Сірий кардинал Молдови створив і керує криптоімперією, яка допомагає росіянам обходити західні санкції і ховати свої гроші. Знайомтесь — Ілан Шор

Шор — бізнесмен

Шлях бізнесмена Ілан Шор почав у 2002 році. Тоді 15-річний хлопець відкрив у Молдові магазин з торгівлі телефонами, потім типографію, а пізніше — власну рекламну агенцію. Швидко піднятись юному Шору допоміг батько — ізраїльсько-молдовський бізнесмен Мирон Шор. У 1970-х роках він, заступник керівника кишинівського Російського драматичного театру імені Чехова, виїхав до Ізраїлю, де зайнявся бізнесом та представляв інтереси євреїв, що приїхали з СРСР. На початку 1990-х, коли євреї з пострадянських країн масово виїжджали до Ізраїлю, сімʼя Шора вчинила протилежне — повернулася до Молдови. Там родинний бізнес, ShorHolding, обʼєднав мережу Duty Free, бренди одягу і парфумерії, а його власник Мирон Шор організовував покази мод і художні виставки. На ділові зустрічі він брав з собою сина та готував для нього велике майбутнє, проте у 2005 році Мирон раптово помер — бізнес відійшов 18-річному Ілану.

Мирон Шор з сином Іланом.

Facebook

Facebook

Хлопець продовжив справу батька і додав до свого образу трохи шику — купив червоний Ferrari та став частим гостем нічних клубів. В одному з них у 2008 році Шор познайомився з майбутнім премʼєр-міністром Вадимом Філатом. Завдяки цьому партнерству в майбутньому Шор зміцнив позиції свого бізнесу у Duty Free. А кілька років потому, у 2015-му, у явці з повинною визнав, що за пів мільйона доларів Філат допоміг його компанії Dufremol виграти судовий спір у конкурента Le Bridge. Ці показання стали частиною справи про корупцію, в якій Філата засудили до девʼяти років за ґратами (через три роки він достроково вийшов на волю).

Наступні роки Шор примножував свій капітал: розширив бізнес Duty Free на Киргизстан, через підставних осіб став власником трьох банків, отримав у концесію Міжнародний аеропорт Кишинева та купив футбольний клуб «Мілсамі». Завдяки звʼязкам з керівництвом Національної конфедерації профспілок бізнесмен приватизував профспілкову нерухомість за невелику ціну. Згодом вона стала заставою для більшості кредитів, які брали його компанії.

У 2011 році Шор одружився з російської співачкою Жасмін. «Весілля року» пройшло у Республіканському палаці Кишинева, де тимчасово проходили засідання парламенту. Серед присутніх 400 гостей були три молдовські президенти, депутати. Розважали гостей зірки російської естради і Вєрка Сердючка.

Спокійне й багате життя Шора тривало до листопада 2014 року, коли стало відомо, що три його банки збанкрутували — з них украли $1 мільярд, або 12,5% ВВП Молдови. Проти бізнесмена порушили кримінальну справу, а суд відправив його під домашній арешт. Аби уникнути покарання, Шор скористався перевіреним методом — подався в політику.

Шор — політик

У 2015 році Шор став кандидатом у примари (мери) невеликого міста Оргіїв неподалік Кишинева. Адвокати добились, щоб його звільнили з-під домашнього арешту і він міг провести повноцінну передвиборчу кампанію. Шор будував собі образ «господарника» — успішного бізнесмена, який знає, як покращити життя людей. Він обіцяв безкоштовний громадський транспорт і Wi-Fi, зниження комунальних тарифів та ремонт доріг. Популістські лозунги спрацювали — Шор переміг у першому турі, набравши 62% голосів.

Ця перемога переконала Шора, що політика — це правильний вибір. Він став головою проросійської партії «Рівноправʼя», від якої балотувався в мери, і перейменував її на честь себе — у «Шор», а у 2019 році повів однопартійців на вибори до парламенту і пересів з мерського крісла у депутатське. Окрім іншого, воно дало колишньому бізнесмену очікуваний і необхідний бонус — депутатську недоторканність. Завдяки цьому йому вдалось уникнути кримінальної відповідальності: у 2017 році суд першої інстанції присудив Шору 7,5 року тюрми у справі про крадіжку мільярда доларів з підконтрольних банків: це були гроші приватних вкладників, а також держави, що володіла третиною акцій Bank de Economii і обслуговувала через нього значну частину казначейських рахунків та робила соціальні виплати. Попри вирок, після подання апеляції Шор залишався на свободі під підпискою про невиїзд.

