Переговори з Угорщиною, схоже, зрушили з місця. Але попереду — не менш складна розмова про місце українського агросектора в Євросоюзі
До листопадового звіту Єврокомісії Україна підійшла з найбільшим прогресом від початку переговорів: за чотири місяці відкрила чотири із шести кластерів, а Єврокомісія визнала готовими до відкриття ще два. Як сказала на брифінгу для журналістів посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова, переговори нарешті «перестали бути суто теоретичними». Останній великий крок відбувся 13 жовтня — тоді Рада ЄС у Люксембурзі відкрила переговори для України й Молдови за двома новими кластерами — «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Українську делегацію на міжурядовій конференції цього разу очолив віцепрем’єр Всеволод Ченцов, який змінив на цій посаді Тараса Качку.
Четверта міжурядова конференція Україна — ЄС, на якій нам офіційно відкрили переговори про вступ ще за двома кластерами, Люксембург, 13 жовтня 2026 року. Брифінг за підсумками конференції. На фото зліва направо — віцепрем’єр-міністр України Всеволод Ченцов, представник Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, Томас Бірн та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Mission of Ukraine to the EU / Facebook; Юлія Гира / «Бабель»
«Сьогодні — ще один супервівторок», — сказав Ченцов 13 жовтня в Люксембурзі за підсумками міжурядової конференції. Відтепер Україна має чотири із шести відкритих кластерів. А єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наступного дня замінила на своїй «стіні розширення ЄС» 17 червоних магнітів на жовті. Кожен магніт означав окремий переговорний розділ, за яким Україна тепер може офіційно почати переговори, — від правил спільного ринку до підтримки бізнесу.
Ще за кілька днів до зустрічі в Люксембурзі рішення про відкриття кластерів залежало від Угорщини. Будапешт пов’язував підтримку євроінтеграції Києва з розширенням прав угорської національної меншини в Україні. Дванадцятого жовтня Верховна Рада ухвалила відповідний закон, а Володимир Зеленський його підписав. Документ розширив можливості навчання мовами національних меншин, зокрема угорською, у школах.
Однак два кластери ще не відкриті. Це Кластер 4 «Зелений порядок денний і стале сполучення», до якого входять енергетика, транспорт і довкілля, і Кластер 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Спочатку держави ЄС мають погодити результати перевірки українського законодавства в цих сферах. На засіданнях робочої групи Ради ЄС 20 і 27 жовтня Угорщина відмовилася це зробити. Українська сторона, однак, не називає це новим вето. Третього листопада посол України в ЄС Тарас Качка в інтерв’ю Euronews пояснив, що Будапешт попросив додатковий час, щоб вивчити кілька сотень сторінок документів. «Немає жодних суттєвих вимог, розбіжностей чи занепокоєнь», — запевнив Качка.
Посол України в ЄС Тарас Качка та єврокомісарка Марта Кос, 4 листопада 2026 року. Качка зазначив, що головна оцінка для України полягає в тому, що попри повномасштабну війну та щоденні російські атаки, рівень готовності країни до вступу в ЄС зростає щороку.
Facebook / Taras Kachka
ЄС і Україна розраховують відкрити останні два кластери до кінця 2026 року. Такий орієнтир Єврокомісія заклала в дорожню карту для Києва. «Україна залишається серед чотирьох лідерів процесу розширення. І те, що вона зберігає темп реформ на п’ятому році війни, під час такої неймовірної ескалації, — це саме по собі вражає. Не варто цього недооцінювати», — сказала посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова .
Найбільше запитань у Брюсселю — до того, як Україна змінює суди, прокуратуру й антикорупційну систему
Єврокомісія оцінювала Україну за період з вересня 2025-го до вересня 2026 року. Вона дивилася не лише на кількість ухвалених законів, а й на те, чи працюють нові правила та інституції і чи виконала українська влада торішні рекомендації ЄК.
Голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе називає позитивну оцінку Єврокомісії «черговим додатковим авансом». Якщо читати весь звіт, а не лише його загальні висновки, фактично з розділу в розділ переходить зауваження про невиконані торішніх рекомендації, каже вона.
