Катерина Чепура живе в хрущовці на лівому березі Києва і виховує двох доньок. Вона театральна діячка і викладачка в Університеті культури. Минула зима стала для неї, як і для багатьох інших киян, справжнім випробуванням. У найгірші часи температура в дитячій опускалася до двох градусів морозу. «Прямо пара йшла з рота», — згадує вона. Посеред кімнати Катерина поставила намет, де вони спали втрьох разом з доньками. Перепробувала різні кустарні способи обігріву: нагрівала воду на газу і запалювала маленьку глиняну пічку з вугіллям, над якою доводилося сидіти до ночі. Після зими Катерина ще довго виводила плісняву зі стін, а багато одягу і книг довелося викинути.
Її будинок отримує тепло від Дарницької ТЕЦ — найменшої з трьох київських теплоелектроцентралей. У лютому 2026 року після російського удару ТЕЦ зупинила роботу. Та навіть до цього тепло поступало в квартиру Катерини лише номінально. Під час найлютіших морозів девʼять днів її будинок залишався не тільки без тепла, але й без світла, поки актив їхньої хрущовки не «вислідив» головного інженера ЖЕКу. Той ніяк не міг розібратися, куди поділась електрика (до цього ЖЕК і ДТЕК довго футболили мешканців, киваючи одне на одного).
Про наступну зиму Катерина думає зі страхом. Промоніторила ринок оренди приватних будинків під Києвом і зрозуміла, що скористатися типовою порадою міського голови — виїхати з міста на час зими — не зможе. Та й досвід минулої зими показав: якщо виїхати, то потім, можливо, й не буде куди повертатися. Прориви тепломереж всередині будинків могли непоправно зруйнувати житло, якщо на них вчасно не зреагувати.
Хоча після зими в медіа склався образ «повної руйнації» лише Дарницької ТЕЦ, насправді Росія уразила всі три київські теплоелектроцентралі. Виконувач обовʼязків заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, який відповідає в Києві за сферу ЖКГ, це підтверджує. Багато деталей під час інтервʼю Пантелеєв розкривати не хоче, але визнає: кияни все-таки мають право знати, на що чекати взимку.
Петро Пантелеєв
Діма Вага / «Бабель»
Місто має витратити на План стійкості величезні кошти — 37 мільярдів гривень. Звідки вони візьмуться і на що підуть?
Щоб підготуватися до зими 2026—2027 року всі регіони розробили так звані плани стійкості. Має такий план і Київ. Причому цей план — грандіозний. «Кількість проєктів у Плані стійкості Києва більша, ніж за останні років сім разом узятих», — пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Від початку місто оцінювало реалізацію плану в 67 мільярдів гривень. Згодом бюджет знизили майже вдвічі — до 37 мільярдів. «Виходячи з реальних можливостей фінансування, ми оптимізували план, — пояснює Петро Пантелеєв. — Сконцентрувалися на тих проєктах, які можливо реалізувати у 2026 році».
«Бабель»
У результаті бюджет знизили до 37 мільярдів гривень. З них 31 мільярд йде на так звані проєкти загальнодержавного значення. Держава і місто фінансують їх порівну. Ще приблизно 6 мільярдів гривень — це додаткові проєкти, які Київ фінансує самостійно.
Загалом столиця має знайти 22 млрд гривень. Київ уже профінансував 10 млрд гривень — за рахунок бюджету міста й кредитів від ЄБРР і Ощадбанку. КМДА пробує запозичити гроші також в інших державних банках. На запитання, чи зможе Київ знайти решту коштів, заступник Кличка відповідає: «Наше завдання — забезпечити фінансування для безперебійної роботи. Платежі можуть бути розтерміновані в часі, але фінансування будемо виділяти».