Однак цього разу насолодитись перемогою Шор не встиг — премʼєркою Молдови стала проєвропейська Майя Санду, а Демократична партія, неформальний і надзвичайно впливовий покровитель Шора, із правлячої стала опозиційною. Залишатися в країні без її підтримки Шору було небезпечно. Він вирішив не чекати, коли прокуратура попросить парламент позбавити його недоторканності, і втік до Ізраїлю. Як виявилось, недарма — у 2019 році його таки позбавили імунітету, а у 2023 році апеляційний суд збільшив його термін удвічі — до 15 років за ґратами.

Виїхавши з Молдови, Шор почав активно співпрацювати з російською ФСБ. Раніше головним активом РФ у Молдові була Соціалістична партія та її лідер Ігор Додон — він був президентом у 2016—2020 роках. Проте ця політична сила дискредитувала себе через корупційні скандали, і росіянам довелось шукати нове обличчя.

Спершу відносини Шора з Росією не складалися: у 2015 році йому на шість років заборонили вʼїзд через махінації з дипломатичними номерами молдовського посольства. Російська газета «Комерсант» з посиланням на співрозмовника в уряді писала, що Шор «корумпує всіх, кого бачить» і становить загрозу для національної безпеки Росії. Проти його партнера — молдовського мільярдера Влада Плахотнюка у Росії відкрили три кримінальні справи, а у 2023 році засудили до 20 років за ґратами за виведення 126 мільярдів рублів з російської економіки в офшори.

Попри це ФСБ вирішила, що Шор — найбільш перспективний кандидат. Великий матеріал про це опублікував The Washington Post, посилаючись на російські конфіденційні документи, які перехопила українська розвідка. У звіті ФСБ весни 2021 року йшлося, що для деяких молдован Шор був неприйнятною фігурою, але для багатьох — справжнім кумиром і лідером. Тоді ж ФСБ направила в Молдову політичних консультантів на допомогу партії «Шор».

Перебування за межами Молдови не завадило Шору впливати на політичне життя країни і допомагати росіянам: у 2021 році, попри втечу і вирок першої інстанції, він знову пройшов до парламенту — його партія взяла третє місце та 6 із 101 мандата. У 2022 році він планував приїхати до Росії, аби домовитись про ціну на газ для молдован, а на початку 2023 року мав допомогти Кремлю організувати переворот у Молдові — про це свідчить звіт британського Королівського обʼєднаного інституту оборонних досліджень (RUSI). Заворушення мали початись з антиурядових мітингів. Для цього в Молдову навіть прибули проросійські фанати сербського футбольного клубу «Партизан». Влада вчасно дізналась про ці плани, і спроба провалилась.

Після цього Шора позбавили депутатського мандата, а його партію заборонив Конституційний суд — через «загрозу суверенітету і незалежності Молдови» (чотири її наступниці апеляційний суд заборонив у липні 2026 року). Мережу соціальних магазинів «МеріШор», де покупців запрошували на протести, зачинили, а аеропорт Кишинева, який контролював Шор, повернули під контроль держави. Карʼєра молдовського бізнесмена і політика для нього закінчилась, проте Шор знайшов для себе нове амплуа і новий напрямок — він полетів до Росії.

Шор — російський криптокороль

На початку листопада 2023 року літак, що ймовірно належав російському олігарху Роману Абрамовичу, приземлився у Москві. На його борту був Ілан Шор, який отримав російське громадянство і почав будувати фінансову компанію A7. Її метою було допомагати російським грошам обходити міжнародні санкції, а також дозволити вільно торгувати після відключення Росії від SWIFT-платежів.

