Хто такий Євген Бражников
Євген Бражников народився у 1979 році в місті Комсомольському, за 60 кілометрів від Донецька. У травні 2002 року він почав працювати в органах внутрішніх справ і до 2009 року був оперуповноваженим в Управлінні карного розшуку в Донецькій області. Наприкінці 2009 року тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко реструктурував підрозділи карного розшуку в Донецькій області і скоротив штат. Усі співробітники мали пройти атестацію. Бражников її не пройшов, його понизили і призначили оперуповноваженим у Ясинуватій — передмісті Донецька. Він оскаржив це рішення через суд, виграв справу і, попри це, пішов з органів.
Революцію гідності він не підтримав, але підтримав «русскую вєсну» і окупацію проросійськими бойовиками частини Донецької і Луганської областей. У 2015 році Бражников очолив службу безпеки одного з донецьких заводів. Уже за рік його затримали співробітники так званого «МДБ ДНР» за те, що він диверсант і хотів за завданням українських спецслужб влаштувати переворот проти проросійських керманичів Донецька. За два роки справа звелася до звичайного криміналу: у 2018 році Бражникова визнали винним у незаконному зберіганні зброї та посадили на 8 років. Ще до вироку його помістили в «Ізоляцію» — колишній культурний простір, а з 2014 року вʼязницю й катівню. Згодом його внесли у список полонених і обміняли.
Співробітники так званого «МДБ ДНР» затримують Бражникова в Донецьку в 2016 році.
vk.com
Вже в Україні Бражникова впізнали інші полонені. Вони заявили, що він співпрацював з адміністрацією «Ізоляції» і катував увʼязнених. Бражникова затримали — усі обвинувачення він заперечив.
Пізніше слідство встановило, що у 2017—2019 роках він добровільно співпрацював із «МДБ ДНР». У справі зʼявилось девʼять потерпілих. Шість місяців Бражникова протримали в СІЗО, а коли прокурор, за законом, попросив про інший запобіжний захід, суддя вирішив відпустити його додому чекати суду.
По суті справу мали розглядати у Покровську, але на прохання обвинувачення і потерпілих 9 вересня 2021 року її передали в Оболонський суд Києва. На чергове засідання Бражников не з’явився — скоро зʼясувалось, що він утік у Францію. Звідти він іноді підключався до судових засідань онлайн, але до розгляду по суті справа так і не дійшла.
Як справа потрапила у Францію
У Франції діє принцип універсальної юрисдикції. Це означає, що найтяжчі міжнародні злочини, воєнні злочини, злочини проти людяності, тортури, геноцид там можуть розслідувати навіть у випадку, якщо злочин стався в іншій державі, а потерпілі не мають французького паспорта. Єдина вимога — щоб підозрюваний сам перебував на території Франції.
YouTube
Громадська організація Truth Hounds документує російські злочини з 2014 року, її команда працювала і з жертвами «Ізоляції». Коли у вересні 2021 року Бражников утік, а в січні 2022 року суд дозволив оголосити його в розшук, Truth Hounds вирішила звернутися до правоохоронців Франції, щоб Бражников не уникнув відповідальності, каже співвиконавчий директор Truth Hounds Дмитро Коваль. Відповідне подання вони разом із ще двома правозахисними організаціями направили в квітні 2022 року. В усіх документах, поки вина Бражникова не доведена, його називають Євген Б. У поданні юристи організації описали те, що їм вдалося зібрати під час роботи зі свідками. Епізоди збіглися з тими, що були в обвинувальному акті, на додачу до них Truth Hounds вдалося встановити додаткові факти, розповідає Коваль. Вже 29 вересня 2022 року Франція почала попереднє розслідування — в Україні про це ніхто не знав.
Через певний час Національна прокуратура Франції повідомила Офіс генпрокурора про те, що розслідує справу Бражникова. У відповідь українська прокуратура повідомила, що вже скерувала до суду обвинувальний акт стосовно Бражникова. Це означало, що Франція має закрити своє розслідування — двічі судити одну й ту саму людину за одні й ті самі дії не можна.
