Навесні росіяни змістили основний удар на південний захід та схід від Костянтинівки
Причина проста: взимку вони намагалися наступати на місто з південного сходу, вздовж річки Наумиха, але невдало. Росіянам доводилося штурмувати Костянтинівку в лоб і при цьому наступати з низини, де їхні позиції були менш вигідними.
Тому навесні вони змінили підхід. Замість прямого штурму росіяни почали заходити з флангів — через селища Бересток та Ступочки. Ці населені пункти розташовані на височинах, які подекуди більш ніж на 100 метрів вищі за Костянтинівку. Якщо говорити простіше, ворог намагається підійти до міста з більш вигідних позицій і поступово охоплювати його з боків, а не атакувати напряму.
Наступ на Костянтинівку у березні — червні. Лінія фронту на 2 червня 2026 року.
«Бабель»
У 28 ОМБр «Бабелю» підтвердили, що іноді росіяни справді «забігають» у саме місто. Через те що зараз розростається зеленка, контролювати їхні переміщення важко. Водночас росіяни не контролюють місто і не можуть вільно там пересуватися — закріпитися повністю їм не вдається.
Також у підрозділі додають, що в саму Костянтинівку нині веде лише одна дорога — автошлях Н-20. Лише цією дорогою українські військові отримують постачання і лише нею можуть евакуювати поранених. Цю дорогу росіяни контролюють з повітря, вона всіяна «дронами-ждунами», тому на звичайному пікапі проїхати нею неможливо — лише на бронетехніці.
Українські військові прямують до позицій поблизу Костянтинівки. Через загрозу російських дронів вони долають десятки кілометрів пішки. Багатоповерхівки горять після російського обстрілу РСЗВ. Костянтинівка, 17 квітня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Південний фланг: росіяни наступають з боку Берестка — Іллінівки
На південному фланзі Костянтинівки ситуація залишається однією з найважчих. Російські війська захопили селище Бересток, яке розташоване на пагорбі, тому має важливе тактичне значення. Вони спостерігають за навколишніми низинами і тепер можуть прострілювати рух українських підрозділів згори вниз.
Праворуч від Берестка тече річка Кривий Торець та є каскад ставків біля Іванопілля. Ця заболочена низина слугує природною стіною: українська бронетехніка не може пройти через воду в контратаку, тому свій правий фланг росіяни зараз вважають убезпеченим.
Наступ на Костянтинівку. Лінія фронту на 1 червня 2026 року.
«Бабель»
Наступна ціль прямо перед російськими підрозділами — селище Іллінівка. В районі селища тривають щільні контактні бої. Село перебуває в сірій зоні — цілком його не контролює жодна зі сторін. Російські штурмовики заходять в Іллінівку малими групами, але ЗСУ проводять контратаки й вибивають їх назад. Лінія контролю постійно «плаває».
Сама по собі Іллінівка — це вже околиця Костянтинівки. Суцільний приватний сектор з десятками будинків, підвалів та господарських споруд. Захопивши село, російським штурмовикам не потрібно буде окопуватися на відкритій місцевості під ударами дронів. Вони використають капітальні будівлі села як готові укриття і будуть накопичувати сили, щоб атакувати місто.
Ліворуч від Іллінівки — лише голі поля. Якщо росіянам вдасться витіснити українські сили із забудови Іллінівки, тримати оборону на цих відкритих ділянках ЗСУ буде вкрай важко.
Східний фланг: росіяни наступають з боку Ступочок — Предтечиного
З боку селища Ступочки росіяни пройшли вздовж лінії електропередачі і глибоко вклинилися: вони контролюють вузький і довгий коридор поперед своєї основної лінії фронту. Тепер вони майже на східних околицях Костянтинівки. Для українських підрозділів, які тримають оборону північніше коридору, тепер є ризик опинитися в частковому оточенні.
Попри це у росіян є проблеми. На східному фланзі вони впираються в щільну міську забудову та промислову зону Костянтинівки. Штурмувати місто в лоб через житлові квартали, де кожен багатоповерховий будинок чи заводське приміщення є фортецею, — це величезні втрати й мінімальне просування. Росіянам потрібен обхідний маневр. Обійти українські позиції вони, ймовірно, спробують через село Новодмитрівка.
Наступ на Костянтинівку. Лінія фронту на 1 червня 2026 року.
«Бабель»
З одного боку Новодмитрівка оточена лісовим масивом, так званою зеленкою. У селі та зеленці росіяни зможуть накопичувати штурмові групи та легку бронетехніку — зовсім поруч із Костянтинівкою.
Росіяни загрожують позиціям біля Часового Яру
Прорив росіян по коридору на захід від Ступочок загрожує не лише Костянтинівці. Тепер вони охоплюють з півдня український гарнізон, який тримає оборону на околицях Часового Яру. Якщо росіяни підуть уздовж лінії електропередачі на північ — вони можуть перерізати дороги, якими підвозять постачання оборонцям Часового Яру.
Наступ на Костянтинівку. Лінія фронту на 1 червня 2026 року.
«Бабель»