Як користуватися інструментами з відстеження загроз. Кілька порад
Насамперед перевіряйте офіційні джерела: повідомлення Повітряних сил, місцевої влади та офіційну мапу повітряних загроз. Водночас пам’ятайте, що жодне джерело не є надійним на 100%. Навіть система оповіщення може дати збій, а сирена — увімкнутися вже після вибухів (приміром, якщо летить балістика).
Оберіть кілька джерел, яким ви довіряєте і якими вам зручно користуватися. Майте кілька запасних варіантів про всяк випадок. Використовуйте їх дозовано: постійне оновлення мап та моніторингових каналів лише посилює тривогу.
Якщо вже читаєте канали про загрози — дійте: виходьте в укриття, ховайтеся в коридорі, зачекайте перед виходом на вулицю. Якщо ви тільки читаєте — ви створюєте лише ілюзію контролю.
Як працюють моніторингові телеграм-канали
Щойно лунає сирена, люди на вулиці й вдома дістають смартфони, щоб перевірити, що куди летить. Ми вже знаємо, що «балістична загроза з Брянська» не завжди означає пуски ракет — можливо, ракетні установки працюють у режимі ППО. «Злетів МіГ» — шкода, тепер ТРЦ закриють і кіно не подивишся, але надто часто ці злети носія крилатих ракет небойові. А от якщо пишуть: «Балістика на Київ!» або «Реактивний на Бровари!», то настав час подбати про безпеку і принаймні вийти в коридор.
Дані про рух цілей ми черпаємо передусім з телеграм-каналів. Серед них є офіційні та неофіційні. До офіційних належать канали Повітряних сил ЗСУ на різних платформах, пабліки військово-цивільних адміністрацій чи їхніх голів. Вони не надто детально розписують маршрути дронів і ракет, тому пробіли в інформації користувачі заповнюють за допомогою неофіційних пабліків.
Неофіційних каналів десятки. Деякі спеціалізуються на конкретних регіонах, інші повідомляють про загрози для всієї України. Напевно, найбільш відомі й популярні — це російськомовний «Николаевский Ванек» (понад 2 мільйони підписників), Monitor (майже мільйон), «єРадар» (понад 400 тисяч фоловерів), але є й менші, які мають хоч менше підписників, але прихильну аудиторію. Люди йдуть туди не лише за інформацією, але й за жартами й мемами від адміністраторів.
Адміністратори каналів мають свої фішки: «єРадар» повідомляє, що загрози вже немає і час давати відбій. «Міхаличем» він називає людину, яка відповідає за оголошення тривоги. Так Waypoint сповіщає про вибух. І знаменита фраза «Николаевского Ванька», яка означає, що небезпека минула.
Скриншот
Звідки взагалі Сили оборони отримують інформацію про загрози з неба? Таких джерел кілька: радіолокаційні станції, акустичні датчики, пункти спостереження, розвідка. Дані з різних джерел узагальнюються і відображаються у військових програмах.
- Система «Дельта» дозволяє на інтерактивній мапі бачити переміщення техніки та сил ворога.
- «Віраж-Планшет», «Віраж-ППО» і Sky Map відображають дані про рух повітряних цілей над Україною. «Графіт» теж показує повітряні цілі, але розпізнає, зокрема, FPV-дрони.
Доступ до подібних програм мають військові, співробітники сил безпеки, військові адміністрації, «Укрзалізниця», яка зупиняє потяги в разі загрози для них, а від вересня — заправні станції, які РФ теж постійно атакує.
Система «Віраж-Планшет» відображає переміщення літаків, гелікоптерів, безпілотників і ракет у реальному часі. Попри назву її переважно використовують саме на командних пунктах. Система ситуаційної обізнаності DELTA дозволяє в режимі реального часу відстежувати рух військ противника на цифровій мапі.
Генеральний штаб ЗСУ / Facebook; Міністерство оборони України
Не всі адміністратори моніторингових каналів поспішають зізнаватися, звідки беруть інформацію. Автор каналу «Ринда моніторить» Ілля Ринда на це запитання відповідає підготовленим жартом: «З Google-карт і карт Таро».
Загалом канали можна поділити на два типи — оригінали й копіпастери. Перші мають доступ до військових програм і беруть інформацію переважно звідти. Другі — копіюють чи переписують своїми словами повідомлення перших (іноді копіпастинг автоматизований). Засновник каналу «єРадар» Дмитро вважає, що оригінальних каналів — близько десятка, решта — «послідовники». На думку засновника каналу «Ракетна небезпека» з позивним «Майор», вартих довіри каналів не більше пʼяти.
