Спочатку студенти вимагали покарати винних у загибелі людей. Потім — виграли вибори
Близько 21:30 25 жовтня Александар Вучич оголосив, що програв вибори. На вулицях Белграда люди кричать: «Йому кінець!» і «Нарешті Сербія вільна!». З ліхтарного стовпа знімають агітаційний банер партії Вучича, а з натовпу лунають підбадьорливі вигуки: «Рви, рви!». Центром міста — від площі Республіки до площі Славія — йдуть тисячі людей із сербськими прапорами, водії вітають їх автомобільними сигналами. У центрі грають трубачі, люди танцюють, над натовпом піднімаються повітряні кульки у формі цифри 3 — номера «Студентського списку» у виборчому бюлетені.
Прихильники «Студентського списку» святкують поразку Вучича в центрі Белграда, 25 жовтня 2026 року. Над натовпом — повітряні кульки у формі трійки. Під цим номером «Студентський список» ішов на вибори. Площа Славія в Белграді в ніч перемоги «Студентського списку». Після визнання Вучичем поразки центр міста заповнили тисячі людей.
Getty Images / «Бабель»
Усе почалось два роки тому з трагічного випадку в місті Новий Сад — там в листопаді 2024 року на щойно відремонтованому вокзалі обвалився бетонний навіс. Загинули 16 людей. На згадку про загиблих у містах Сербії почали проводити 15-хвилинні акції мовчання, під час яких перекривали вулиці. На учасників однієї з таких акцій в Бєлграді напали люди, які вдавали обурених водіїв. Серед нападників, як згодом виявилось, були посадовці й активісти партії Вучича. Суспільне обурення переросло в масові протести, їх підтримали всі університети країни — протестувальники вимагали оприлюднити всі документи реконструкції вокзалу, розслідувати катастрофу і припинити переслідування учасників акцій.
У травні 2025-го студенти почали вимагати дострокових парламентських виборів. Президент Вучич понад рік відмовлявся, а у вересні 2026-го вирішив ризикнути — призначив дату голосування й очолив список своєї Сербської прогресивної партії. Заради парламентських виборів Вучич достроково залишив президентську посаду, бо після перемоги планував повернутися до влади премʼєром.
Вранці 14 вересня 2026 року від ректорату Белградського університету до виборчої комісії вирушила колона на чолі з байкерами. За ними несли копію «Переможця» — найвідомішого белградського памʼятника, спорудженого на честь перемог Сербії в Балканських і Першій світовій війнах. Фігурі вклали в руку коробку з написом «Студентський список — Студенти перемагають», біля будівлі виборчої комісії трубачі завели народну мелодію, люди почали танцювати сербське коло. Після цього у виборчком понесли коробки з підписами: для реєстрації кандидатів у депутати потрібно було десять тисяч, активісти «Студентського списку» зібрали понад 69 тисяч. Кандидатів у «студенти» добирали на пленумах, де раніше вирішували, як проводити блокади й протести. Кожен університет, який брав участь в опозиційних акціях, отримав свою квоту відповідно до кількості студентів, університети шукали майбутніх депутатів і перевіряли їхні біографії. За правилами студенти не могли балотуватися у власному списку. Цю заборону вони запровадили самі: хотіли показати, що не використовують протести для особистої політичної карʼєри та не перетворюють рух на партію. До «Студентського списку» також не брали колишніх членів усіх 20 партій владної коаліції та колишніх функціонерів парламентських опозиційних партій. З усіх претендентів залишили 250. Партію створювати не стали — зареєстрували список групи громадян.
Студенти несуть коробки з підписами на реєстрацію свого списку та копію белградського памʼятника «Переможець». Белград, 14 вересня 2026 року. Колона прямує до виборчої комісії з банером «Студенти перемагають!».