Головна проблема Києва в найближчий опалювальний сезон — це насправді дефіцит електроенергії. Місто будує резервне живлення і захист енергетичних об’єктів
У Києві приблизно 12 тисяч житлових будинків. Майже всі вони підключені до центральної системи теплопостачання. Працює вона приблизно так: воду беруть з Дніпра, підігрівають у котлах і гарячу воду (теплоносій) подають до будинків, щоб нею опалювати помешкання киян. Тож для того, щоб система теплопостачання працювала, потрібно кілька складових. По-перше, сама вода. По-друге, газ (чи інше пальне), який цю воду підігріває. По-третє, потрібна електрика. Причому електрика потрібна на всіх етапах роботи системи теплозабезпечення. Без електрики немає води (бо не працюватимуть водозабірні та насосні станції), без неї не запустяться котли на ТЕЦ чи котельнях і без неї теплоносій не дійде до осель (бо для цього теж потрібні насоси).
«Якщо проаналізувати, чому минулої зими [в Києві] не було тепла, то приблизно 60 відсотків втрат були передусім через втрату електропостачання. Київ — геть не пласке місто, у нас багато перепадів висот, тому встановлено багато насосних станцій, які качають тепло до будинків. Усі ці насоси потребують електрики. Тому першочергове завдання Плану стійкості — це гарантувати, щоб не зникала електрика», — пояснює Олександр Харченко із Центру дослідження енергетики.
Щоб електрика не зникала, роблять дві речі — резервне живлення для обʼєктів критичної інфраструктури і захист для енергетичних обʼєктів. Критична інфраструктура — кожна котельня, насосна і водозабірна стація повинні мати власне джерело електроенергії, щоб у разі локального блекауту не зупиняти роботу. Залежно від масштабу обʼєкта тут різні підходи. Наприклад, невеликі котельні та насоси можна заживити від генераторів, і це зробили ще в попередні роки. Складніша ситуація з великими котельнями чи насосами — для них потужності генератора недостатньо.
«Яку потужність може мати генератор? Ну один-півтора МВт. А великі київські об’єкти [критичної інфраструктури] споживають набагато більше. Їм потрібні не просто генератори, а електростанції на дизелі. Думаю, немає в Україні жодного міста [окрім Києва], де б побудували малу електростанцію на 5,2 МВт завбільшки із цілий будинок», — розповідає Петро Пантелеєв.
«Бабель»
Для обʼєктів водопостачання (як і водовідведення) в Києві довелося будувати такі дизельні електростанції. До кінця року всі обʼєкти водної системи обіцяють оснастити резервним живленням. Для обʼєктів теплопостачання Київ встановлює когенераційні установки — це станції, які одночасно виробляють електрику і тепло, тому їх ще називають міні-ТЕЦ. Міні-ТЕЦ будують відразу із захистом — у бетонних саркофагах. Зараз вони віддають вироблену електроенергію в обʼєднану електромережу країни. У разі перебоїв вони будуть живити обʼєкти теплопостачання, пояснюють у КМДА.
За оновленим Планом стійкості у Києві мають побудувати захист для 42 енергетичних обʼєктів. У цьому місту допомагає уряд, а саме Державне агентство відновлення. Місто виконує роботи на 16 обʼєктах, Агентство — на 26. Захищають передусім електропідстанції, від яких залежить живлення систем тепла і води. Ідеться про другий рівень захисту — від ударних безпілотників. Деякі шелтери мають добудувати до початку опалювального сезону, решту — до кінця року.
«Це може бути як девʼятиповерховий будинок з бетону, який витримує пряме влучання “Шахедів”», — каже голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин. Його відомство вже має досвід будівництва подібних захисних споруд в інших регіонах. «У нас є один обʼєкт, який витримав два прямих влучання крилатої ракети», — розповідає він.
Сергій Сухомлин.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України
Чи будуть працювати теплоелектроцентралі (ТЕЦ)? Так, їх відновлять, але вони все ще будуть вразливі для російських бомбардувань
У системі опалення Києва приблизно 160 джерел тепла: це три ТЕЦ, кілька станцій теплопостачання і котельні різного масштабу. Приблизно 60 відсотків будинків Києва отримують тепло саме від теплоелектроцентралей — ТЕЦ-5 на Видубичах, ТЕЦ-6 на Троєщині та відносно меншої за масштабами ТЕЦ-4 на Дарниці. Від них живиться майже весь лівий берег, центр міста, Печерськ, Голосієво, Теремки, Оболонь, Соломʼянка. Ще 40 відсотків будинків отримують тепло від станцій теплопостачання або районних котелень — вони розташовані переважно на правому березі.
