«Навіщо прибирати з поля свого головного нападника, коли команда щойно забила переможний гол? Це питання тепер лунає не тільки серед футбольних фанатів Англії, але й серед українських експертів у сфері оборони». Так починає свою колонку про відставку Михайла Федорова оглядач The Telegraph Роланд Оліфант. Він пише, що молодий, популярний і «вільний від шлейфу корупції» Федоров уособлює молодість, модернізацію і реформи. Тоді як головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського оглядач називає «радянським маршалом», який представляє стару гвардію. І цю репутацію аж ніяк не покращили нещодавні розслідування про те, як знущалися над бійцями в 425 окремому штурмовому полку «Скеля» — підрозділі, який повʼязують з головкомом, зауважує Оліфант. Тому, на його думку, для багатьох українців рішення Зеленського підтримати Сирського виглядає так, ніби президент повертається до старих підходів у роботі — хоча у 2019 році виборці підтримали його саме тому, що він не був частиною старої політичної еліти.
Про конфлікт Сирського і Федорова детально написав The Economist ще до відставки. У матеріалі йдеться, що міністр оборони домогався відставки головнокомандувача ЗСУ, однак президент не підтримав цю ініціативу. Пізніше в іншій статті видання розповіло, що перед звільненням високопоставлене джерело в розвідці поперджало Федорова, що він не розуміє, наскільки мізерні його шанси на успіх: «Сирський досвідчений, знає систему набагато краще за Мішу і перехитрить його».
Федоров приніс до Києва атмосферу Кремнієвої долини, зазначає німецьке видання Tagesspiegel, яке поспілкувалося з українськими військовими. Один з офіцерів підрозділу Національної гвардії Олексій (імʼя змінили з міркувань безпеки), який проходив строкову службу ще за радянських часів, критикує головнокомандувача Сирського: «Він обіцяв, що аналізуватиме дієвість наказів і втрати у війську. Проте не зробив цього».
Міністерство оборони України
Натомість Politico цитує одного українського високопосадовця, який називає Михайла Федорова зарозумілим і авторитарним. «Міша багато обіцяв і поки що не виконав своїх амбітних обіцянок. І він не хоче чути обʼєктивної критики», — каже анонімний коментатор виданню. У статті також згадують, що Федоров є давнім союзником Зеленського і відіграв ключову роль у його президентській кампанії 2019 року. Але, схоже, останніми тижнями їхні відносини зіпсувались. Зокрема, міністр оборони не супроводжував Володимира Зеленського на саміті НАТО в Анкарі минулого тижня та був відсутній на зустрічі «Коаліції охочих».
Цього разу розкол у верхівці влади зіштовхує різні покоління. Він змушує замислитися, чи справді Україна, яку так хвалять за військові новинки, готова сповна приймати ті високі технології, які уособлював Федоров, пише The New York Times і називає події найсерйознішою політичною кризою відтоді, як у 2024 році Зеленський звільнив генерала Валерія Залужного, який був не згодний з президентом у питаннях мобілізації.
Цю думку розвиває і Le Monde, цитуючи голову Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка: «Тут ідеться не просто про суперечку між двома людьми [Сирським і Федоровим]. Це значно ширший конфлікт між двома підходами й навіть двома поколіннями». Інший депутат від «Слуги народу» додає, що Федоров став символом того, як Україна може перемогти завдяки війні дронів. Дехто вважає, що ексміністр поплатився за те, як наполегливо він намагався реформувати хронічно закрите міністерство і побороти там корупційні схеми, пише видання.
Міністерство оборони України
Водночас Le Monde акцентує на тому, що Володимир Зеленський ігнорує мітингувальників. Ані демонстрації з вимогами «Поверніть нам Федорова!» у кількох великих містах країни, ані акція під вікнами Офісу президента в Києві нічого не змінили. Михайло Федоров мусив поступитися кріслом Євгенію Хмарі. Новий очільник — знаний військовий з бойовими нагородами, але він не має політичного досвіду, констатує видання.
Зеленський — колишній актор і телепродюсер — любить постійно змінювати персонажів у своїй адміністрації. Так вважає Financial Times — у редакційній колонці видання нагадує про минуле президента України. У «шоу Зеленського» список акторів насправді невеликий, а більшість з них відіграють лише другорядні ролі. Рішення звільнити міністра оборони редакція вважає «ударом по військових зусиллях України». А Михайла Федорова описує як «генія», який змінив долю України на полі бою, архітектора революції дронів та одним з найуспішніших українських міністрів за останні чотири з половиною роки. Саме цим Федоров, схоже, почав дратувати керівництво, яке досі має радянські погляди. А ще, ймовірно, тим, що українські медіа навіть називали його можливим кандидатом у президенти. Бо, як показали попередні звільнення міністрів, в очах Зеленського це найбільший гріх, пише редакція FT.
Політична суперечка навколо кадрових перестановок, імовірно, лише загострюватиметься, припускає The Guardian на тлі «різких» коментарів Федорова після відставки. Хоча колишній міністр оборони віддав належне Сирському за зрив планів Росії захопити Київ, він також сказав, що головнокомандувач «плете інтриги», які «розколюють країну».
Відставка Федорова може вплинути на відносини України з ключовими союзниками. Про це в коментарі CNN говорить європейський посадовець і називає рішення звільнити міністра оборони «дещо шокуючим». За його словами, українські союзники вважають Федорова відданим боротьбі з корупцією як у війську, так і в уряді загалом.