Розповідає Дмитро, засновник каналу «єРадар». «Наш канал був створений наприкінці 2022 року. Тоді ще не було каналу Повітряних сил, та і загалом достовірних каналів, які повідомляли про загрози, було мало. Тоді система «Віраж-планшет» була важкодоступна, її мали не так багато військовослужбовців. Одним з них був я. У мене виникла ідея створити канал і повідомляти про такі загрози. Мотивацією передусім була безпека людей і потреба в достовірній інформації. На каналі нас працює лише двоє: я і «адмінка», у минулому працівниця Національної поліції. Працюємо без графіку. Якщо це масований обстріл, то вдвох. Ведемо канал цілодобово: і вдень, і вночі. Особисте життя відходить на другий план, майже весь вільний час присвячуємо каналу і безпеці людей. Конкуренцію ми ні з ким не ведемо, за кількість підписників не боремося, тому що на кону життя людей».
Скриншот
Розповідає Майор, засновник каналу «Ракетна небезпека». «На початку війни люди сиділи по 4—5 годин в укриттях, хоча повітряні цілі могли навіть не летіти в їхній бік. Спочатку я створив закриту групу для родичів [де повідомляв про характер небезпеки]. Кожен додавав туди друзів, кумів, братів, сватів — і так дійшло до 27 тисяч. Потім я відкрив канал, він одразу виріс до майже 200 тисяч підписників. Починав тільки зі Львова й області, потім взяв увесь захід. Канал веду тільки я, команда відсутня, сам чинний військовий. Графік 24/7. Принцип, який я доношу до людей: «Укриттів багато, життя одне». Коли лунає сирена, великому відсотку людей пофіг, а от коли я пишу: «ЛЬВІВ, УВАГА», усі як обісрані через три-п’ять хвилин в укритті або в коридорі».
Скриншот
Розповідає Ілля Ринда, засновник каналу «Ринда моніторить». «Чотири роки тому ми з товаришами, які жили в різних куточках Хмельницької області, створили телеграм-чат і писали один одному про повітряні цілі. Наприклад, я пишу своєму товаришу: “Пролетів повз мене у твій бік, готуйся”. Він пише: “О, пролетів мене, летить у бік [іншого товариша]”. Із цього все починалося: ми писали про те, що бачили й чули. Потім додали своїх друзів і рідних. Тоді я подумав, що іншим людям теж будуть корисні такі сповіщення, і створив канал «Куди летить?». Коли аудиторія зросла до кількох десятків тисяч, я переназвав канал, бо почало зʼявлятися багато «копірок». Далі все змінилося і перейшло в більш професійне русло. Крім основного каналу, є регіональні сітки «Ринда». Але основний канал — це мій одноосібний проєкт».
Скриншот
Вести моніторинговий канал — законно? Існує статус-кво: моніторингові канали не публікують чутливу інформацію — їх ніхто не чіпає. Але так було не завжди. У перші роки великої війни монітори публікували надто детальну інформацію про цілі: писали, де вони зникли з радарів, де знову зʼявились і де впали. З цих даних ворог міг робити висновки про те, де у нас провали в радіолокаційному полі та де стоїть ППО, пояснює «Бабелю» спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Ба більше, деякі канали публікували скрини з програми «Віраж-Планшет», які містили інформацію про рух українських літаків чи дронів. Тоді Ігнат публічно звернувся до адміністраторів цих пабліків і попросив цього не робити. Навіть пригрозив кримінальною відповідальністю. Вони дослухалися і тепер так не роблять.
Непорозуміння можуть виникати лише з новоствореними каналами, які прагнуть наростити аудиторію і тому хайпують, каже Ігнат. Його команда слідкує за різними пабліками (не лише тими, що повідомляють про рух цілей) і просить адміністраторів прибрати інформацію, якщо вона загрожує національній безпеці. «У мене прямий звʼязок із сотнями каналів. Він дозволяє вирішити питання без радикальних методів», — каже Ігнат.
Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил Юрій Ігнат зі збитим «Шахедом».
Facebook / Yuriy Ignat
Переваги:
- Часті оновлення про маршрути дронів і ракет.
- Жарти й меми від адмінів.
Недоліки:
- Система не автоматизована, тому залежить від людського фактора (уважності чи втоми адміністраторів).
- Більшість каналів — анонімні. Звичайному користувачу складно розібратися, чи має той чи інший канал доступ до джерел, чи займається копіпастом.
Як працює офіційна мапа руху дронів і ракет у застосунку «Повітряна тривога»
З жовтня 2026 року з’явилася офіційна карта руху повітряних цілей. Подивитись її можна в застосунку «Повітряна тривога» або на сайті. Раніше на мапі лише розфарбовували кольорами області та райони, де оголошена повітряна тривога. Тепер вона відображає приблизне розташування і напрямок руху ракет чи безпілотників.
Регіони та райони, у яких оголошено повітряну тривогу, маркують жовтим або червоним кольорами — залежно від рівня тривоги. На мапі можна увімкнути «Радар наближення», який показує відстань від найближчої цілі до користувача.