Найбільше запитань у Брюсселя — до верховенства права. Єврокомісія вважає, що Україна мало просунулася в судовій реформі, досі не завершила добір суддів і не виконала рекомендацій щодо прозорого добору прокурорів. Зокрема, Київ має чітко визначити процедуру призначення і звільнення генерального прокурора, припинити призначати прокурорів без конкурсу, прозоро обирати керівників прокуратури і незалежно перевіряти кандидатів до Верховного Суду.
Окрема частина проблем — антикорупційна система. Єврокомісія визнає, що спеціалізовані антикорупційні органи загалом працюють незалежно й ефективно. Але гучне розслідування — це лише початок. Брюссель хоче бачити, що справи доходять до суду, а винні отримують вироки.
Єврокомісія також звернула увагу, що український парламент повільно ухвалював євроінтеграційні закони. Після зміни уряду в липні темп голосувань зріс — це в розмові з «Бабелем» підтвердив європейський дипломат, який побажав залишитися анонімним. Однак Верховній Раді ще потрібно ухвалити низку законів, щоб виконати рекомендації Брюсселю. Климпуш-Цинцадзе вважає, що уряд досі не налагодив системної співпраці з парламентом. Кабміну доводиться домовлятися не лише з профільними комітетами, але й з різними політичними силами, адже формальна монобільшість уже не забезпечує потрібної кількості голосів.
«Вона є на папері, але де-факто не існує», — каже Климпуш-Цинцадзе.
Народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе, 24 жовтня 2026 року. За її словами, cамого лише аргументу про те, що Україна платить надзвичайно високу ціну за безпеку Європи, недостатньо для вступу до ЄС. Це процес, заснований на досягненнях, якості реформ і виконанні взятих на себе зобов’язань.
Ivanna Klympush-Tsintsadze / Facebook
Єврокомісія дає Києву ще один шанс прискоритися
Щоб допомогти Україні швидше виконати умови вступу, Єврокомісія створила спільну робочу групу з українським урядом — (FEAT) Task force. Українську сторону представляють прем’єр-міністр Сергій Корецький, віцепрем’єр з євроінтеграції Всеволод Ченцов, міністр юстиції та інші представники урядових структур. Єврокомісарка Марта Кос координує роботу групи з боку Єврокомісії. Група має допомогти Україні виконати проміжні критерії першого кластера — насамперед у тому, шо стосується судової реформи, прокуратури, антикорупційної системи, захисту прав людини і боротьби з організованою злочинністю.
Єврокомісія має оцінити цей прогрес у спеціальному звіті — Interim Benchmark Assessment Report, або IBAR. Раніше «Бабель» детально пояснював, що таке IBAR і чому від цієї оцінки залежить подальший рух України до ЄС.
Поки Україна не виконає проміжних умов і не отримає позитивної оцінки Єврокомісії, вона не зможе перейти до наступного етапу переговорів — попередньо закривати окремі розділи. «Є великі амбіції зробити це вже навесні наступного року. Побачимо, чи вдасться», — сказала посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.
Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова тримає звіт Єврокомісії про розширення за 2026 рік.
Katarina Mathernova / Facebook
Така сама робоча група раніше допомагала Молдові й Чорногорії. Тепер Єврокомісія хоче, щоб Україна теж використала цей механізм.
У дорожній карті на 2027 рік Єврокомісія передбачила, що Україна може почати попередньо закривати переговорні розділи. Дипломат ЄС, обізнаний із цим питанням, уточнив «Бабелю», що Україна може закрити сім розділів, тоді як Молдова — 25.
«Це морально неправильно». Чому Молдова вже випереджає Україну
Україна й Молдова отримали статус кандидатів на вступ до ЄС в один день у 2022 році і досі разом відкривали переговорні кластери. Але вже в наступному році можуть рухатися з дуже різною швидкістю. Шістнадцятого жовтня на саміті Європейської Ради в Брюсселі Володимир Зеленський попросив європейських лідерів не розділяти дві країни на шляху до членства в ЄС. «Я сподіваюся, цього не станеться. Це морально неправильно», — сказав він.