В українському суді розгляд справи затягувався: фізично Бражникова на суді не було, він просив долучати його по відеоконференції, його захисник заявляв відводи прокурора, до розгляду по суті не доходило. Жодних перспектив, що Франція видасть Бражникова, теж не було. Тоді західні країни, і Франція зокрема, вже відмовлялися віддавати Україні втікачів, посилаючись на те, що під час воєнного стану Україна не зможе гарантувати їхнє право на справедливий суд. Про це заявляла і сама Україна. Через це прокурор у справі Бражникова вирішив, що правильно буде передати справу Франції. Вирішує таке питання Міністерство юстиції, тож суд мав погодити клопотання прокурора перед міністерством.
Вісімнадцятого квітня 2024 року Truth Hounds подали до французьких правоохоронних органів нове подання на Бражникова. Цього разу — з описаними новими епізодами, новими жертвами і новими кваліфікаціями злочину. Юридична радниця Truth Hounds Зера Козлиєва досі говорить про справу обережно і не хоче давати багато деталей, щоб не нашкодити розслідуванню. За її словами, Truth Hounds опитали десятьох потерпілих, одного з яких не визнали потерпілим в українській справі. Деякі потерпілі — люди, які повернулися з полону вже після квітня 2022 року. Двоє нових свідків дали свідчення стосовно ще одного потерпілого. У поданні свідки вперше розповіли про можливу причетність Євгена Б. до сексуалізованого насильства над полоненими і про те, що він примушував робити те саме інших полонених.
Так виглядають камери «Ізоляції», де досі тримають полонених. Справжність фото підтвердив журналіст, експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Асєєв, який сам пройшов через «Ізоляцію».
Донецкий Тракторист
Якщо в Україні дії Бражникова кваліфікували як воєнний злочин і тероризм, у поданні Truth Hounds вперше йдеться про злочини проти людяності. Вони вважаються більш тяжкими за воєнні через їхній системний характер, тобто злочинці діють за одними і тими ж лекалами стосовно дуже багатьох людей. В українському Кримінальному кодексі такі злочини з’явились тільки в жовтні 2024 року, вже після того як справу Бражникова передали до українського суду.
Нове подання в такому форматі дозволяло Франції продовжити власне розслідування, незалежно від рішень Міністерства юстиції України.
У серпні 2025 року український суд дозволив передати справу Франції. За словами Козлиєвої, Truth Hounds координували роботу зі свідками й потерпілими з одного боку та з правоохоронними органами обох країн — з іншого, а також «підштовхували» координацію між українським Міністерством юстиції, яке й мало передавати матеріали Франції, і українським судом, який ці матеріали розглядав.
«Ми були медіаторами між усіма учасниками, мали координувати свідків і потерпілих з правоохоронними органами України і Франції», — каже Козлиєва.
За її словами, є інструкція, яка описує, як потрібно передавати матеріали, але в цій інструкції неоднозначно прописано, який саме орган і за чий кошт робить переклад: Міністерство юстиції чи суд. У підсумку визначили, що це робить суд. Тому окремо суд мав знайти гроші на роботу перекладачів. Але оскільки грошей на це в бюджеті судової адміністрації не було, суд визначив, що перекладати має прокуратура. Обвинувальний акт і реєстр доказів передали влітку 2024 року. Всі інші матеріали справи досі перекладають та готують до передачі.
Truth Hounds з 2014 року збирають свідчення про катівню «Ізоляція». Минулого тижня Зера Козлиєва презентувала звіт, у якому організація описує системні катування в цій тюрмі.
Truth Hounds, Aнтон Федоров
Що відбувається зі справою у Франції
Бражникова підозрюють у скоєнні злочинів проти людяності. Коли французи отримали друге подання Truth Hounds, вони опитали Зеру Козлиєву про обставини справи й підтвердили, що не чекатимуть усіх матеріалів справи з України і проводитимуть власне розслідування. За французьким законодавством Truth Hounds стали стороною справи і виступають на боці потерпілих. Співробітників організації в рамках досудового розслідування в липні допитають у суді. Потерпілих французи вже опитали.
Скільки триватиме розслідування і коли почнеться суд, якщо до нього дійде, — поки невідомо. Також невідомо, чи допитували слідчі Бражникова. Політичного притулку він так і не отримав.