Getty Images / «Бабель»
Перший у списку — солдат–кардіолог. Кандидата в премʼєри ще не назвали
Коли Вучич визнав поразку, кардіолог Ілія Срданович, перший номер «Студентського списку», не міг стримати сліз. Майже 30 років він працює в Інституті серцево-судинних захворювань Воєводини — регіоні на півночі Сербії, а з 2018-го ще й викладає невідкладну медицину в Університеті Нового Саду. Студентів Срданович підтримав з першого дня: виступав на протестах і надавав допомогу людям, травмованим під час сутичок з поліцією. Срдановичу 56 років, себе він називає солдатом. В одному з інтервʼю розповідав про три етапи свого життя: спершу його мобілізували і він, за власним визначенням, «стояв із рушницею в руках», потім став «солдатом своєї професії» і рятував пацієнтів, а тепер бореться за майбутнє країни. Де і в складі якої армії він служив — Срданович не уточнює. Він народився в 1970-му році в Новому Саді, на території тодішньої Югославії. З огляду на його вік і місце народження можна припустити, що йдеться про службу під час воєн 1990-х — у Югославській народній армії або в Армії Югославії, яка змінила її 1992 року.
За пʼять днів до виборів Срдановича прямо запитали, чи стане він премʼєром. Він відповів, що на кожну посаду студенти розглядають кількох людей, — прямої відповіді уникнув.
Кардіолог Ілія Срданович, перший номер «Студентського списку», святкує у виборчому штабі після того, як Вучич визнав поразку. Белград, 25 жовтня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Переможці обіцяють перевірити статки посадовців і звільнити поліцейських, які били протестувальників
«Студенти» йшли на вибори з програмою з 11 пунктів, головна обіцянка — боротьба з корупцією та очищення влади від соратників Вучича. Програма сформульована в трьох розділах. У першому, «Сербія або мафія», список пропонує створити підпорядковану прокурорам поліцію, яка розслідуватиме корупцію. Майно посадовців Вучича хочуть перевірити, незаконно набуте — конфіскувати, а державні контракти — оприлюднити та переглянути. З поліції планують звільнити причетних до організованої злочинності та побиття протестувальників.
Другий розділ, «У знанні — сила», стосується освіти, призначень на державні посади та підтримки місцевого бізнесу. Керівників держкомпаній пропонують обирати на відкритих конкурсах за професійними якостями, школярам обіцяють безкоштовні підручники, а підприємцям, фермерам і стартапам — гранти й субсидії. Університети та дослідницькі інститути хочуть залучити до співпраці з бізнесом.
У третьому — «Сербія зростає разом із нами» — зібрали обіцянки, які стосуються роботи, житла, цін і медицини. Молодим сімʼям, освітянам і медикам обіцяють доступну оренду і викуп житла, а також податкові пільги. Ще в програмі — перегляд цін на харчі, однакові ціни на ліки по всій країні, відновлення сільських амбулаторій та заохочення молодих лікарів працювати у віддалених громадах.
Учасники акції на підтримку «Студентського списку» піднімають примірники Конституції Сербії. Однією з головних вимог руху було повернути країну до верховенства права.
Getty Images / «Бабель»
За «студентів» агітував прихильник «Вагнера». У списку є противники санкцій проти Росії та прихильники ЄС
За чотири дні до голосування ультраправий активіст Дамнян Кнежевич майже годину розповідав ютуб-каналу Srbin.info, як влада переслідує опозицію та може сфальсифікувати вибори. Антизахідному і проросійському порталу він пояснював, чому Сербії час позбутися Вучича і підтримати студентів. Для Кнежевича Вучич недостатньо проросійський. Кнежевич очолював «Народні патрулі», учасники яких вдягалися в чорне, залякували мігрантів і проводили акції на підтримку російського вторгнення в Україну. У листопаді 2022 року Кнежевич відвідав центр «Вагнера» в Санкт-Петербурзі. Сам він до «Студентського списку» не потрапив, але закликав голосувати за його кандидатів, насамперед за академіка Радомира Саїчича, репера Федю Димовича та колишнього капітана баскетбольної збірної Деяна Бодирогу. Бодирога як президент Євроліги регулярно підтримує контакти з російським баскетбольним керівництвом та їздив до Москви вже після відсторонення російських команд від міжнародних змагань. Російську агресію він називає «конфліктом між Росією та Україною».
Ультраправий сербський активіст Дамнян Кнежевич (третій праворуч) у центрі «Вагнера» в Санкт-Петербурзі, листопад 2022 року. Учасники зустрічі тримають прапор із написом «Донбас — Росія, Косово — Сербія».
