«Мелодрами» — перший результат повноцінної співпраці Кажанни з лейблом Pomitni. Початок їхніх відносин супроводжував гучний скандал: співачка звинуватила свій колишній лейбл Nova Music і його власницю Jerry Heil в тому, що її кинули на самоті. Скандал розвивався хаотично, в серії рілзів і сторіз, але суть претензій була такою: я пишу хіти, які збирають мільйони стримів, але досі не маю ані гідного заробітку, ані інвестицій у карʼєру.
Реліз “boy” в грудні минулого року був ніби демонстрацією її правоти. За всіма показниками — величезний хіт, але Nova Music не спромоглася зняти для нього навіть простенький кліп. Саме в цей час власниця лейбла Jerry Heil витрачала на свої шоу та відео в рази більше, ніж до того: Національний відбір на «Євробачення», сингл “Catharticus”, епічне шоу «Джерело» в Палаці спорту — в постановці найдорожчого режисера української поп-сцени Алана Бадоєва.
Фанати Кажанни, а згодом і весь тредс збурилися так, наче йшлося про експлуатацію дитячої праці: «дайте дівчині волю!», «відпустіть!», «майте совість!». Nova Music дала розмиті пояснення, де серед рядків читалось: «Ми були відкриті до адекватного діалогу, але Кажанна — ні». Потім наринула хвиля експертизи, де фахівці індустрії, включно зі мною, пояснювали, що навіть успішна пісня не приносить таких коштів від стримінгу, аби на неї можна було зняти якісний кліп. Тоді відео в ютубі зібрало 2 мільйони стримів — тож його роялті становили приблизно $6 тисяч. Стандартний поп-кліп з 2—3 локаціями і шоу-балетом коштує $10 тисяч або вище.
Тож у березні 2026 року Кажанна підписала контракт з лейблом Pomitni. Оскільки Кажанна бідкалася, що Nova Music недостатньо інвестує в її творчість, то після зміни лейбла аудиторія зробила висновок: «Тепер у неї нарешті буде кліп».
Кажанна / You Tube
Що ж, Pomitni дійсно зняли співачці кліп. Але замість очікуваного переходу на новий рівень Кажанна раптом втратила свою магію. Вона ніби та сама, але якась інакша. І новий трек, і музичне відео — це шаблонний, застарілий, вторинний поп-продукт, який дисонує з диким шармом молодої зірки. Приспів пісні — наче щось із демок, які відхилила Надя DOROFEEVA, головна артистка лейбла.
Те, що ми чуємо в «Мелодрами», — це не музика, це музиковмісний продукт. Музика росте від єдиного музичного дерева, де кожен удар барабана, партія басу чи гітарний риф з певною обробкою щось значать, бо несуть в собі інформацію про сотні й тисячі записів, де схожий звук лунав раніше. Зібрати свій пазл зі звуків, знайти свою формулу звучання, вступити в творчий діалог з іншими сценами, країнами, епохами — це творити музику в ХХІ сторіччі.
Звучання Кажанни настільки умовне, що вухо меломана просто нічого не впізнає, не ідентифікує. У ньому ледь відчутні натяки на щось «молодіжне» зразка 1984 року (пост-панк? софт-рок?), але вони не народжують жодних алюзій та спогадів. Ніби ви нюхаєте парфум, а він пахне тільки спиртом. В епоху AI-генераторів музики типу Suno живі саунд-продюсери вже не можуть собі дозволити працювати так поверхнево.
Кажанна, Туча, Grisana, Victoria Niro та інші артистки нової хвилі роблять вторинну музику дуже низької якості. Це рівень бразильського текно-брега, єгипетського електро-шаабі, індонезійського фанкоту. Дешеві копії західних хітів, зроблені на колінку, вперемішку з місцевим колоритом.
