Почнімо з початку. Україна хоче вступити в Європейський Союз. Окрім того, що це буде важливою символічною подією, — навіщо це нам?
Насамперед це вибір українського народу, який він виборов під час Революції гідності. Його закріпили в нашій Конституції як стратегічний напрямок держави.
Україна хоче вступити в ЄС, щоб стати частиною спільноти розвинених країн зі стабільною економікою, правовою системою і високим рівнем життя.
Коли країна стає членом ЄС, вона отримує доступ до великого спільного ринку. Держава зможе отримувати гроші з фондів ЄС для розвитку науки, технологій та інфраструктури. Українці зможуть вільно жити, працювати і навчатися в усьому Євросоюзі.
Крім того, для України європейська інтеграція — це й частина бажаних гарантій безпеки. ЄС має свою «статтю про взаємну оборону». Вона зобов’язує всі країни ЄС «допомогти і підтримати» будь-яку державу європейського блоку, якщо на неї нападуть. Її часто порівнюють зі статтею 5 Північноатлантичного договору НАТО. Втім, ЄС не має єдиної армії та чітких планів, як діяти в разі війни. Тож як працюватиме ця гарантія, поки незрозуміло.
А хтось, крім України, хоче вступити в ЄС?
Зараз є дев’ять країн-кандидатів — це переважно держави Західних Балкан, зокрема Сербія, Чорногорія, Албанія, Північна Македонія. Але європейці хочуть бачити в Євросоюзі саме Україну. Найбільше її підтримують люди зі Швеції, Фінляндії та Данії. А найменша підтримка в Чехії, Угорщині та Болгарії.
Україна подала заявку на членство в ЄС всього через чотири дні після початку великої війни. Вже в червні того ж року Європейська Рада одностайно дала Україні статус кандидата. Україна першою в історії отримала статус кандидата в ЄС і розпочала переговори про вступ під час повномасштабної війни.
Президент Володимир Зеленський підписує заявку на членство України в Європейському Союзі, 28 лютого 2022 року. Пленарне засідання Верховної Ради, 1 липня 2022 року.
Getty Images / «Бабель»; Пресслужба Офісу президента України
Стійте. Що таке Європейська Рада?
ЄС не має одного президента або уряду, як окремі країни. Ним керують кілька інституцій, які спільно ухвалюють закони, стежать за їхнім дотриманням, розподіляють бюджет і визначають пріоритети роботи блоку.
Європейська Рада — це свого роду «наглядова рада» ЄС. Вона визначає політичні пріоритети: які програми підтримки економіки запускати; як реагувати на кризи або конфлікти; які стратегічні цілі ставити на найближчі роки. До неї входять президенти і прем’єр-міністри всіх країн-членів. Вони обирають президента Ради ЄС (зараз це дипломат Антоніу Кошта). Крім того, в Раду ЄС входить президент Єврокомісії (зараз це Урсула фон дер Ляєн).
А що таке Єврокомісія?
Європейська Комісія працює як уряд ЄС. Вона складається з єврокомісарів (міністрів), по одному від кожної країни. Єврокомісія стежить, щоб усі країни дотримувалися законів і домовленостей ЄС, правильно використовували гроші та виконували спільні програми. Вона керує бюджетом, запускає проєкти для підтримки бізнесу, науки, нових технологій і розвитку різних регіонів.
Інтуїція підказує, що це не все…
Інтуїція не помилилася. Окрім «наглядової ради» та «уряду», в ЄС існує законодавча влада. Вона складається з Європейського парламенту та Ради ЄС.
Найближчий аналог Ради ЄС — це верхня палата парламенту, але в неї особливий склад: в Раду ЄС входять міністри всіх країн ЄС по черзі. Склад Ради змінюється залежно від проблеми, яку вона вирішує (на засіданні з питань економіки присутні міністри фінансів, на зустрічі про освіту — міністри освіти тощо). Європейський парламент обирають громадяни країн ЄС напряму, він складається із 720 євродепутатів. Разом із Радою вони ухвалюють закони і вирішують, куди витрачати гроші Союзу.