«Бабель»
ТЕЦ є найслабшим елементом системи теплопостачання, оскільки росіянам найпростіше їх атакувати. Усі три київські ТЕЦ, за словами Пантелеєва, були фактично зруйновані. Відремонтуватися і подати теплоносій у будинки після атак змогли всі три ТЕЦ, але це зробили «на морально-вольових ресурсах». «Це вдалося завдяки самовідданості працівників. Але в нормальних умовах вони б так працювати не могли», — стверджує Пантелеєв.
Міський голова Віталій Кличко звітував, що обʼєкти енергетики (ідеться, очевидно, про ТЕЦ) вже відновлені на дві третини, і до початку опалювального сезону місто планує їх відновити. Генерацію тепла на ТЕЦ повернути не так складно і не так дорого, пояснює Олександр Харченко: потрібно просто відновити котли (труби), які гріють воду. З генерацією електроенергії — складніше, бо це дорожче і довше.
Саме місто відновлює дві комунальні ТЕЦ — п’яту і шосту. Дарницьку ТЕЦ відновлює її власник — компанія ТОВ «Євро-Реконструкція». За словами голови Агентства відновлення Сергія Сухомлина, уряд допомагав компанії знаходити обладнання в міжнародних донорів. У КМДА співпрацюють з власником ТЕЦ і контролюють підготовку до зими. «У нас [з власником] нормальні робочі стосунки. Вони усвідомлюють свою відповідальність і [до початку опалювального сезону Дарницька ТЕЦ] буде відновлена. Ми б не підтверджували це, не розуміючи, що там відбувається», — запевняє Пантелеєв. Те саме кажуть і інші ознайомлені із ситуацією люди, з якими «Бабель» поспілкувався.
Враховуючи нестачу ракет для ППО, київські ТЕЦ знову можуть стати легкою мішенню для росіян. На закиди про те, що вкладатися у відновлення ТЕЦ взагалі не варто, бо, мовляв, однаково зруйнують, у КМДА відповідають: альтернативну систему побудувати все одно не встигнуть. «Резервна система — це, по суті, нова система опалення міста Києва. Ми будуємо таку систему, але на це знадобиться більше часу, ніж шість місяців. Київські ТЕЦки, наприклад, будувалися десятки років, — каже Пантелеєв. — Наш план — увійти в опалювальний сезон з базовою системою, а добудувати резервне теплопостачання вже до холодів».
Котел на ТЕЦ складається із сотень трубок.
Пресслужба КМДА
Місто будує резервну, децентралізовану систему опалення — на той випадок, якщо ворог знову зруйнує ТЕЦ. Але покрити резервом усіх абонентів ТЕЦ (ймовірно) не вдасться
На випадок повторного ураження ТЕЦ для Києва будують резервну систему теплопостачання. Якщо київські ТЕЦ зупиняться — їхніх абонентів зможуть перепідключити до інших джерел тепла. У мікрорайонах, які живляться від районних котелень, теж є альтернатива. «Та частина міста, яка опалюється котельнями, є більш гнучкою, — пояснює Олександр Харченко. — У більшості випадків можна переключити подачу тепла з однієї котельні на іншу, нехай і знижено. Тому будувати [нові джерела тепла] в тій частині міста, де є районні котельні, великого сенсу немає».
У будівництві децентралізованої системи тепла Києву допомагає Державне агентство відновлення. Воно зобов’язалося зробити резервну систему для зони Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4). Ця зона охоплює половину Дніпровського і Дарницького районів: частину Микільської Слобідки, старої Дарниці, Харківського масиву, Позняків, ДВРЗ. Усі абоненти ТЕЦ-4 знають свого постачальника, оскільки отримують платіжки не від «Київтеплоенерго», а від ТОВ «Євро-Реконструкція».
