Умови тендеру
Реформувати оборонні закупівлі і частково перевести їх на тендерні процедури ще навесні 2026 року обіцяв тодішній міністр Михайло Федоров. Фактично це була неформальна вимога Євросоюзу, який виділив Україні €90 мільярдів кредиту на два роки — частина цих грошей вже пішла і ще піде на закупівлю зброї. Інших коштів на цей напрямок у бюджеті зараз практично немає. Однак через затримки з кредитом і внутрішні конфлікти між попереднім керівництвом Генштабу і Міноборони перейти на тендери швидко не вийшло. Про затримки АОЗ у серпні інформувала наступника Михайла Федорова, в. о. міністра оборони Євгенія Хмару. Одна з ключових причин була в тому, що писати тактико-технічні характеристики, за якими мали проходити закупівлі, повинен був Генштаб у кооперації з Центрами компетенцій при Міноборони. Однак через конфлікт між Михайлом Федоровим і колишнім головкомом Олександром Сирським Генштаб від цього завдання самоусунувся і паралельно блокував створення профільних центрів. Ситуація сягнула критичної точки в другій половині серпня: Міноборони довелось зібрати виробників і пояснити, що підготовка тендерів фактично завершена, фронту нічого не загрожує.
У серпні АОЗ провела три конкурсні закупівлі, або, як їх частіше називають, тендери — дипстрайки, FPV і наземні роботизовані комплекси. Усі — за ТТХ. Їх розробляли за наступною процедурою. Міноборони збирало групу експертів з конкретного виду озброєнь. Вони напрацьовували «чернетку» ТТХ, яку тестували на військових. Їхній фідбек аналізували, корегували характеристики і йшли до виробників. Ті давали свої зауваження і пропозиції, озвучували спроможності виробництв. Після ще одного оновлення — ринкові консультації щодо процедури й фінальних ТТХ і вже після цього узгодження з Генштабом.
Тендер на дрони на оптоволокні «оголосили» 20 серпня. Якщо бути точними, в цей день АОЗ розіслала на електронну пошту верифікованих виробників запит на комерційну пропозицію. Загалом умови тендеру були такі:
- комерційну пропозицію надіслати до кінця дня 26 серпня;
- строк поставки — грудень 2026 року;
- єдиний критерій оцінки — ціна;
- жоден учасник не може взяти більше половини від суми лотів;
- банківська гарантія переможця — 1,5% від суми державного контракту.
Всього в тендері 52 лоти, у кожному від кількох сотень до 24 тисяч дронів.
Чого хоче «Генерал Черешня», і що на це каже суд
Свої зауваження до закупівлі ГЧ сформулював і озвучив на декількох майданчиках і в різних документах: публічно — у себе в соцмережах, у листі до Громадської антикорупційної ради при Міноборони (є в розпорядженні редакції) і власне в позові проти АОЗ. Коротко претензії ГЧ до закупівлі зводяться до того, що вона сама по собі є незаконною, бо не відповідає встановленим законодавством вимогам — це не відкриті торги, не спрощені закупівлі, не закупівлі за електронним каталогом і не рамкова угода. ТТХ сформовані так, що дискримінують учасників і, можливо, заточені під якогось виробника.
Генерал Черешня / Facebook
Якого саме, виробник не уточнює. Документація із закупівлі не відповідає вимогам законодавства. І загалом такий протизаконний підхід порушує права «Генерала Черешні». Ми коротко опишемо, що 28 серпня у відповідь на позов до АОЗ встановив суд (текст рішення є в розпорядженні редакції):
- він визнав закупівлю законною, обґрунтувавши це тим, що виробник у своєму позові посилається на норму, яка не стосується закупівель зброї. Таку закупівлю, своєю чергою, регулює 43 пункт 1275 постанови уряду: озброєння, спецтехніку, ракети, боєприпаси і так далі купують «без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Як саме проводити такі закупівлі і укладати договори, вирішує замовник, тобто Міноборони;
- назвав безпідставними доводи про те, що ТТХ дронів є «необґрунтованими» і що АОЗ має доводити доцільність кожної з них. Головний аргумент — АОЗ не формує ТТХ, це робить Міноборони. Тобто позивач не розуміє розподілу повноважень між цими органами;
- наголосив, що позивач ніяк не довів, що технічні характеристики закупівлі не відповідають потребам Міноборони, є дискримінаційними чи унеможливлюють участь ГЧ у процедурі. Простіше, якщо якісь технічні характеристики виробнику не подобаються, це не означає, що вони неправильні;
- зазначив, що претензія виробника про те, що документація конкурентної закупівлі не відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», є хибною. Збройні закупівлі регулюються інакше, отже документи і не мали відповідати цим вимогам;
- пояснив, що такий порядок закупівлі дронів не порушив прав та інтересів позивача. Обґрунтування таке. По-перше, попри всі аргументи на користь незаконності закупівлі, «Генерал Черешня» відповів на лист АОЗ і взяв участь у торгах. Друге, ніхто не завадив йому це зробити, його не дискримінували і не відхилили його пропозицію. Третє, якщо якесь право компанії порушать у майбутньому, коли оголосять результати тендеру, тоді й варто звертатися до суду. Задовольнити позов суд відмовив. Далі можлива апеляція.