Володимир Зеленський слухає вітальну промову президента Європарламенту Роберти Мецоли в Європейському парламенті в Брюсселі, 9 лютого 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
Тобто нашим життям будуть керувати чиновники з Брюсселю?
Не зовсім. Коли країна вступає до Євросоюзу, вона не втрачає власного уряду, але все-таки має керуватися спільною політикою ЄС.
Як і всі інші країни, Україна матиме представників у спільних органах ЄС, які ми описали вище. Вони представляють інтереси держави, коли ухвалюють рішення, які стосуються всіх країн Союзу: мита, роботу внутрішнього єдиного ринку, зовнішньої торгівлі. Освіта, культура, охорона здоров’я, оборона й армія, судова система, правоохоронні органи залишаються під контролем кожної окремої країни.
Це можна порівняти з життям у багатоквартирному будинку: ви самі облаштовуєте свою квартиру, але погоджуєтеся з правилами будинку — наприклад, не шуміти після 22:00, сортувати сміття, ремонтувати спільні приміщення.
Добре. Нам надали статус кандидата ще три роки тому. Чому ми досі не в Євросоюзі?
Тому що вступ до Європейського Союзу — це довгий і складний процес. Після того, як країна отримує статус кандидата, розпочинається перший етап консультацій між Єврокомісією та представниками цієї країни. Вони аналізують національне законодавство і порівнюють його з вимогами правової бази ЄС (acquis communautaire) — це називається скринінг.
Цей скринінг поділений на 33 розділи — за сферами: економіка, енергетика, судова система, екологія тощо. Окремо проводять скринінг ще трьох сфер, а саме — економічні критерії, функціонуваня демократичних інституцій та реформа державного управліня.
Щоб спростити скринінг, 33 розділи об’єднали в шість великих блоків, або «кластерів». Вони охоплюють близькі або пов’язані між собою теми. За результатами скринінгу Єврокомісія готує звіт для Ради ЄС. У ньому є рекомендації, які реформи слід провести і які наступні кроки країні варто зробити.
Скринінгові зустрічі української делегації та Єврокомісії за Кластером 4, 8 липня 2025 року.
Переговори про вступ починаються тільки тоді, коли Рада ЄС одноголосно вирішує офіційно відкрити певний кластер (тобто великий блок питань за однією темою) на основі скринінгового звіту Єврокомісії. Під час цих переговорів країна поступово адаптує своє законодавство і впроваджує реформи за рекомендаціями Єврокомісії. За цим знову-таки стежить Єврокомісія.
Першим завжди відкривають і закривають кластер «Основи процесу вступу до ЄС». Він охоплює найважливіші сфери: верховенство права, незалежність судової системи, фундаментальні права людини та роботу демократичних інституцій.
Коли переговори завершені по всіх кластерах (тобто країна виконала всі умови), Єврокомісія готує підсумковий звіт. За його результатами Рада ЄС вирішує, чи підписати Договір про приєднання. Останній крок — ратифікація договору. Європарламент, парламенти всіх країн ЄС, а також парламент країни-кандидата (в нашому випадку Верховна Рада) схвалюють Договір про приєднання. Лише після цього країна офіційно стає членом Євросоюзу.
Де зараз Україна на цьому шляху?
Україна підготувала все необхідне, щоб їй відкрили три переговорних кластери: «Основи процесу вступу до ЄС», «Внутрішній ринок» і «Зовнішні відносини». В середині січня цього року Єврокомісія надіслала Раді ЄС скринінговий звіт за першим кластером.
Загалом скринінгові звіти готові вже щонайменше за чотирма кластерами. А минулого тижня Єврокомісія почала скринінг останнього, який присвячений сільському господарству.
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка (ліворуч) прибув на неформальну зустріч міністрів ЄС у Копенгагені, 2 вересня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Єврокомісія планує повністю завершити скринінг українського законодавства до кінця вересня — тоді Україна буде готова почати переговори за всіма кластерами. І справа буде за Радою ЄС, яка одностайним голосуванням 27 країн має відкрити переговорні кластери.