Коли презентуєш настільки слабкий продукт, не залишається нічого, окрім як кричати. Артистки й кричать, атакують. Що не пісня, то агресивний маніфест. Одна — гіперсука, друга — найфірмовіша фірма, третя — real high level monster. Кажанна кричить трохи менше, вона бере мімікою, мовою тіла. Вона скалить зуби, робить різкі кивки від плеча, впирається лобом в обʼєктив камери. Словом, демонструє зухвалість, упевненість в собі.
Аудиторія, яка з радістю споживає музиковмісний продукт, в якому замість сенсів — суцільна накачка власного его, набирається легко та швидко. Деякий час вона погоджується з тим, що «ти — сука, ти — сама крута». Але врешті ця аудиторія робить артиста заручником власного вірального успіху.
І це проблема, яку не вирішать ані Pomitni, ані Nova Music, ані сама Кажанна. Корінь цієї проблеми видно в коментарях під новим кліпом. Фанати просять співачку взагалі не знімати дорого, не чепуритись, не співати милі пісні (а «Мелодрами» — це мила, романтична пісня про кохання). Вони кажуть: знімай, як раніше, на телефон.
Кажанна / You Tube
Іншими словами: залишайся фріком і клоуном, який нас розважає. Будь більш недолугою, ніж ми самі. Тоді отримаєш від нас лайк. Як піарник, я бачив це в роботі багато разів. Хрестоматійний кейс — злет та згасання Alyona Alyona. Поки артистка клеїть дурника, вона отримує шалену органіку. Коли починається перегляд соціального договору між артистом і слухачем, коли артист каже: «Я більше не ваш безкоштовний клоун, купуйте квитки, приходьте на концерт», — багатомільйонна аудиторія раптом зникає. Або декларує вимоги: не треба кліпів, лейбла і надбудов, знімай далі на телефон. Не треба бізнесу, роздавай безкоштовно. З нас — лайк! Але чи є лайк валютою? Схоже, що так, бо за спиною Кажанни вже зібралась купа артисток, які заради лайку згодні на все. Сучасний фоловер це добре розуміє.
Це стратегічний тупик, який стосується музичної індустрії загалом. В Україні, де концертний ринок перебуває в комі, подібні проблеми виглядають ще більш гостро. Зараз аудиторія висуває Кажанні умови: давай тусити поряд зі мною, як ти робила раніше, в тіктоку. Що має відповісти Кажанна? Ні, я йду далі, у вищу лігу, до іншої аудиторії? Що ж, раді вітати. Інша аудиторія щойно повернулася з концерту The Weeknd у Польщі. Що покажете?
Модну, платоспроможну, спокушену аудиторію, заради якої є сенс знімати не тільки на телефон, а й робити стильні образи, мати команду та лейбл, Кажанна не отримає. Як не отримала її до того Jerry Heil. Бо з іншою аудиторією зʼявляються інші критерії оцінки: треба робити, власне, музику. Ретельно та довго працювати над кожною піснею. Це нереально, якщо потрібно випускати пісню щомісяця — тож виходить замкнене коло.
Розірвати це замкнене коло Pomitni не змогли навіть із DOROFEEVA. Її модний, орієнтований на Захід сингл “Feel the Heat” з тріском провалився й був висміяний у соцмережах. Бо просто неможливо жити в світі рекламних інтеграцій, постійно догоджати масовій аудиторії, а потім раз! — і з першої спроби зробити якісний сучасний поп рівня Calvin Harris.
Якщо Кажанна має намір виходити з амплуа мем-персонажа і хуліганки з тіктоку, яка бере лише епатажем, кривляннями, грілзами, недбалим макіяжем і спаплюженим флоу, то попереду в неї багато роботи. Цю роботу за неї не зробить лейбл. Він дійсно є помітним, але поки не знає, як саме конвертувати стихійний тікток-успіх своїх підписантів у якісний, сучасний, цікавий продукт. І поки не уявляє, як у довгу працювати з необізнаною юною аудиторією, як розвивати її смак та розширювати простір для власного маневру. Бо цього уявлення поки не має ніхто.
Кажанна / You Tube