За два місяці росіяни кілька разів проривалися на окремих ділянках Добропільського напрямку. Здається, сил і техніки їм зараз не бракує. Що там відбувається?

Автор:
Валерія Цуба
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
За два місяці росіяни кілька разів проривалися на окремих ділянках Добропільського напрямку. Здається, сил і техніки їм зараз не бракує. Що там відбувається?

Боєць батальйону оперативного призначення «Правиця Сірка» 14 бригади НГУ «Червона Калина» на підготовці.

«Бабель»

Двадцять девʼятого червня ми опублікували огляд ситуації на Добропільському напрямку. Тоді ми писали, що росіяни тиснуть на Добропілля з кількох боків. Водночас військові зауважували: великого прориву немає. За майже два місяці, як показує мапа DeepState, росіяни з різних ділянок просунулися в напрямку Добропілля максимум на п’ять кілометрів. Утім, ці кілька кілометрів важливі: росіяни підійшли ближче до вигідних для наступу висот і позицій, звідки можуть розвивати тиск на місто з різних боків. Російські мапи описують ситуацію ще більш «оптимістично»: на них росіяни майже впритул підійшли до міста, а подекуди — нібито зайшли туди. Лише за добу на напрямку фіксують до двадцяти російських атак. Про оперативну ситуацію на цій ділянці ми запитали офіцера 1 корпусу НГУ «Азов» на псевдо «Лірик» та офіцера іншої бригади, яка виконує бойові завдання на цьому напрямку, але не входить до складу корпусу.

Зараз російські війська на найближчій ділянці фронту перебувають менш ніж за вісім кілометрів від Добропілля. Але їхня мета — не лише саме місто. Росіяни намагаються наблизитися до Добропілля, щоб одночасно з наступом на інших ділянках поступово послаблювати українську оборону на Донбасі. Замість прямого штурму великих міст, як-от Краматорська чи Слов’янська, росіяни намагаються спочатку перерізати дороги, якими туди доправляють людей, боєприпаси та техніку. У цій схемі Добропілля має важливе значення, адже через місто проходять ключові логістичні маршрути.

«Бабель»

У липні та серпні росіяни просувалися на окремих ділянках Добропільського напрямку — зміни неодноразово фіксував DeepState. А 22 липня вони здійснили одну з найбільших за останній час спроб прориву на цій ділянці: у штурм кинули десятки одиниць бронетехніки. Спочатку вперед пішла мотопіхота під прикриттям артилерії та авіації, потім — кілька бронемашин із десантом і близько десяти танків. Українські дрони знищили три «Гради», які прикривали наступ, дев’ять танків і дві бронемашини. У результаті жодна з цих груп не змогла прорватися до запланованої точки.

Після великого штурму росіяни не припинили наступ — але вони знову перейшли до менших атак. Для цього армія РФ має достатньо сил, каже офіцер 1 корпусу НГУ «Азов» на псевдо «Лірик». За його словами, на Добропільському напрямку росіян приблизно у шість разів більше, ніж українських військових. «Російські підрозділи регулярно поповнюють особовим складом і технікою, — додає офіцер. — Тому навіть значні втрати не знижують інтенсивності їхніх атак. Вони постійно відновлюють сили й готові витрачати великий ресурс, аби продовжувати наступ».

Про активізацію росіян біля Добропілля 10 серпня розповідав і військовий аналітик Роб Лі. За його оцінкою, останніми тижнями росіяни прискорили просування в цьому районі й першочергово хочуть поступово охопити місто зі сходу. Паралельно вони намагаються створити умови для просування з повітря. Лі зазначив, що російські війська регулярно б’ють по Добропіллю «Геранями» та КАБами, а FPV-дронами на оптоволокні — по населених пунктах у районі. За його оцінкою, ці удари мають, зокрема, ускладнити українську логістику й змусити операторів дронів працювати далі від лінії фронту.