Telegram
Член «Студентського списку» Радомир Саїчич викладає органічну хімію в Белградському університеті, а в політичних виступах звинувачує Вучича в надмірних поступках Косову. Він називає Косово «тимчасово окупованою територією». Повертати край військовим шляхом не пропонує — але хоче на переговорах домагатися кращих умов для місцевих сербів. Росію називає необхідним партнером, бо вона підтримує позицію Белграда в Раді Безпеки ООН.
Репер і адвокат Федя Димович з гурту Beogradski sindikat роками висміював Вучича та його оточення: наприклад, у пісні «Я ссу на бідноту» музиканти читають реп від імені Вучича та його соратників — назва передає презирство, з яким вони ставляться до громадян. У кліпі «Вибач, Сербіє» поліціянтка в повному спорядженні танцює стриптиз біля жердини, а відвідувачі клубу обвішують її банкнотами. Так, пояснював Димович, гурт показав ставлення політиків до державних установ, якими вони розпоряджаються як своєю власністю. Димович назвав російське вторгнення в Україну агресією і порушенням міжнародного права. Водночас він критикує постачання зброї Києву й антиросійські санкції та виступає проти НАТО.
Кардіолог Ілія Срданович (ліворуч) і репер Федя Димович. «Наш майбутній премʼєр! Студенти перемагають!» — так Димович підписав це селфі, яке опублікував 14 вересня 2026 року. Гурт Beogradski sindikat виступає перед учасниками студентської акції. Його музиканти роками висміювали Вучича та його оточення, а репер Федя Димович став кандидатом «Студентського списку».
Instagram / fedjadimovic
Наступного дня після перемоги «студентів» ще один кандидат списку, соціолог Йово Бакич, прийшов в ефір RT Balkan — сербського телеканалу російської мережі Russia Today. Росію він назвав великою державою, історично важливою партнеркою і «захисницею» Сербії. Сербські санкції, заявив Бакич, нічого не змінять для Росії, але стануть поганим символічним кроком. Серби, нагадав він, самі жили під санкціями ООН у 1990-х.
За цими заявами легко уявити весь список проросійським, але дослідник зовнішньої політики Сербії Вук Вуксанович застерігає від подібних узагальнень. «Це широкий рух, у якому є ліві й праві, прозахідні та проросійські виборці. Проєвропейська частина значна, але вона не визначає весь список», — каже він «Бабелю». Кандидатів обʼєднало невдоволення корупцією і Вучичем. За словами Вуксановича, Росія, ЄС і суперництво великих держав відігравали на цих виборах меншу роль, ніж на будь-яких інших у Сербії за останні 26 років. А за опитуваннями, три чверті прихильників «студентів» у виборі між ЄС і Росією віддавали перевагу зближенню з Євросоюзом. Офіційно «студенти» вже заявили, що остаточне рішення про членство в ЄС винесуть на референдум, санкцій проти Росії не буде, але територіальну цілісність України вони підтримують.
Сербські боєприпаси надходили до України через посередників. Що буде з цими поставками після виборів — поки невідомо
За Вучича сербські заводи продавали боєприпаси американським і європейським компаніям, а ті передавали їх Україні. У червні 2024-го Financial Times оцінила такі поставки від початку повномасштабної війни приблизно у €800 мільйонів. Вучич ці цифри не заперечував і пояснював: Сербія продає продукцію покупцям у США, Чехії та Іспанії, а куди вони везуть її далі — їхня справа. У 2025 році російська Служба зовнішньої розвідки двічі звинуватила сербські компанії в постачанні Україні ракет і мінометних боєприпасів через Чехію і Болгарію. А 23 червня того ж року Вучич оголосив, що зупиняє весь експорт, сербське Міноборони повідомило, що подальші поставки має погоджувати Рада національної безпеки. Та вже за кілька місяців, у листопаді, Вучич знову запропонував країнам ЄС купувати сербські боєприпаси, допускаючи, що ті згодом опиняться в Україні. Він пояснював це потребами заводів: від продажів залежать майже 30 тисяч працівників. Після цього точних даних про обсяги сербського експорту публічно не повідомляли.
