Познайомтеся з українськими інженерами, які працюють з передовими технологіями. Вони розробляють AI-агентів для промисловості й співпрацюють з NASA — ось як це відбувається в компанії SoftServe

Восени 2025 року Google Cloud оголосила великий хакатон з розробки AI-агентів на базі нового Python-фреймворку, який компанія відкрила для всіх охочих навесні. Учасники мали створити агента за три дні. Заявки подали 50 команд із Google Cloud і партнерських компаній. Команда SoftServe увійшла до трійки переможців, розробивши агента-«проєктного менеджера», який координує роботу команди, перевіряє код, дає техпідказки й навіть замовляє їжу. За умовами хакатону вони працювали без попередньої підготовки, з нуля.

У відділі R&D працює близько ста пʼятдесяти людей. Його співробітники розкидані по всій Європі та обох Америках. Притому відділ R&D є відносно невеликою частиною компанії SoftServe, де працюють тисячі людей. У великій, розгалуженій корпоративній структурі він належить до підрозділу передових технологій (Advanced Tech), яким керує Сергій Газієв. Крім відділу R&D, у ньому є центри компетенцій (Centers of Excellence). Один спеціалізується на аналізі даних, інший — на робототехніці, кілька центрів — на продуктах для великих компаній-партнерів, на зразок того ж Google Cloud або NVIDIA, найбільшого у світі виробника чипів.

Водночас команди різних центрів компетенцій за потреби співпрацюють одна з одною, обʼєднуючись у лабораторії. Говорячи «стартаперською» мовою, вони утворюють інкубатор, де якнайшвидше перевіряють гіпотези й створюють прототипи програм. Вдалі рішення, які зацікавили клієнтів, вони перетворюють на комерційні продукти. Наприклад, у 2023 році в підрозділі передових технологій зʼявилася лабораторія GenAI Lab. Її назва говорить сама за себе — в межах лабораторії створюють продукти на основі генеративного штучного інтелекту. Станом на кінець 2025-го лабораторія має 15 IP-рішень, більшість яких використовують у клієнтських проєктах.

1

Чому саме команда з відділу R&D SoftServe перемогла в хакатоні? Пояснює директор відділу Володимир Карпів — і це звучить водночас просто й складно. Справа в людях, які працюють у компанії, і в тому, як компанія дозволяє їм розвиватися.

Відділ R&D, яким керує Володимир Карпів, приваблює людей, яким хочеться працювати з передовими технологіями. Пошук нових рішень — важлива частина роботи компанії SoftServe. Дослідницькі, наукові підходи містяться в її ДНК. Тридцять три роки тому компанію заснували аспіранти Львівської політехніки. На початку 90-х років вони пройшли курси підприємництва при університеті. Нині їхні курси назвали б «акселератором», а те, що вони створили, — «стартапом». Суть лишалася та сама.

Перший офіс був у двокімнатній квартирі. Наступний – у колишньому обчислювальному центрі проєктного інституту. До кінця девʼяностих у компанії працювало понад сто людей. У нульових вона масштабувалась і перетворилася зі стартапу на зрілу компанію. Налагоджувала відносини із замовниками в США, будувала систему корпоративного управління, засновувала регіональні центри розробки в Україні, створила IT-асоціацію та перший у країні корпоративний університет. Після Революції гідності компанія вже відкривала перші центри розробки в Європі — польський і болгарський.

Відділ R&D створили майже двадцять років тому — 2008 року. Спочатку в ньому працювали всього чотири людини. Проте вже наприкінці нульових років керівництво компанії розуміло: щоб зростати, їй потрібно дослідити передові технології. Розрахунок був простий. Компанія мала акумулювати людей, знання і патенти. У той момент, коли технологія дозрівала до того, щоб на її основі створити комерційний продукт і запустити його в серію, компанія вже мала конкурентну перевагу.

Від самого початку для відділу R&D були потрібні люди з особливим, дослідницьким способом мислення.

2

Зоряна Дошна змалку любила математику. Вона захопилася нею ще в школі, і вже в школі брала участь у математичних олімпіадах. Вибираючи університет, Зоряна знала, що хоче вирішувати реальні проблеми бізнесу, використовуючи прикладні знання й новітні технології, і вступила до ЛНУ на спеціальність «економічна кібернетика». Вона займалася аналітикою, моделюванням бізнес-процесів, бо лише це давало змогу просимулювати вирішення завдання на практиці, моделювала на їхній основі економічні процеси, програмувала. Вже з третього курсу вона працювала в невеликому стартапі, який розробляв систему планування ресурсів для промислових підприємств (ERP). Вона і програмувала, і встановлювала систему на виробництвах, і аналізувала результати.

У 2013 році Зоряна приєдналася до SoftServe як R&D-координатор. Тут вона швидко зростала і взялася за новий для себе виклик — створення в R&D продуктового напрямку.

