У п’ятницю, 9 травня, о 05:30 в будинок командувача Нацгвардії Олександра Півненка прийшли з обшуком співробітники НАБУ. Вдома були дружина, теща і дитина Олександра Півненка. Сам командувач Нацгвардії в цей час вже був на роботі. Згодом детективи приїхали з обшуками й на місце його служби.
Того ж дня обшуки пройшли ще у шістьох співробітників Нацгвардії, які займалися логістикою. Це були:
- директор департаменту логістики Головного управління НГУ полковник Сергій Гриценко;
- заступник директора департаменту логістики ГУ НГУ полковник Микола Модлінський;
- заступник директора департаменту логістики — начальник управління автомобільної та бронетанкової техніки ГУ НГУ полковник Олександр Калатинець;
- начальник управління розквартирування і капбудівництва полковник Денис Гуназа;
- начальник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації НГУ в Києві полковник Володимир Федоровський;
- заступник командувача НГУ Олександр Білоус.
Медіа одразу опублікували новини про обшуки. Вони стверджували, що Півненко може бути причетний до розкрадання 190 мільйонів гривень на різних тендерах, зокрема закупівлі БТРів. За це він нібито отримав автомобіль Тойота RAV-4 2023 року та нежитлові приміщення в Києві. Наступного дня комбриг «Азову» Денис Прокопенко та його колишній начальник штабу Богдан Кротевич стали на захист свого командира. А голова МВС Ігор Клименко кілька тижнів їздив по фронту, щоб підняти моральний дух підлеглих.
Півненка одразу підтримали бойові командири бригад. Серед них комбриг «Азову» Денис Прокопенко.
Згодом виявилося, що обшуки проводили в межах двох епізодів. Один почали розслідувати в червні 2024 року, другий — в листопаді 2024-го. Перший стосувався закупівлі БТРів, другий — покупки двох об’єктів нерухомості.
Епізод перший: закупівля БТРів. НАБУ порівняло ціни на них і вирішило, що Нацгвардія заплатила забагато. МВС стверджує, що НАБУ забуло порівняти стани ринку і врахувати вартість ремонту й транспортування
Наприкінці вересня 2024 року Національна гвардія вирішила закупити броньовану гусеничну техніку для роботи на передовій, щоб евакуйовувати поранених і перевозити боєприпаси. Договір на закупку БТРів уклали в жовтні. Слідчі НАБУ вирішили, що техніка обійшлася державі занадто дорого. Вони дійшли цього висновку тому, що порівняли ціни, за якими БТРи закупили Нацгвардія в жовтні 2024 року та Фонд Сергія Притули в березні 2023 року — Нацгвардія справді закуповувала техніку дорожче. «Бабель» також знайшов звіт Фонду Ріната Ахметова за серпень 2024 року: фонд придбав 14 аналогічних бронетранспортерів приблизно по 3,7 мільйона за одиницю — це теж значно менше за суму, яку витратила Нацгвардія.
Такі бронетранспортери закупала Нацгвардія.
Wikimedia / «Бабель»
Джерела «Бабеля» в МВС вважають це порівняння некоректним. Вони пояснюють наступне:
- Техніка, яку купив Фонд Притули, була 1967 року випуску і потребувала серйозного ремонту. До того ж її транспортували безкоштовно, логістику оплатив перевізник як благодійну допомогу. Техніка для Нацгвардії — переважно новіша, 1969—1970 років. Вартість включала транспортування в Україну та гарантійне обслуговування протягом року.
- У випадку з Фондом Ахметова вартість техніки теж не включала ані транспортування, ані ремонту.
- Після того як обидва фонди зайшли на ринок, продавці підвищили ціни — зрозуміли, що на техніку є попит.
- Ситуацію ускладнило й те, що США зняли з відкритих торгів частину бронетехніки — для власних потреб. Один із заводів припинив комерційні продажі.
Перед закупівлею Нацгвардія провела маркетингове дослідження — за Примірною методикою Мінекономіки. НГУ отримала три цінові пропозиції на техніку британського виробництва. Яка з них більш вигідна — вирішували колегіально, саме щоб зменшити корупційні ризики.
Ціна БТРа і загальна сума контракту — комерційна таємниця. Але співрозмовник «Бабеля» в апараті МВС каже, що середня ціна одного такого бронетранспортера (моделі FV) на ринку озброєнь становить приблизно 10 мільйонів гривень. За словами джерел «Бабеля», НГУ закупила бронетранспортери суттєво дешевше.
Контракт уклала Центральна база забезпечення Нацгвардії. Його погодили з керівництвом НГУ, як того вимагають постанова Кабміну і наказ МВС. Уся техніка надійшла до кінця 2024 року. Крім того, постачальник заплатив штраф: він затримав поставку і тому компенсував 4,7 мільйона гривень. МВС провело службову перевірку цього контракту і, за даними «Бабеля», порушень не виявило.
Чи досліджує зараз НАБУ цей епізод — «Бабелю» дізнатися не вдалося.