Скриншот
Як працює:
- Повітряні цілі відображаються на мапі у вигляді значків — різні іконки для крилатих ракет, «Шахедів», «Бандеролей», КАБів.
- Якщо збільшити масштаб, то можна побачити теплову карту — зона підвищеної небезпеки навколо цілі відображається червоною плямою.
- Можна увімкнути «Радар наближення», який показує відстань від найближчої цілі до користувача. Коли ціль буде ближче ніж за 10—50 кілометрів (радіус можна обрати), застосунок надішле сповіщення.
Застереження: У Міноборони підкреслюють, що інформація на карті лише доповнює сповіщення про повітряну тривогу. «Відсутність позначок поблизу вас не означає, що небезпеки немає. Так само зникнення цілі з карти не означає, що можна виходити з укриття», — кажуть там.
Хто це зробив. Застосунок «Повітряна тривога», який сповіщає про загрозу і відбій, запустили в березні 2022 року за підтримки Мінцифри. Розробкою займалися компанії Ajax Systems і Stfalcon. До останнього оновлення і впровадження карти дронів залучили ІТ-команди Міноборони, Генштабу і Повітряних сил.
Звідки інформація. Мапа для цивільних бере інформацію з «Віраж-Планшета» та інших подібних систем, але її пропускають через фільтри, щоб вона не видавала чутливих даних, пояснив «Бабелю» начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
Переваги:
- Це офіційне джерело. Мапа зроблена за участі Генштабу і Міноборони та заснована на інформації з військових систем.
- Може надсилати сповіщення, коли ціль наближається до користувача.
Недоліки:
- Ціль на карті може бути дещо зміщена у векторі або в часі. Це зроблено навмисно, аби РФ не отримала чутливої інформації. Але, за словами Ігната, похибка в координатах незначна — і на інформацію можна спиратися, ухвалюючи рішення про власну безпеку.
- Карта не показує балістичних і надзвукових ракет, оскільки через надвисоку швидкість руху їх технічно неможливо відобразити. Про такі цілі Повітряні сили будуть надалі повідомляти у своєму телеграм-каналі.
Як працюють неофіційні мапи
До появи офіційної мапи працювали (і досі працюють) різні неофіційні застосунки з картами, візуально схожі на офіційну мапу. Наприклад, «Нептун», «Контур», SkyAlert тощо. Ми не будемо їх детально розбирати, оскільки зараз вони очевидно програють офіційному застосунку від Міноборони та Генштабу. Ці мапи беруть інформацію з тих самих моніторингових телеграм-каналів і наносять позначки на мапу (про принцип роботи вони пишуть на сайтах). Відповідно, дані можуть бути неактуальними або запізнілими.
Офіційна мапа для порівняння. Інформація на неофіційних мапах може бути некоректною або запізнілою.
Скриншот
Як працює застосунок «Флюгер», що повідомляє про наближення цілі
Застосунок «Флюгер», який спершу розробляли для військових і мобільних вогневих груп, з 2025 року відкрили для цивільних. Він повідомляє про наближення повітряних загроз.
Як працює. Інтерфейс «Флюгера» принципово відрізняється від аналогів. Він має вигляд компаса з концентричними колами різних радіусів — 15, 30 і 45 кілометрів. У центрі — користувач. Якщо у відповідному радіусі зʼявляється ціль, це коло підсвічується червоним кольором. Якщо цілі немає, але оголошено тривогу — жовтим. Якщо жодної небезпеки не зафіксовано — зеленим. Якщо до загрози менше ніж 15 кілометрів, розробники радять сховатися.
Зелений колір кола означає відсутність загрози. Жовтий — тривогу. Червоний — наближення реальної цілі.
Скриншот
Хто це зробив. Додаток розробила конструкторська група з Одеси «Технарі». Ця команда займається розробками для Сил оборони, переважно ППО. Вони, зокрема, розробляли тренажери й прилади нічного бачення. Серед розробок для цивільних — застосунок «єППО», рекомендований ГУРом.
Звідки інформація. «Флюгер» бере інформацію із застосунку «єППО», тобто від перевірених користувачів, які самі зафіксували проліт цілей. Це не єдине джерело інформації, визнають розробники, але деталей не розкривають.
Переваги. Застосунок сам визначає відстань до загрози й сповіщає, коли потрібно подбати про безпеку.
Недоліки. Коректна робота застосунку залежить від того, чи правильно визначені координати користувача. Під час роботи РЕБ смартфони можуть вважати, що людина перебуває в іншому місці. Але з цією проблемою розробники вже борються. Вони розробили та вже тестують оновлення, щоб обходити РЕБ. Якщо локатор у правому нижньому кутку стає червоним, це значить, що координати неістинні, і система автоматично перенесе користувача в місце попереднього успішного запиту. У майбутньому хочуть додати можливість запамʼятати кілька різних локацій: дім, робота тощо.