Як пояснює голова Держагентства відновлення Сергій Сухомлин, його служба будує пʼять теплообʼєктів потужністю понад 520 МВт. За його словами, на всіх пʼяти ділянках почались роботи. Чотири котельні планують завершити до кінця 2026 року, з пʼятою сталася затримка, але основні роботи теж мають встигнути зробити в цей термін. В Агентстві порахували, що для заміщення потужностей Дарницької ТЕЦ потрібно лише 390 МВт, тож сподіваються, що одна з котелень буде працювати для забезпечення теплом Русанівки та Березняків, які опалюються від ТЕЦ-5.
Ці котельні відразу матимуть захист другого рівня. Їх заховають у бетонні шелтери, напівзаглиблені в землю, а зверху захистять протидроновими сітками. «Вони будуть захищені від прямого влучання “Шахедів”, у тому числі реактивних, — розповідає Сухомлин. — Якщо будувати захист від ракет балістики — це третій рівень захисту, терміни будівництва такого обʼєкта будуть приблизно рік, а вартість десь вдесятеро перевищуватиме вартість самої котельні».
Місто також займається резервною системою для комунальних ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Для цього реконструюють уже наявні районні котельні, збільшуючи їхню потужність, будують нові обʼєкти і встановлюють міні-ТЕЦ.
За словами Пантелеєва, технічні рішення, що дозволять створити резервну систему опалення, є для всіх житлових масивів, але швидко їх реалізовувати не так просто. «Потрібно перебудувати не тільки системи теплопостачання, а також системи газо-, електро- і водопостачання. Особливо складно з газом, бо ця система не передбачає нових потужних споживачів. Забезпечення котелень газом — це завдання із зірочкою», — пояснює заступник Кличка.
Повністю забезпечити абонентів ТЕЦ альтернативою до початку опалювального сезону не вдасться. За даними, які навів міський голова, резервна система для ТЕЦ має забезпечувати 2,1 ГВт теплових потужностей. З них встигнуть побудувати тільки потужності на 1,56 ГВт — на все інше в міста не було коштів. Їх теж планують побудувати, але вже не в цьому опалювальному сезоні. «Розуміючи, що [грошей] немає, починати ці роботи зараз було б неефективно і безвідповідально», — пояснює Пантелеєв.
«Бабель»
На думку Олександра Харченка, всі заплановані роботи завершити не вдасться.
«Буде певна кількість будинків, які зарезервувати не встигнуть через брак грошей, технічні та бюрократичні проблеми, — каже він. — [Бюрократія] дуже сповільнює цей процес. Наведу приклад. Є ділянка, де варто поставити котельню, вона закриє багато проблем для одного району. На цьому місці навіть є базова інфраструктура. Але ділянка належить державній агенції, яка належить іншій агенції. Ділянку потрібно передати, отримати дозволи. Вже витрачені два з половиною місяці, питання не вирішено. Таких проблем десятки».
За його оцінкою, до опалювального сезону не встигнуть побудувати резервну систему теплопостачання для 2—2,5 тисячі будинків у Києві. Для порівняння: минулої зими альтернативи не мали 6,5 тисячі будинків. Причому в зоні ризику — абоненти всіх трьох ТЕЦ в різних районах столиці. За його словами, на обох берегах будуть невеликі округи по 20—50 будинків, для яких не буде резервного тепла — через топологію теплових мереж.
- На Теремках навіть з новою теплотрасою все одно залишиться «острівець», до якого тепло може не дійти. «Теплотраса повністю закриє Теремки-1 і більшу частину Теремків-2, але там набудували ще будинків, які будуть під питанням», — пояснює Олександр Харченко.
- Альтернативна система опалення для Троєщини, де минулої зими замерзали близько 600 будинків, вже в роботі. Співрозмовники «Бабеля» кажуть, що схема резервного теплопостачання для цього житлового масиву проста, місто над нею працює і має завершить до зими.