Відділ, як і раніше, займався наукою й дедалі більше робив ставку на транслювання наукоємних досліджень у рішення для бізнес-проблем клієнтів. Зоряна знаходила ті результати, які можна було оформити як інтелектуальну власність, і швидко перетворювала їх на продукти чи сервіси для клієнтів SoftServe. Спочатку Зоряна працювала лише в межах свого відділу. Коли її команда стала успішною — їй довірили «продуктизацію та комерціалізацію» інших відділів, які займалися передовими технологіями: data science, доповненою реальністю, робототехнікою, інтернетом речей і NVIDIA-технологіями.

Зоряна займалася найцікавішою роботою — шукала застосування know how в реальному житті. Завдання такого роду Зоряну завжди драйвили. Щорічно вона вивчала світову технологічну картину. Спочатку збирала дані зі звітів міжнародних організацій про глобальні проблеми світу, дані зі звітів великих аналітичних компаній про ринкові тренди та дані з наукових публікацій провідних університетів. На їхній основі Зоряна прогнозувала, як розвиватимуться технології в найближчі пʼять-десять років, і будувала дослідницьку програму, чим займається досі.

3

Володимиру Карпіву завжди хотілося займатись передовими технологіями. Він родом зі Львова — як і багато інших співробітників SoftServe (включно із засновниками компанії). У рідному місті Володимир закінчив фізико-математичний ліцей, вивчав прикладну математику в КПІ, диплом магістра отримав у Франції, у престижній Гірничій школі Парижу, за спеціальністю «атомна енергетика» — і збирався працювати за цією самою спеціальністю. Однак, постажувавшись у Європейській комісії та придивившись до атомної енергетики, він зрозумів, що вона жорстко регулюється. Всі інновації в ній були розплановані на десятки років наперед. Він же шукав зовсім іншого.

Пошук нової сфери досліджень, що тільки зароджувалася, привів Володимира Карпіва до AI. Спочатку він працював у французькому стартапі, який розробляв чип для роботи з алгоритмами «машинного зору» (розпізнавання образів). А влітку 2019 року Володимир залишив французький стартап заради SoftServe і повернувся в Україну. Він надихнувся розмовою з керівником R&D: той теж хотів займатися науковою роботою, першим розвідувати нову територію.

У відділі R&D тоді працювало близько тридцяти людей. Колектив одразу вразив Володимира Карпіва тим, що там зібралися люди з різним бекграундом. Були і фізики, і математики, хтось раніше займався алгоритмами, хтось «залізом». Серед напрацювань були демо-версії програм для віртуальної реальності: у 2015—2019 роках команда Палмера Лакі вже випускала лінійку шоломів Oculus, і технологія вважалася зрілою. У відділі не бракувало творчого хаосу, було багато цікавих експериментів, співробітники регулярно представляли їхні результати на конференціях. Проте лише мала частина цих експериментів перетворювалася на продукти й перетікала до клієнтів SoftServe.

Продуктова команда Зоряни Дошної допомагала клієнтам вирішувати виробничі завдання за допомогою нових технологій. Одним з таких прикладів стала співпраця з Continental — великим світовим виробником автомобільних технологій. Компанії потрібно було швидше запускати нові рішення у виробництво й ефективніше працювати із заводами. Разом із SoftServe Continental створили віртуальні копії фабрик, які показують роботу виробництва в реальному часі. Інженери можуть бачити, що відбувається на лініях, знаходити проблеми й отримувати підказки від AI-помічника. У результаті команди працюють швидше, виробництво простоює менше, а очікуване скорочення простоїв становить до 10 відсотків.

4

Директор з робототехніки Любомир Демків багато працював над технологічними проєктами у сфері автомобільної індустрії, але найбільше він захоплений проєктом для NASA. Предметом його гордості є те, що SoftServe увійшов до консорціуму, який розробляє технології будівництва на Місяці. Це один із найпомітніших, найпрестижніших проєктів компанії. Так було не завжди.

Демків згадує, що ще пʼять років тому «космічний» напрямок здавався його колегам чимось надзвичайно далеким. Космічна індустрія — одна з найконсервативніших. Через високі ризики та мільярдні витрати вона рухається вперед відносно повільно. Та коли рік тому компанія SpaceX упіймала розгінний ступінь ракети за допомогою гідравлічних «рук» стартової вежі — у масовій свідомості стався переворот. Стало очевидним, що настає нова епоха освоєння космосу.

Проєктуванням роботів, зокрема з нуля, відділ робототехніки займається вже вісім років. Він напрацював серйозне портфоліо. Але в космічній сфері компанія працює нещодавно, тому команда Любомира Демківа почала з малого. Два роки вона працює в межах міжнародної групи компаній і вирішує одне специфічне завдання — злітно-посадковий майданчик.

Консорціум очолює американська компанія Astroport Space Technologies. Рік тому NASA видала консорціуму грант, щоб він розробив технологію будівництва злітно-посадкових майданчиків на Місяці та місячних трас. Команда Любомира Демківа відповідає за математичне моделювання роботів, що їх будуватимуть. Головна проблема, яку вони мають подолати, — це властивості місячного ґрунту, реголіту. Ця суміш пилу та уламків місячних порід лежить на поверхні Місяця шаром від сантиметрів до десятків метрів. Через низьку гравітацію реголіт легко піднімається вгору цілими хмарами, а через відсутність атмосфери легко прилипає до будь-якої поверхні. Перш ніж спроєктувати робота, що працюватиме в таких умовах, інженери мають змоделювати фізику його роботи. Вони повинні врахувати товщину коліс, матеріал покришок, вагу батарей, десятки інших параметрів — і зрозуміти, який набір параметрів буде оптимальним для поверхні Місяця. Саме таким моделюванням займається команда Демківа.