Володимир Путін приймає Александара Вучича в Кремлі, 9 травня 2025 року. Володимир Зеленський та Александар Вучич оглядають почесну варту перед Палацом Сербії в Белграді, 8 серпня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Представники «Студентського списку» офіційно ще не оголошували, чи припинятимуть продажі зброї західним посередникам, які передають її Україні. Водночас у списку є критики поставок зброї учасникам війни. Наприклад, Федя Димович ще у квітні 2022 року, коли говорив про Україну, нарікав: «Замість того щоб домагатися миру, з усіх боків масово постачають зброю».
За прогнозом Вуксановича, саме зовнішня політика після виборів зміниться найменше. Сербія і надалі не визнаватиме Косово, не запроваджуватиме санкцій проти Росії та не претендуватиме на вступ до НАТО. Можливо, скоротиться співпраця спецслужб Росії та Сербії. Водночас Белград, вважає Вуксанович, і далі визнаватиме Крим і Донбас українськими. «Белград, найімовірніше, прагнутиме підтримувати доброзичливі й дружні відносини з Києвом, водночас захищаючи свої інтереси у відносинах із Росією», — каже він «Бабелю».
Дослідник зовнішньої політики Сербії Вук Вуксанович. Він очікує, що після зміни влади Белград і далі підтримуватиме відносини і з Києвом, і з Москвою.
X / Vuk Vuksanovic
Після святкувань Сербії доведеться домовлятися про нафту і газ. Обидва питання повʼязані з Росією
Уже 30 жовтня, за пʼять днів після виборів, спливає американський дозвіл на роботу компанії NIS. Їй належить єдиний великий нафтопереробний завод Сербії — у Панчеві. Компанія постачає до 80% нафтопродуктів, які споживає країна, а майже 56% її акцій належать російським власникам — структурам «Газпрому». Саме через російську власність NIS потрапила під санкції США і тому працює за тимчасовими ліцензіями Вашингтону. NIS уже попросила продовжити дію чергової ліцензії. Російську частку має викупити угорська компанія MOL, але угоду досі не завершили.
До кінця року «студентам» доведеться домовлятися і про газ. Довгостроковий контракт із Росією завершився у 2025 році, відтоді поставки продовжують на кілька місяців. Остання угода діє до 31 грудня 2026 року. Через газопровід з Болгарією Сербія вже отримує газ від інших постачальників, однак найбільшим залишається «Газпром». Новому уряду доведеться вирішувати, чи домовлятися з ним про новий контракт, чи продовжувати нарощувати закупівлі в інших країн. Саме газ і підтримка сербської позиції щодо Косова, вважає Вук Вуксанович, збережуть за Москвою роль важливого партнера Белграда.
Уряд і президента ще належить обрати. Кандидатів на ці посади «студенти» поки не назвали
«Студентський список» отримав на виборах понад 52% голосів і може сформувати уряд самостійно. Після того як виборча комісія оголосить остаточні підсумки, упродовж місяця має зібратись новий парламент. Депутати матимуть 90 днів, щоб затвердити премʼєра і склад Кабінету міністрів. Вучич теж проходить до парламенту: він балотувався першим номером списку «Обʼєднана Сербія», який, за попередніми результатами, матиме понад сотню депутатів. Визнавши поразку, Вучич уже пообіцяв продовжити боротьбу: мовляв, ми покажемо їм, що таке опозиція.
Александар Вучич відповідає на запитання журналістів після голосування в Белграді, 25 жовтня 2026 року. Того ж вечора він визнав поразку своєї партії.
Getty Images / «Бабель»
Також до кінця грудня Сербія має обрати й президента. Вучич пішов у відставку 27 вересня: він розраховував виграти парламентські вибори й очолити уряд. Його президентські обовʼязки тимчасово виконує спікерка парламенту Ана Брнабич. Але за законом вибори мають відбутись протягом трьох місяців — тобто до 27 грудня. Чи висунуть «студенти» власного кандидата на посаду президента — невідомо.
Вуксанович очікує від нового уряду дружніх жестів до ЄС, але сумнівається у швидкому членстві. Уряд буде зайнятий внутрішніми проблемами, а Євросоюз має власні труднощі та не може гарантувати Сербії членство. До того ж є питання довіри до Брюсселю. «Деякі серби й далі дорікатимуть Євросоюзу за те, що він, на їхню думку, роками був поблажливим до уряду Вучича», — каже політолог «Бабелю».