Першим про A7 та її звʼязок із Шором у жовтні 2024 року написало молдовське розслідувальне медіа Rise. Журналісти виявили, що в той час коли країна готувалась до президентських виборів і референдуму про вступ до ЄС, Шор створив у Росії пʼять компаній, які спеціалізувалися на фінансових послугах, кредитуванні та дослідженнях громадської думки. Серед них були A7 та дві її дочірні компанії, де 51% володів Шор, а рештою — ключовий банк оборонно-промислового комплексу РФ «Промсвязьбанк». Тоді ж молдовські правоохоронці повідомляли, що через цей банк до Молдови з Росії надійшло $15 мільйонів для підкупу виборців в інтересах проросійського кандидата Олександра Стояногло. Досягти успіху їм не вдалося, у тому числі через голоси молдовської діаспори в європейських країнах: Майю Санду переобрали президенткою, а курс на вступ до ЄС прописали в Конституції.

Наступного разу про A7 у червні 2025 року спільно написали організація з OSINT-розслідувань Center of Information Resilience і Financial Times. Вони першими публічно заявили про криптовалюту A7A5 — стейблкоїн, привʼязаний до рубля і призначений для обходу Росією санкцій. A7A5 відкрили у лютому 2025 року і зареєстрували в Киргизстані, де Шор мав надійні звʼязки з часів розбудови там Duty Free. На час публікацій обсяг транзакцій в токенах A7A5 сягнув $9,3 мільярда, а вартість усіх токенів на біржі — $156 мільйонів. Відносно невелика група користувачів щоденно використовувала одні й ті самі токени для багатьох транзакцій: купували, швидко переказували, виводили і знову запускали на біржу.

Стенд A7A5 на блокчейн-конференції TOKEN2049 Singapore, жовтень 2025 року.

Telegram

Telegram

Публікації розслідувачів дали результат — уваги до Ілана Шора і його криптовалюти стало більше. Вже 6 липня Рада національної безпеки і оборони України вперше ввела санкції проти нього і A7. У серпні США ввели санкції проти киргизької біржі Grinex, основного хабу торгівлі стейблкоїном, а в жовтні у 18-му пакеті санкцій проти РФ Євросоюз вперше в своїй історії запровадив санкції проти криптовалюти — нею стала A7A5.

Попри обмеження, A7 і криптовалюта продовжили працювати. Компанія звітувала, що до грудня 2025 року вона обробила майже 19% всіх зовнішньоторговельних операцій РФ. Британська компанія з аналітики блокчейну Elliptic писала, що за рік обсяг транзакції A7A5 перевищив $100 мільярдів.

Восени A7 відкрила два офіси в Африці — в Нігерії і Танзанії. Тоді ж вона почала друкувати власні «гроші», які просувала на аудиторію російських туристів, які не могли вивезти багато готівки та мали обмеження на карткові перекази. Ці гроші працювали як банківські чеки — за кордоном росіяни стирали з банкноти захисну плівку, надсилали QR-код у телеграм-бот і чекали на курʼєра з готівкою. На той час сервіс працював у Стамбулі й Дубаї. А для торгівлі з Китаєм A7 пропонувала векселі, які нібито захищало російське законодавство. Російські підприємці могли купити векселі і потім передати китайським партнерам, і тоді відповідальність за розрахунок за межами банківської системи брала на себе A7.

«Великий Шор»

Найдетальніше діяльність A7 та Ілана Шора в червні 2026 року розібрала британська аналітична організація Open Source Center у розслідуванні: «Великий Шор. A7 та ілюзія російських фінансових інновацій». Окрім відкритих джерел, воно базується на масштабному витоку даних A7, що стався з серпня 2024 по липень 2025 року.

OSC виявила: попри те що медіа акцентували увагу переважно на A7A5, розрахунки через криптовалюти становили менш ніж 0,3% обороту. Більшість переказів здійснювалась через SWIFT через «компанії-прокладки» та кореспондентські рахунки між банками Киргизстану, ОАЕ та найбільшими світовими банками.

Криптовалюту в основному використовували для розрахунків з іншими санкційними режимами і терористичними організаціями. Розслідувачі виявили прямі та опосередковані розрахунки з Північною Кореєю, Іраном та іранським Корпусом вартових ісламської революції, ХАМАС та єменськими хуситами.

Киргизстан взагалі став «державою-прокладкою»: у серпні 2024 року Кабінет міністрів країни створив «Торговельну компанію Киргизької Республіки» (TKKR). Офіційно — це був державний регулятор для моніторингу торговельних потоків, проте компанія стала головним платіжним агентом у системі A7. Сайтом компанії повністю керували IT-спеціалісти A7 з Москви.