У Брюсселі, однак, дедалі чіткіше наголошують: швидкість вступу залежить від того, як кожна країна виконує умови членства. У звіті Єврокомісії Молдова отримала помітно кращу оцінку за виконання проміжних критеріїв першого кластера (IBAR). Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час презентації звітів у Брюсселі назвала Молдову «найуспішнішою ученицею у своєму класі», а тепер — і найрезультативнішою. Комісія відзначила значний прогрес країни й припустила, що та може завершити переговори про вступ на початку 2028 року, якщо збереже нинішній темп.
«Прогрес України свідчить про рішучість її народу будувати своє майбутнє в Європейському Союзі», сказала єврокомісарка, презентуючи звіти про розширення.
X / Marta Kos
Україна планує завершити переговори до кінця 2028 року. Але для цього їй потрібно прискорити реформи,
Чому Молдова просувається швидше? Країна раніше завершила перевірку свого законодавства на відповідність нормам ЄС і раніше почала готуватися до виконання проміжних критеріїв. На парламентських виборах у вересні 2025 року проєвропейська партія PAS здобула 55 зі 101 місця й зберегла більшість. Завдяки цьому уряд має достатньо голосів, щоб ухвалювати необхідні для вступу закони. Українському уряду кожне таке голосування доводиться окремо погоджувати з різними парламентськими групами.
Крім того, Молдова почала працювати зі спільною робочою групою Єврокомісії ще в липні 2026 року, тоді як українську Task Force створили лише восени.
«Де-факто нас уже розділили», — каже Климпуш-Цинцадзе. За її словами, Україна й Молдова, найімовірніше, разом відкриють два останні переговорні кластери, але з 2027 року можуть рухатися до членства з різною швидкістю.
На темп реформ впливає і внутрішня політика. Молдова хоче завершити переговори про вступ до 2028 року й приєднатися до ЄС у 2030-му. Президентські вибори 2028 року стануть перевіркою підтримки проєвропейського курсу, тож для Кишинева важливо просунутися до голосування якомога далі. Дипломат ЄС пояснює в розмові з «Бабелем», що Україну до швидкого вступу підштовхують безпекові потреби на тлі війни, а Молдову — політичний календар, бо результат виборів може вплинути на подальший шлях країни до ЄС. Обидві країни хочуть вступити якнайшвидше, але мають різні внутрішні обставини.
«Вступ Молдови до ЄС — це інвестиція в безпеку Європи». Такий меседж президентка Молдови Майя Санду озвучила під час Гельсінського безпекового форуму 2 жовтня 2026 року. За її словами, європейська Молдова захищає 1 222 км південно-західного флангу України та східного кордону ЄС.
Maia Sandu / x
Для України це створює додатковий ризик. Молдова, Албанія й Чорногорія — менші країни, які не ведуть повномасштабної війни й мають інший масштаб викликів. Україна ж мусить одночасно захищатися від російської агресії та проводити реформи. Але сам факт того, що Київ стримує Росію, не гарантує членства в ЄС. Водночас у звіті за 2026 рік Єврокомісія вперше окремо оцінила внесок країн-кандидаток у безпеку й стійкість Європи. Для України це особливо важливо: Брюссель відзначив її досвід протидії гібридним загрозам, кібербезпеки, захисту критичної інфраструктури й оборони.
Свій заклик не розділяти країни Зеленський пояснював саме безпековим внеском: за його словами, Україна допомагає Молдові протистояти російським спробам її дестабілізувати, зокрема через невизнане Придністровʼя. До цього залучені українські спецслужби й розвідка, а частину військових ресурсів доводиться відволікати від інших завдань. Тобто Київ просить зважати на його роль у безпеці регіону й тоді, коли йдеться про темп вступу. Але в Брюсселі наголошують на іншому.
«Головна претензія до України в тому, що її зобов’язання й обіцянки не відповідають ані швидкості, ані якості їхнього виконання. Вступ — це процес, заснований на досягненнях: на тому, як країна змінюється, проводить реформи й виконує вимоги, однакові для всіх нових членів», — підсумовує Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Цю публікацію було підготовлено в рамках проєкту Seizing Synergies, що реалізується n-ost та підтримується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обовʼязково відображає погляди BMZ.