Всі проєкти NASA класифікує за спеціальною шкалою від нуля до девʼяти, що означає рівень зрілості технології — Technology Readiness Level (TRL). Якщо категорія TRL0 в цьому випадку — це «сира» ідея, то TRL9 — це повноцінне будівництво на Місяці. Команда Любомира Демківа ще навіть не на середині шляху, але близько до нього: сам він оцінює, що його робота в категорії TRL3. Тим часом американська компанія вже шукає полігон, де дослідницький зразок робота можна буде випробувати на ландшафті, максимально схожому на місячний.

У SoftServe Любомир Демків починав працювати вісім років тому з позиції провідного інженера. В компанію його привела любов до прикладної математики. Докторанту Львівської політехніки, йому теж хотілося вирішувати реальні проблеми. У середині десятих років він поїхав до Лондону на семінар NATO Advanced Study Institute, присвячений електромобілям. Там він зрозумів, що його наукові інтереси добре лягають на робототехніку. Любомир почав з того, що збирав і програмував роботів на базі мікроконтролера Arduino — і поступово закохався.

У SoftServe Любомир Демків і його команда починали з роботів, які більше нагадували іграшки, — наприклад, їхній перший повноцінний робот розвозив їжу та напої на технологічній конференції. Крок за кроком відділ робототехніки дійшов до великих проєктів, де моделював роботів з нуля — наприклад, рухому платформу з роботизованою рукою. Це був один із перших у світі комерційних проєктів, виконаних на спеціальному фреймворку NVIDIA. Ще один помітний проєкт у його портфоліо — це віртуальна модель фабрики, так званий «цифровий двійник». Така модель фабрики підпорядковується фізичним законам, у ній же моделюються роботи (наприклад, роботи-навантажувачі) під управлінням AI — після чого розробники оптимізують виробництво.

5

Один з найбільших партнерів SoftServe, корпорація NVIDIA, добре відома як виробник мікропроцесорів. Корпорація контролює чотири пʼятих світових ринків чипів для тренування нейронних мереж. Крім того, вона шаленими темпами формує екосистему для розробників всього, що може керуватися нейронними мережами. Якщо нейронні мережі в найближчому майбутньому стануть «новою електрикою» — це станеться завдяки її зусиллям. Вона та її конкуренти (Google AI, Meta AI, xAI) — всі вони вигадують «нову електрику» прямо зараз.

Наприклад, навесні цього року NVIDIA випустила пакет GR00T N1 для інженерів, які хочуть моделювати автономних гуманоїдних роботів. Пакет включає бази даних, готові фреймворки і претреновані нейронні моделі. В основі пакета лежить концепція двох типів мислення, розроблена Деніелом Канеманом. Вже за кілька тижнів клієнти SoftServe почали розпитувати про це експертів з робототехніки, і команда вже працює з кількома клієнтами над дослідженнями в цьому напрямку.

Подібно до цього влаштована будь-яка передова сучасна технологія: провідні компанії освоюють їх наввипередки. Найкраща стратегія в цих умовах — це працювати на випередження. Саме тому компанія SoftServe влаштована так, як вона влаштована. Незважаючи на тридцятилітню історію та величезні масштаби, вона, як і раніше, поєднує в собі дух комерційного стартапу і наукового інституту. За науку та дослідження в компанії відповідають відділ R&D, NVIDIA Lab та GenAI Lab, де народжуються перші прототипи і know how, які далі команда продуктизації та комерціалізації перетворює в інтелектуальну власність компанії, а далі — в продукти чи сервіси. Одним з яскравих прикладів є набір комерційних рішень для промисловості на базі NVIDIA-технологій, які компанія розробила за місяць у партнерстві з NVIDIA.

6

Щоб розпитати Зоряну про роботу в компанії, редактор «Бабеля» урвав пів години в її графіку. Ми розмовляли в середу — тільки в середу вона в основному відповідає на дзвінки та зустрічається з колегами. Нині це єдиний її повноцінний робочий день на тижні. Цього року Зоряна стала матірʼю, і всі дні, крім середи, присвячує материнству, а вечорами все одно копирсається у світі технологій, будує тренди й лідає дослідницькі лабораторії.

Зі своїм майбутнім чоловіком Зоряна познайомилася на вечірці в друзів. Він доктор філософії фізичних наук (PhD in Physics), також займається наукоємними дослідженнями й створенням новітніх технологій в напрямку енергетики. «Ніхто з моїх друзів, — каже Зоряна, — ніколи не сумнівався, що мій чоловік теж буде з R&D».

У роботі чи поза роботою — розумні тягнуться до розумних.