, тому вписали ще місто. Мішкін був єдиною людиною, яка підійшла під опис. Далі знайшли його машину в Москві. Вона зареєстрована на Хорошевському шосе, 76 [адреса штаб-квартири ГРУ в Москві], це все прояснило. Далі треба було знайти фотографію. Шукали у Військово-медичної академії імені Кірова в Петербурзі, яку Мішкін закінчив, — там все зачистили. Але двоє колишніх студентів підтвердили, що він навчався там і виглядав саме так, як «Петров».
Bellingcat тим часом через іншу базу знайшли скрін паспорта Мішкіна з фотографією. Експерт підтвердив, що на фото з цього скріну 15-річної давності та на нинішньому фото — один і той самий чоловік.
Потім дізналися, що Мішкін і Чепіга восени 2014 року отримали квартири. Ми відправили нашого кореспондента в рідне селище Мішкіна. Там підтвердили, що Мішкін — герой Росії: Володимир Путін особисто вручав йому «Золоту Зірку», у бабусі на поличці стоїть знімок.
При реєстрації автомобіля розвідники чомусь ставлять замість своєї адреси — адресу ГРУ на Хорошевському шосе. Навіщо вони це роблять — незрозуміло. Але ми минулого тижня так вирахували кілька сотень ГРУшників. Не виключено, що всіх наших розвідників можна вирахувати таким чином.
Ми знайшли головний принцип, за яким можна знаходити співробітників ГРУ: у них номери у паспорті відрізняються лише останніми цифрами. Конкретну військову частину можна вирахувати за адресою реєстрації автомобіля в базі ДІБДР.
Я не виключаю, що західні спецслужби знають про ці механізми давно і легко виявляють наших ГРУшників. Саме тому може бути стільки провалів закордоном. Але ми просто шукали двох злочинців. Далі західні країни можуть думати, що з цим робити. Чехи подивилися і одразу зрозуміли, що Мішкін і Чепіга стежили за Скрипалем.
Ми дізналися, що існує військова частина, яка займалася виключно кібератаками. Вони зламували американські сервери [Демократичної партії США] перед виборами 2016 року, а на президентських виборах у Франції 2017 року — сервери штабу Еммануеля Макрона. Про те, що вони зламали Макрона, ми писали ще у 2016 році — за рік до того, як спецпрокурор Мюллер [Роберт Мюллер призначений спеціальним прокурором для розслідування підозр у змові членів передвиборчого штабу Дональда Трампа з російськими спецслужбами] це оприлюднив у своєму звинуваченні.
Ми знали номер військової частини, але не знали, хто в ній служить. А зараз отримали повний список цих хакерів. Вони намагалися зламати і мене, слали фішингові листи кілька років поспіль. Тепер ми знаємо їх по іменах, навіть мобільні номери деяких є і паспортні дані.
Чи переживаю я за свою безпеку? Я вживаю запобіжних заходів. Дивлюся, що їм і пʼю, з незнайомцями в зайві контакти не вступаю. Але якщо ми хочемо займатися журналістикою, вибору немає. Працювати треба з території рідної країни. Якщо ми поїдемо — вони перемогли. А ми ж хочемо навпаки, щоб вони кудись скоріше поїхали. А тому залишати країну ми не збираємося.