Водночас безпосередньо в Добропіллі російських військових зараз немає, каже Лірик. Росіяни намагаються просочуватися до міста невеликими групами, підходять до забудови й шукають можливості зайти всередину. Українські військові виявляють і зупиняють такі спроби. Але щоразу росіяни шукають нові слабкі місця в обороні — і саме тому зараз тиснуть одразу з півдня та сходу від міста.

Наступ на південь від Добропілля

З липня росіяни наростили присутність у Білицькому. Хоча повного контролю над містом вони не мають, навіть часткова присутність у приватній забудові та на околицях відкрила їм додаткові маршрути. Шахтна інфраструктура та залізничні колії Білицького дозволяють росіянам ховати й накопичувати піхоту, виконуючи роль проміжного плацдарму. Звідси росіяни малими штурмовими групами просуваються далі на захід — у бік Водянського та Матяшевого.

«Бабель»

Зараз росіяни розвивають наступ із району Водянського та Матяшевого. За словами офіцера, який говорив із «Бабелем» на умовах анонімності, російським військам уже вдалося закріпитися в Матяшевому та Красноподіллі. Звідси вони намагаються далі просуватися в бік сіл Добропілля та Новогришине.

Попри те що ці села розташовані в низині вздовж річки Водяна і є зручною мішенню для вогню з височин, росіяни свідомо йдуть на цей ризик. Це єдиний спосіб оминути південні терикони шахт «Алмазна» та «Добропільська», які слугують природними й добре укріпленими рубежами оборони. Головна мета російських військ — проскочити низину й зачепитися за висоти одразу за Новогришиним, які контролюють західні підступи до агломерації.

Сам штурм міста Добропілля лоб у лоб через щільну забудову та промзони коштував би росіянам величезних втрат. Тому, просуваючись через Матяшеве та село Добропілля на Новогришине, вони прагнуть обійти міську забудову з південного заходу, взяти місто в оперативно-стратегічне оточення і змусити український гарнізон відступити без виснажливих міських боїв.

Наступ східніше Добропілля

За два місяці російський наступ східніше Добропілля посилився. Пріоритетними для росіян на цій ділянці є населені пункти Новий Донбас та Ганнівка — це фактично «ключі» до східних та північно-східних підступів до міста.

«Бабель»

Ганнівка відповідає за північний фланг. Це село є фактично північно-східним передмістям Добропілля і простягається вздовж правого берега річки Бик, яка відділяє його від міста. Захопивши Ганнівку, росіяни зможуть зайти безпосередньо на північно-східні околиці міста, а також рухатися вздовж річкової долини на захід, аби перерізати зв’язок між Добропіллям і Святогорівкою. Крім того, звідси росіяни зможуть піднятися на північні пагорби за селом і сформувати північну «клешню» для охоплення міста. Поки українські сили утримують Ганнівку, цей північний фланговий обхід для росіян заблокований.

Новий Донбас — це східний бар’єр і безпосередні «ворота» до міста. Чому Новий Донбас важливий? На відкритій місцевості кожна забудова стає природним укриттям. Будинки, підвали та господарські споруди дозволяють оборонцям краще тримати позиції, а тим, хто наступає, — закріплюватися. Саме тому навіть невеликі села на підступах до Добропілля мають велике значення, а бої за них безпосередньо впливають на ситуацію на всьому напрямку. Втрата Нового Донбасу відкриває росіянам пряму дорогу на східні околиці Добропілля, дає змогу впритул підійти до східних шахтних промзон та остаточно перерізати логістику з цього напрямку.

Російські військкори вже заявляють про окупацію Ганнівки. Однак офіцер, який говорив із «Бабелем» на умовах анонімності, заперечує це. За його словами, станом на зараз російські військові не контролюють село. Водночас вони регулярно намагаються там закріпитися й перевіряють українську оборону, поступово підходячи до Ганнівки з різних боків. Інша ситуація з Новим Донбасом. За словами співрозмовника «Бабеля», російські військові вже фізично займають цей населений пункт.