Серж Марко: волонтер, морпіх, снайпер, старший сержант роти безпілотників 59 бригади. Велике інтерв’ю про те, як виглядає сучасна війна і чому перевага в ній зараз на боці ворога

Автор:
Гліб Гусєв
Дата:
Серж Марко: волонтер, морпіх, снайпер, старший сержант роти безпілотників 59 бригади. Велике інтерв’ю про те, як виглядає сучасна війна і чому перевага в ній зараз на боці ворога

«Бабель»

Олександр Карпюк чотири роки воює на Донецькому напрямку, регулярно пише у фейсбук (під ніком «Серж Марко») і так само регулярно встрягає у сварки: з нардепами, іншими військовими, командуванням та цивільними — з усіма. Він виняток із правил: мало хто з військових дозволяє собі висловлюватися про ЗСУ так критично, як Карпюк. Особливим кейсом є і 59 окрема штурмова бригада, де він зараз служить: вона водночас є «лінійною» (тримає ділянку фронту) і належить до Сил безпілотних систем. До її складу входять або входили багато підрозділів, які відомі самі по собі: «Вовки Да Вінчі», «Хижаки висот», Chosen Company, «Птахи Мадяра». Редактор «Бабеля» Гліб Гусєв записав із Олександром велике інтерв’ю для ютуб-каналу. Ось головні тези цієї розмови: як виглядає типовий день Марко на фронті, чому він не хоче бути офіцером, у чому сила російського «Рубікону» — та про свої емоційні пости в фейсбуку. Далі — його пряма мова, яку ми відредагували для ясності, не змінюючи суті.

Ось як виглядає типова доба сержанта роти безпілотників на фронті. Прокинувся. Сів за стрими [з лінії фронту, які дають «мавіки»]. Перевірив, чи всі екіпажі [безпілотників] вийшли на чергування. З’явилися якісь проблеми — вирішуємо. Моя команда дивиться, як справи у новачків, як проходить навчання, отримали чи не отримали засоби [якими будемо працювати], збили наш борт — подали його на списання, знайшли ціль — починаємо бойову роботу, тут ще прийшло бойове завдання від бригади. Ось так і бігаєш між всіма. Якщо погода не льотна — займаюся новою штаткою, тому що ми зараз розширюємо батальйон «Інквізиція».

Я не хочу бути офіцером. У мене синдром самозванця. Я ж нібито блогер. До мене в коментарі постійно приходить купа людей, яка стверджує, що я пишу з дивана, що не справжній військовий. І я розумію, що поруч воює багато людей, у яких немає фейсбуку. Вони невідомі, і з ними так, як зі мною, не спілкуються. І в них [складне] життя. А в мене, виходить, облегшена версія життя? Значить, можливо, в мене дійсно щось виходить тільки тому, що я блогер? Завдяки [медійності] я можу зробити собі офіцерську посаду, причому тилову. Ну це ж неправильно.

Я попросив комбрига [полковника Олександра Сака] прийняти мене таким, який я є. Коли ми вперше зустрілися, я одразу сказав, що йому дістався токсичний підлеглий. Пояснив, що коли я щось критикую — то не тому, що хочу самостверджуватися. Моя токсичність — це зворотна сторона мого перфекціонізму в бойовій роботі. І якщо мені заборонити висловлюватися — я потухну і в іншому. Він мене почув і підтримав. Інколи він може мені написати, що я неправий, і я погоджуюсь. Дуже його за це поважаю.

Олександр Карпюк на Херсонському напрямку, 2022 рік.

Facebook

Російський «Рубікон» — це інноваційний центр. Вважається, що «Рубікон» — це спеціальний підрозділ із купою пілотів. Це не так. Він не є аналогом Сил безпілотних систем, і він не є аналогом будь-якого підрозділу безпілотників, скажімо Nemesis. «Рубікон» розробляє безпілотники, перевіряє на практиці тактику їх застосування і те, що працює, масштабує по фронту. В цьому його сила. Наприклад, він відпрацював і масштабував далеких «ждунів» на оптоволокні — тобто FPV, які залітають глибоко в наш тил і чатують на техніку. Або зенітні екіпажі — тобто екіпажі FPV, які знаходять цілі в небі за допомогою тактичного радара і перехоплюють наші ударні або розвідувальні дрони. Завдяки цьому Росія ефективно душить нашу логістику.

У Силах оборони теж є підрозділи, які працюють по логістиці. Підрозділи ЦСО «А» та ГУР, 412 окрема бригада Nemesis у складі СБС, Lasar’s Group у складі Нацгвардії та інші. Однак на масштабування працюючих тактик у російській армії ставлять серйозніше. У масштабуванні ми відстаємо. Більше того — ця ініціатива йде з самого верху, на «Рубікон» робить ставку вище командування ЗС РФ. У нас подібного інноваційного центру не існує. Хоча, в теорії, ним має стати 1 Окремий центр СБС (який масштабувався і донедавна носив назву 14 полк).

На фронті щойно відбулася революція. Після того як ми заблокували росіянам старлінки, вони втратили координацію по всьому фронту. Росіяни такі ж ледачі, як і ми. Отримавши старлінки, вони теж забили болт на всі інші засоби зв’язку і все побудували на старлінках. Їхнє командування дивиться стрими лінії фронту з «мавіків» — через старлінки. Тактичні радари передають дані зенітним екіпажам через старлінки. І раптом це все падає одночасно. Зараз вони будуть шукати інші варіанти, скажімо, робити ті ж самі оптоволоконні лінії або будувати вайфай-мости [тобто ланцюжки ретрансляторів вайфай-сигналу]. Але ці технології мають купу нюансів, і відновити все одночасно не вдасться. Тим паче, що вони тут в експедиційній операції. А у нас все поруч: пішов в «Епіцентр», купив та застосував.

Повну версію розмови дивіться на каналі «Бабеля». Серж Марко розповідає про бойовий шлях 59 бригади під командуванням Вадима Сухаревського: вона з сухопутної моторизованої стала окремою штурмовою в складі Сил безпілотних систем. Бригада відбивала наступ «ПВК Вагнера» в 2023 році, пережила кілька змін командирів і зараз тримає оборону на складному Донецькому напрямку.