Усі ці аргументи не потрапили в публічну площину, однак під постами «Генерала Черешні» про незаконність тендерів у соцмережах почалась жвава дискусія. Одна з коментаторок — викладачка курсу публічних закупівель у Національному університеті оборони і уповноважена з закупівель військової частини Неллі Стельмах — написала, що «Генерал Черешня» неправильно трактує законодавство. Після цього на сторінці виробника її, як і деяких інших критиків, забанили. У розмові з «Бабелем» Стельмах підтвердила всі аргументи суду.
У ГЧ кажуть, у соцмережах і коментарях під постами розгорнулось справжнє «медіакілерство виробника». Головним опонентом ГЧ в питанні тендерів у соцмережах став волонтер Сергій Стерненко. Він заявив, що виробник замовляє джинсу в анонімних телеграм-каналах, а його FPV «абсолютно небоєздатні». Що стосується першого, очевидно, мова про публікацію статті РБК про тендери в анонімному телеграм-каналі «Труха». Цей матеріал повторює аргументацію ГЧ, посилаючись виключно на анонімні джерела. Говорячи про якість дронів «Генерала Черешні», Стерненко посилається на досвід знайомих військових.
Якщо ж орієнтуватись на звіт по е-балах за липень цього року (є в розпорядженні редакції), FPV «Генерала Черешні» входить у першу трійку засобів за кількістю уражених цілей і на першому місці за кількістю балів. За інформацією компанії, перше місце за балами ГЧ утримує пʼять місяців поспіль. Значною мірою такі результати зумовлені тим, що «Генерал Черешня» — один з лідерів прямих закупівель, коли конкретні дрони купують у певних виробників, тобто на фронті в абсолютних величинах їхніх виробів багато, відповідно, багато й уражених цілей. Саме щоб зменшити частку прямих закупівель, навесні цього року Міноборони оголосило про перехід на тендери.
«У мене немає нарікань на якість «Генерала Черешні», — каже Неллі Стельмах, яка закуповує їхню продукцію для військової частини. — Але минулого року їх купували дуже добре, і зараз вони намагаються усіма способами боротись, щоб не втратити свою частку ринку».
Цієї ж думки про мотивацію ГЧ у війні з тендерами притримуються кілька великих виробників, з якими поспілкувався «Бабель», наші співрозмовники в Міноборони і АОЗ. Однак це не означає, що з тендерами немає проблем.
Що не так із тендерами
Попри рішення суду, що закупівля дронів на оптоволокні відбувається законно, назвати її повноцінним тендером не можна. У таких закупівлях немає прозорої системи, де виробники бачать один одного і можуть контролювати хід торгів. Усе відбувається в закритому листуванні з АОЗ. Це більш конкурентно за прямі закупівлі, але не тендер. У документації АОЗ це називається «конкурентна закупівля».
Керівник Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко каже, що останнім часом вони отримали 6—7 скарг від виробників, які стосувались тендерів. Кілька скарг відхилили, кілька були по суті і стосувались різних питань: від того, що про тендер виробник дізнався з новин, до особливостей банківських гарантій і претензій до ТТХ.
«В АОЗ є хронічні хвороби, а є нові правила гри — це тендери. Зараз перше наклалось на друге — і сталась проблема», — каже Гудименко.
Хронічною проблемою тендерів можна назвати ті самі ТТХ. У липні 2025 року АОЗ вже проводила тендери в закритому модулі Prozorro на закупівлю дронів, і тоді виробники масово скаржились, що ТТХ прописані погано. Врешті практично всі лоти завдяки низькій ціні виграв виробник Vyriy Industries, а згодом від частини відмовився. Тепер, щоб такого не сталось, Міноборони ввело обмеження на 50% лотів в одні руки.
«Суть у тому, що закупівлі за ТТХ нікому з виробників не вигідні — всім у своїх виробах треба щось переробити», — каже Гудименко і додає, що попри це та інші скарги виробники й Міноборони постійно спілкуються. Зокрема, Гудименко був на зустрічі представників МО з «Генералом Черешнею», де вони обговорювали спірні моменти: «Практично на кожну скаргу є реакція. Можливо, не така, як ми хочемо, але є».
Оскаржуючи тендери, «Генерал Черешня» пропонує замість нинішньої процедури проводити все в закритому модулі Prozorro. Однак, як уже підтвердив суд, процедури публічних закупівель не застосовують, коли йдеться про зброю.
Утім, скоро цю проблему мають вирішити інакше. За інформацією джерел «Бабеля» в Міноборони, там планують запустити щось на кшталт mіlitary Prozorro — спеціальну закриту систему для повноцінних торгів зброєю. Вона, на відміну від звичайного Prozorro, буде «заточена під війну» і, за словами наших джерел, може зʼявитися вже у вересні.