А що сьогодні відбувається в Брюсселі?
Рада ЄС збереться на офіційне засідання в загальних справах. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка сподівається, що Рада ЄС обговорить перемовини з Україною за першим кластером — починати їх чи ні.
Насправді Рада ЄС збиралася відкрити перший кластер раніше. Спроб було кілька, остання — в липні цього року. Однак цього так і не сталося, бо європейські лідери не дійшли згоди. Угорщина продовжує блокувати вступ України до ЄС. Вона робить це систематично з початку 2025 року.
Володимир Зеленський приїхав виступити з промовою в Раді Європи в Страсбурзі, 25 червня 2025 року. Президент Франції Емманюель Макрон, прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо, президент Європейської Ради Шарль Мішель, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Сербії Александар Вучич перед початком зустрічі лідерів ЄС і країн Західних Балкан у Брюсселі, 23 червня 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
Клятий Орбан! Його вето можна якось здолати?
Країни ЄС, які підтримують вступ України, розглядали кілька варіантів, як подолати вето Угорщини. Найвідоміший — застосувати статтю 7 Договору про Європейський Союз, яка б дозволила Раді ЄС позбавити Угорщину права голосу. Але для цього потрібне одностайне рішення всіх інших країн-членів. Самий такий шлях пропонує, наприклад, Данія — з 1 липня вона головує в Раді ЄС. Однак не схоже, що за нього проголосують всі інші члени Ради ЄС.
Позиція Європейського Союзу чітка: Україна виконала всі умови, і вступ до ЄС має ґрунтуватися на заслугах. Про це в коментарі «Бабелю» сказав посол Євросоюзу. Перший кластер готовий до відкриття, а Рада ЄС зараз має всі необхідні інструменти, щоб визначити наступні кроки, каже він. Рішення про початок перемовин вона все-таки буде ухвалювати одностайно. Інакше кажучи, правила євроінтеграції (поки що) залишаються без змін.
Ви на початку писали про Молдову. До чого тут взагалі Молдова?
Україна і Молдова йдуть до ЄС єдиним «пакетом». Це означає, що Брюссель розглядає наші заявки паралельно. Адже обидві країни одночасно отримали статус кандидатів і мають схожі завдання.
Президентка Молдови Майя Санду і Володимир Зеленський розмовляють під час зустрічі в межах саміту Україна — Південно-Східна Європа в Одесі, 11 червня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Після вето Угорщини та української «антикорупційної кризи» в липні європейські політики почали обговорювати розділення двох країн — так званий decoupling. Це б не гальмувало прогрес Молдови через українські внутрішні проблеми. Проте консенсусу серед країн ЄС немає.
Натомість з’явилися інші ризики. У Молдові 28 вересня цього року пройдуть парламентські вибори. Якщо на виборах переможуть проросійські сили, курс Молдови на ЄС може похитнутися. Це створить дилему: рухати Україну далі окремо чи заморожувати «пакет».
Проросійські сили справді можуть перемогти в Молдові?
Партія дії і солідарності (ПАС), яку підтримує проєвропейська президентка Майя Санду, має монобільшість у парламенті Молдови з 2021 року. Однак за останні чотири роки її рейтинг впав у два рази — про це пише The Conversation. У передвиборчій кампанії ПАС обіцяла боротися з корупцією, реформувати державний апарат і підняти економіку — але не досягла значного прогресу в жодному з напрямків.
Президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Польщі Дональд Туск і президентка Молдови Майя Санду разом перед вечерею з нагоди 34-го Дня Незалежності Молдови.
Getty Images / «Бабель»
На думку видання, ПАС залишиться найбільшою партією в парламенті, але буде змушена утворити коаліцію з проросійськими та євроскептичними силами. Тому інтеграція обох наших країн до ЄС може зависнути на роки.