Павло Пригожин і міністри уряду ЦАР кілька годин вигадували, як продавати золото в обхід санкцій. Ще три роки тому Кремль намагався забрати в нього весь цей бізнес
Ledger Plaza — єдиний пʼятизірковий готель у Бангі — столиці Центральноафриканської Республіки (ЦАР), у квітні 2026 року більше нагадував штаб «ПВК Вагнера». Біля входу стояли озброєні автоматами люди в масках. Перевірку на вході проходили всі — незалежно від посад. За зачиненими дверима зібралися керівники місцевого осередку «ПВК Вагнера» та урядовці ЦАР. Зустріч скликав Павло Пригожин. Говорили про золото з Ндассіми — найбільшої копальні ЦАР. Її розробляє Midas Ressources — компанія, підконтрольна Пригожину. Тривалий час золото вивозили через Обʼєднані Арабські Емірати за участі Diamville — ще однієї компанії Пригожина і дубайського посередника. У червні 2023 року США наклали санкції на всі три компанії за фінансування «ПВК Вагнера» — маршрут став ризикованим, і відтоді Пригожин шукав обхідні шляхи.
Зрештою в ході цієї зустрічі міністр гірничодобувної промисловості ЦАР Руфін Бенам Бельтунгу погодився видавати на вантажі Пригожина державні документи. За ними золото належить не підсанкційним компаніям, а Центральноафриканській Республіці. Хоча копальню контролюють, охороняють, вивозять золото і шукають покупців люди «ПВК Вагнера».
Ще три роки тому здавалося, що від родинного бізнесу Пригожиних нічого не залишиться. До літа 2023 року «Вагнер» тримався на угоді з Кремлем — найманці виконували його завдання, а натомість заробляли на охороні африканських режимів, нафті, золоті й алмазах. У червні Євгеній Пригожин звинуватив військове керівництво Росії в ударах по таборах «ПВК Вагнера» і оголосив «марш справедливості». Його люди захопили військові обʼєкти в Ростові-на-Дону і рушили в бік Москви. Путін назвав це зрадою. До столиці найманці не дійшли, Лукашенко вмовив Пригожина зупинитись, а Путін пообіцяв не карати його за заколот. Через два місяці літак з Пригожиним вибухнув у небі над Тверською областю.
Броньовик «Вагнера» біля Ростовського цирку, 24 червня 2023 року. До міста найманці увійшли майже без спротиву — вони захопили штаб Південного військового округу, звідки Росія керувала війною на півдні України. «Вагнерівець» у центрі Ростова-на-Дону. Заколот тривав менше доби, але став найсерйознішим внутрішнім викликом для Путіна за весь час його правління.
Getty Images / «Бабель»; Vk / Оркестранты войны
Після його вбивства Кремль почав забирати активи. Медіаімперія Пригожина посипалася першою. Наприкінці червня 2023 року керівництво «Патріота» — медіахолдингу з десятками сайтів і «фабрикою тролів» — оголосило, що закриває холдинг і його головне видання РІА ФАН, а Роскомнагляд заблокував повʼязані ресурси. Формально холдинг ліквідували, але частина його телеграм-каналів та інформаційних мереж працювала вже без Пригожина. Контракти «Конкорду» на харчування російської армії передали RBE Group бізнесмена Андрія Шокіна. Згодом ця ж група придбала фабрику-кухню Пригожина в Яніні під Петербургом, яка виробляла по сто тисяч порцій на добу. Частину родинної нерухомості продали, частину компаній ліквідували, частина — перейшла під контроль інших власників.
Закордонних найманців Москва почала переводити до «Африканського корпусу» — нової структури під контролем Міноборони та військової розвідки. У Малі вона повністю замінила «ПВК Вагнера», у Лівії перебрала його бази та людей. На піку влади Пригожин мав приблизно пʼять тисяч бійців у шести африканських країнах. У його сина Павла залишилось близько десятої частини — 500 людей у ЦАР.