Серед іншого, TKKR проводила вексельні розрахунки для російської компанії «Рустакт» — постачальника дронів для елітного центру безпілотних технологій «Рубікон» та ГРУ. З грудня 2024 по квітень 2025 року «Рустакт» імпортувала товарів щонайменше на $68 мільйонів. Платежі через Киргизстан ішли китайському постачальнику Shenzhen Minghuaxin Technology Co Ltd та ще трьом китайським компаніям, які постачали плати управління, мотори та пластмасові кронштейни для дронів під виглядом поліролі для авто, світлодіодних ліхтарів, браслетів і дитячих автокрісел. Щоб обійти обмеження на поставки товарів подвійного призначення, спеціальне програмне забезпечення Invoicer автоматично фальсифікувало документи і підміняло їх на дозволені товари. Програма підбирала товари так, щоб їхні суми до цента збігалися з реальною угодою.

У цей же період киргизький уряд та особисто президент Садир Жапаров користувались для перельотів двома бізнес-джетами, які купили соратники Шора. Зокрема, візити на них здійснювали до Москви, Будапешту, Токіо та на останню Мюнхенську конференцію з безпеки. Десятого лютого 2026 року уряд Киргизстану ліквідував «Торговельну компанію Киргизької Республіки» через тиск з боку західних держав.

Іншою важливою державою-союзником для A7 стала Туреччина. На її південному узбережжі «Росатом» будує першу турецьку АЕС «Аккую», яка в майбутньому має виробляти 10% електроенергії країни. Санкції поставили проєкт під загрозу, і тоді A7 організувала замкнену схему всередині турецького Emlak Bank: турецькі покупці російського газу розраховувалися дирхамами ОАЕ з турецькою структурою «Газпрому» ZMB Gaz Depo AS, потім ці кошти переказували на турецький рахунок киргизької TKKR і спрямовували на будівництво атомної станції. Це дозволило Росії пускати прибутки від експорту газу безпосередньо на свої закордонні проєкти, оминаючи як банківську систему РФ, так і SWIFT. Окрім газу та енергетики, Туреччина стала однією з головних зовнішніх скарбниць A7 — там зберігали іноземну валюту, за рахунок якої проводили швидкі виплати міжнародним партнерам.

Та попри заяви Шора про стійкість системи A7 до санкцій, вона все ж була змушена підключатися до міжнародної банківської мережі (кореспондентських банків та SWIFT), яку намагалася обійти. Це робило компанію вразливою — в липні 2026 року ця вразливість стала очевидною.

Санкції спрацювали?

Двадцять девʼятого липня 2026 року британська компанія з аналітики блокчейну Elliptic написала, що санкції «задушили» російський стейблкоїн. З липня 2025 року до червня 2026-го середньодобовий обсяг транзакцій упав на 96%. Також з липня 2025-го киргизстанська компанія-емітент Old Vector LLC не випускала нові токени криптовалюти, що підтверджує слабкий попит на неї.

У другій половині минулого року три великі хвилі санкцій від США, ЄС і Великої Британії атакували A7A5 і його допоміжну інфраструктуру. Сам токен санкції вбити не могли, проте вони створили проблеми на біржах, де A7A5 обмінювали на інші активи. З кінця вересня 2025-го користувачі стали повідомляти, що криптовалюту Tether (USDT), на яку вони обміняли A7A5, заморожують або маркують на їхніх криптогаманцях. Також санкції змусили біржі видалити A7A5 зі своїх платформ — кошти, які проходять через транзакції A7A5, надходять на біржу з видимою історією і стають проблемними.

Останнім ударом стала хакерська атака на біржу Grinex. У квітні хакери викрали $13 мільйонів, і біржа звинуватила в цьому розвідки недружніх держав, які хочуть завдати шкоди фінансовому суверенітету Росії, хоча сама біржа зареєстрована у Киргизстані. З тих пір платформа не працює.

Утім, крах A7A5 — не кінець історії Ілана Шора і A7, яка досі існує і продовжує працювати на Росію. Попри те що самого Ілона розшукує Інтерпол і чекає Молдова, щоб відправити до вʼязниці.

Цю публікацію було підготовлено в межах проєкту Seizing Synergies, що реалізується n-ost та підтримується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і необовʼязково відображає погляди BMZ.