Що сталося у 2014?
Девятого лютого 2014 року участники Хмельницького Євромайдану вийшли протестувати до будівлі Служби безпеки України.
Після того як кілька протестувальників розбили вікна, співробітники СБУ відкрили вогонь по натовпу, двоє людей загинули. 71-річна Людмила Шеремет померла на місці від поранення в голову. Дмитро Пагор, якому тоді було 21 рік, помер в лікарні. Ще одному чоловіку ампутували ногу.
Пізніше очільник Хмельницької СБУ Віктор Крайтор заявив, що особисто наказав стріляти по людях: «Так, я давав наказ на застосування зброї». Він взяв на себе відповідальність і написав рапорт про звільнення.
youtube.com
Хто вів справу?
Військова прокуратура відкрила провадження, Крайтору вручили підозру та заарештували. В березні 2015 року Крайтору перекваліфікували статтю. Після зміни він перетворився з підозрюваного на свідка, вийшов на свободу та продовжив працювати.
У 2016 році він придбав Porsche Cayenne за 1,5 мільйона гривень, при цьому задекларував 587 272 гривні річного доходу, а в 2017 році вийшов на пенсію.
В цей же час справу передали у департамент спеціальних розслідувань при Генеральній прокуратурі. Як заявив очільник департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк, важливі речові докази, а саме — кулю, військова прокуратура загубила. «Це ті докази, які могли би стати прямими», — сказав він.
Кого підозрювали у розстрілах?
В ході розслідувань 23 червня 2018 року співробітнику «Альфи» з Хмельницького СБУ оголосили підозру в умисному вбивстві. Проте речниця СБУ Олена Гітлянська назвала звинувачення безпідставними, а справу сфабрикованою: «Ми не виключаємо, що керівник слідства Сергій Горбатюк у такий спосіб намагається приховати свою неефективність та уникнути звільнення».
За словами Гітлянської, голова СБУ Василь Грицак обговорив цю ситуацію з генеральним прокурором Юрієм Луценком, який «пообіцяв максимально об’єктивно в ній розібратися».
Що сталося зі справою далі?
Генпрокуратура 15 серпня вирішила знову передати справу про розстріли у Хмельницькому назад до військової прокуратури. Про це повідомила адвокатка сімей Небесної сотні Євгенія Закревська.
«У прокурорів Департаменту спецрозслідувань забирають справу про розстріли протестувальників хмельницькими СБУшниками 18 лютого 2014 року. І віддають Матіосу, у військову прокуратуру. Саме туди, звідки ми її 3 роки забирали. Саме туди, де втрачали докази і тиснули на потерпілих», — написала вона.
Головний військовий прокурор Анатолій Матіос підтвердив журналісту«Бабеля», що справу дійсно передано його відомству. «Постанову підписав Луценко, а не я. Це його право і повноваження, які я зобовʼязаний виконувати, бо в цій постанові немає незаконних вказівок», — сказав він.
Євгенія Закревська каже, що про підозру «альфівцю», яку оголосили раніше, можна забути: «Робочою версією слідства у них було: протестувальники самі себе постріляли з коридору».
Чому так сталося?
Між генеральним прокурором та очільником департаменту спеціальних розслідувань Сергієм Горбатюком існує конфлікт. Спочатку Луценко передав розслідування справи Януковича від департаменту Горбатюка новоствореному департаменту ГПУ, а після оголосив Горбатюку догану.
Горбатюк неодноразово заявляв про тиск з боку ГПУ. Прокурор розповів, як у нього забрали справи проти колишніх міністрів. «Я час від часу відчуваю тиск, щодо мене розслідуються якісь справи або мені кудись там на роботу пропонують перейти».
Пізніше депутат Мустафа Найєм заявив, що департамент Горбатюка збираються ліквідувати. «Керівник департаменту Сергій Горбатюк вже попереджений через своїх співробітників про звільнення у звʼязку з реорганізацією підрозділу. На останню нараду щодо реорганізації Департаменту Горбатюка навіть не запросили», — написав Найєм.
Наразі у справі про розстріли на Хмельницькому Майдані немає ані підозрюваних, ані звинувачених, ані тих, хто відбуває покарання.