До смерті Євгенія Пригожина його син Павло зʼявлявся переважно на фотографіях російських опозиційних розслідувачів — у 2016 він на одному знімку позував на палубі сімейної яхти St. Vitamin вартістю €5 мільйонів, на іншому — сидів у салоні батькового літака. Коли йому було близько двадцяти, Пригожин-старший передав йому нерухомість. На Павла записали компанії «Лахта Парк», «Лахта Парк Преміум» і «Лахта Плаза», яким належали сотні апартаментів і комерційних приміщень у Петербурзі, а також родинний котедж у закритому селищі «Північний Версаль». Євгеній Пригожин створював синові й військову біографію: той ніби воював у Сирії, а після повномасштабного вторгнення служив розвідником і оператором дрона в Україні (про це відомо тільки зі слів самого Пригожина-старшого).
Павло Пригожин. США внесли його до санкційного списку ще в березні 2022 року — тоді він уже контролював три компанії з елітною нерухомістю в Петербурзі. Павло Пригожин серед найманців — крайній ліворуч, у шоломі й з автоматом. Павло Пригожин (на передньому плані); ліворуч — його сестра Вероніка, праворуч — дружина Катерина Інкіна.
Telegram
За пʼять місяців до загибелі Євгеній Пригожин склав заповіт. Його копію опублікував російський паблік Port, а журналісти The Insider перевірили документи. Майже все майно й частки в компаніях батько залишив сину Павлу. Насамперед «Конкорд» — групу кейтерингових, ресторанних, будівельних і ріелторських компаній, які заробляли на державних контрактах. Доньки Пригожина Поліна і Вероніка отримали кілька готельних і ріелторських активів ще за його життя.
У ЦАР найманці Пригожина охороняли президента — і натомість забирали золото. Президент ЦАР особисто просив залишити йому «вагнерів» і не міняти їх на бійців регулярної армії
Невдовзі після смерті Євгенія Пригожина Павло поїхав у Бангі, щоб зустрітися з двома людьми, на яких трималася місцева структура «ПВК Вагнера». Це були Дмитро Ситий, який відповідав за бізнес, пропаганду і звʼязки з владою, та військовий командир найманців Денис Супрунов. Однак Ситий і Супрунов самі не вирішували, чи залишиться «Вагнер» у ЦАР. Пригожину-молодшому терміново був потрібен Фостен-Арканж Туадера — президент країни, якого «вагнерівці» кілька років захищали від повстанців.
Фостен-Арканж Туадера став президентом у 2016 році, після багаторічної громадянської війни в ЦАР. Його влада була хитка, він контролював переважно столицю. Допомогу в обмін на доступ до ресурсів йому запропонувала Росія, у 2018-му до Бангі прибули перші найманці. Наприкінці 2020 року шість повстанських угруповань рушили на Бангі, щоб повалити Туадеру. Москва надіслала кількасот «вагнерівців» і військову техніку. Разом з армією Туадери вони зупинили наступ, а згодом відбили у повстанців частину територій. Відтоді «вагнерівці» міцно закріпилися в країні. Вони відповідали за особисту охорону Туадери, а компанії Пригожина отримали повний контроль над видобутком золота і алмазів.
Президент ЦАР Фостен-Арканж Туадера — в костюмі у центрі. До політики він викладав математику і очолював Університет Бангі, а втриматися при владі йому допомогли російські найманці. Шеврон «ПВК Вагнера» на російському найманцеві в Бангі. Москва роками називала «вагнерівців» «російськими інструкторами». Фостен-Арканж Туадера вітає натовп на параді до Дня незалежності ЦАР, 1 грудня 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
«Вагнери» самі охороняли копальні, вивозили золото й знаходили покупців. Після смерті Євгенія Пригожина «Африканський корпус» запропонував Туадері іншу модель — за російських солдатів треба було платити готівкою. Туадері це було невигідно, тож він через дипломатичні канали просив Кремль залишити йому групу «вагнерівців», яка вже була в країні. З Пригожиним-молодшим він також знайшов спільну мову: усі старі командири залишились на посадах, а до підрозділів «вагнерівців» почали набирати полонених повстанців, які погодилися перейти на бік влади. У Бангі їх називають «чорними росіянами».
Пригожину-молодшому вдалося зберегти вплив у Центральній Африці. Але без згоди Кремля цього б не відбулося
Схоже, Павло Пригожин і Кремль знайшли вигідний обом спосіб співіснування, пише The Wall Street Journal. Пригожин-молодший не претендує на політичну роль батька, а його найманці охороняють лояльний до Москви африканський режим, підтримують російську пропаганду і допомагають зберігати російський вплив у регіоні. Кремль без зайвих витрат отримує все це, а Павло — можливість заробляти на золоті і зброї.
До того ж Пригожин-молодший постійно доводить Москві свою корисність. Дмитро Ситий керує не лише цивільною мережею «Вагнера» в ЦАР, а й місцевим «Російським домом». Підконтрольна йому Lobaye Invest фінансує радіостанцію Lengo Sengo, яка вихваляє Росію і критикує Захід. На вулицях Бангі висять проросійські білборди, а самого Туадеру поза очі називають «президентом Вагнером».
Свято російського прапора в «Російському домі» в Бангі. Формально це приватний культурний центр, але він має угоду з «Росспівробітництвом» — державною агенцією, яка просуває інтереси Кремля за кордоном. Урок російської мови в Бангі. Керівник «Російського дому» Дмитро Ситий (ліворуч), президент Туадера і посол Росії Олександр Бікандов на святкуванні 9 травня в Бангі, 2026 рік. Ситий приїхав до ЦАР як перекладач і маркетолог, а згодом став одним із головних управлінців африканської мережі Пригожина.
Telegram / Maison Russe RCA
«Вагнерівці» контролюють копальні, виробляють алкоголь і торгують наркотиками. Місцева поліція допомагає їм прибирати конкурентів
Нині «вагнерівці» в ЦАР командують підрозділами місцевої армії, впливають на роботу поліції та контролюють території навколо золотих та алмазних родовищ. Павло Пригожин збільшив видобуток на Ндассімі. За рік компальня дає золото приблизно на $250 мільйонів. Це вдвічі більше, ніж чотири роки тому.
Ще один бізнес, повʼязаний із «Вагнером», — алкоголь. Павло також перебрав батькові контакти в торгівлі зброєю: він торгує з угрупованнями в Судані та Лівії. Як саме влаштовані ці поставки, журналісти The Wall Street Journal не уточнюють.
Ще одна частина мережі — трамадол, опіоїдне знеболювальне, яке вживають як наркотик. Таблетки привозять з Індії до Демократичної Республіки Конго, а звідти доправляють річкою Убангі до ЦАР. Люди «Вагнера» контролюють місцевий продаж, а разом з поліцією затримують конкурентів і конфіскують їхній товар. «Бабель» раніше розповідав, як працює ця схема. Золото, алкоголь, зброя і трамадол разом дають понад $400 мільйонів річного обороту.
Щоб продавати золото, Павлу Пригожину знадобилися нові документи. Їх погодив міністр ЦАР, а вантажі повезли до Білорусі
Щонайменше з липня 2026 року золото з Ндассіми відправляють до Білорусі. В експортних документах його оформлюють як власність ЦАР. Що відбувається із золотом після прибуття до Білорусі, невідомо. Журналістам і дослідникам «ПВК Вагнера» не вдалося встановити, хто приймає вантажі та їхній подальший маршрут. Золото можуть переробляти в країні, відправляти транзитом або оформлювати на нього нові документи про походження. Операції з дорогоцінними металами в Білорусі ліцензує і контролює держава, і великі партії навряд чи могли би пройти повз владу, тож вочевидь це відбувається за згоди Олександра Лукашенка.
Після заколоту Пригожина у 2023-му Кремль запропонував «вагнерівцям» перейти до російського Міноборони. Близько пʼяти тисяч бійців відмовились і на запрошення Лукашенка виїхали до Білорусі. Їх поселили в польовому таборі біля села Ціль, де вони тренували білоруських військових і силовиків. Після загибелі Пригожина табір почав порожніти — більшість наметів розібрали, а найманці розʼїхались. За адресою цього табору в липні 2023 року зареєстрували білоруський «Конкорд» — так називалась головна компанія бізнес-імперії Пригожина, яка заробляла переважно на харчуванні російської армії. Зараз білоруський «Конкорд» очолює Павло Пригожин — за документами компанія має управляти нерухомістю, але якою саме — у відкритих реєстрах не вказано.
Білоруські військові на навчанні з інструкторами «ПВК Вагнера», 2023 рік.
Vk / Оркестранты войны