Другий епізод: купівля двох об’єктів нерухомості. Обставини виглядають так, ніби керівник бази комплектації справді підписав контракти зі «своїми» компаніями
У 2024 році Нацгвардія купила два об’єкти нерухомості в Київській області. Перший — це багатоквартирний будинок для курсантів Навчального центру НГУ, другий — промисловий цех під склад провізії. Виявилося, що обидва об’єкти пов’язані між собою через власників (а також через кримінальне провадження).
Багатоквартирний будинок Нацгвардія купила тому, що потребувала нового житла для курсантів. Під час війни їхня кількість зросла. Крім того, їх потрібно було розселяти по різних будівлях, щоб зменшити ризики при бомбардуваннях.
У грудні 2023 року начальник одного з навчальних центрів подав відповідну заявку. У січні 2024-го доручення знайти будівлю отримав керівник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації (ЦБ ВТК) полковник Володимир Федоровський. За три місяці він написав доповідну про те, що провів моніторинг, розіслав запити продавцям потенційних об’єктів і отримав лише одну відповідь, яка відповідала визначеним критеріям. Як з’ясувалося пізніше, це була неправда: письмових листів не надсилали, розмови були телефоном, а виїжджали оглядати лише один об’єкт.
Це був багатоквартирний будинок площею 2,8 тисячі квадратних метрів. Його почали зводити у двохтисячних, потім будівництво заморозили аж до 2021 року, коли ТОВ «Гелеон Компані» викупило недобудову за трохи понад півтора мільйона гривень. Одинадцятого травня 2024 року Володимир Федоровський підписав договір про купівлю будинку за 52 мільйони, 15 травня компанії переказали 70% суми. Решту переказали 30 липня — після уточнювального акту прийому-передачі.
У договорі був окремий пункт про те, що представники Нацгвардії не виявили недоліків або дефектів, які б заважали користуватися будинком. Однак згодом виявилось, що 11 травня, коли підписували договір, у будівлі ще не закінчили ремонт. У деяких квартирах ще не пофарбували стіни, не застелили лінолеум, не встановили сантехніку та газові котли, не утеплили горище.
Виявилось, що «Гелеон Компані» робила це в проміжку між двома виплатами. За договором вона не мала на це права, тому що будинок став власністю Нацгвардії в той момент, коли сторони підписали договір. Це означає, що на ремонт потрібно було укладати новий договір, і Нацгвардія мала б за нього сплачувати. Договору не було — формально ремонт вийшов безоплатним. За антикорупційним законодавством це може свідчити про злочин.
Другий об’єкт — склад для провізії — почали шукати з лютого 2024 року. Доповідну записку про те, що склад необхідний, отримав заступник командувача НГУ Олександр Білоус. Уже за тиждень він доручив підрозділу Володимира Федоровського шукати об’єкт.
Колишній заступник командувача НГУ з логістики бригадний генерал Олександр Білоус.
У травні 2024 року Володимир Федоровський подав Олександру Білоусу доповідну. У ній він рекомендував обрати під склад цех для вирощування грибів у Київській області. Обʼєкт належав ТОВ «Еко Гриб». Він коштував майже 171 мільйон гривень, ділянку навколо цеху площею 2 гектари пропонували купити за 1 гривню. На території була трансформаторна підстанція і власна свердловина з водою, до цеху був підведений газ, а навколо території стояла огорожа. Пропозиція виглядала вигідною.
Доповідну Володимира Федоровського візували ще четверо керівників по вертикалі командування Нацгвардії. Десятого травня командувач Олександр Півненко доручив готувати угоду, 4 червня її підписали. Перед укладанням договору Володимир Федоровський звернувся до підприємства «Світлиця-нова» по незалежну оцінку — там обʼєкт оцінили на 5 мільйонів дорожче, ніж Нацгвардія планувала заплатити. Контракт знову виглядав ідеальним.
Згодом МВС провело внутрішнє розслідування цього контракту. Воно звернулося до судових експертів, ті провели незалежну оцінку. Вони виявили, що на ринку будівля коштує 140 мільйонів гривень (без ПДВ), а земля — ще майже 6 мільйонів. Відповідно, НГУ переплатила приблизно 30 мільйонів гривень.
Також виявилося, що, обираючи будівлю, Володимир Федоровський виїжджав дивитися лише цей цех і запитував документацію теж тільки у власників цього цеху. Ба більше, зʼясувалося, що підлеглий Федоровського, який моніторив ринок, отримав інформацію і контакти продавця цього цеху саме від Федоровського. Як і у випадку з гуртожитком, проєкт договору не передавали на внутрішній аудит МВС.
ТОВ «Гелеон Компані» (гуртожиток) є засновницею ТОВ «Еко Гриб» (цех). Обидві компанії належали колишньому митнику Олегу Суршку. Олег Суршко також є бенефіціаром ТОВ «Надійний брокер», яке у 2021 році потрапило під трирічні санкції за контрабанду. Попередній бенефіціар компанії попав під особисті санкції, але Суршка вони не стосувалися, бо він увійшов у компанію за три дні до указу президента про санкції.
Звʼязки власників компаній під час підготовки угод співробітники Нацгвардії не перевіряли. За словами високопоставленого співрозмовника «Бабеля» в МВС, коли схему розкрили, в НГУ створили Управління контролю за службовою (бойовою) діяльністю — його керівник відповідальний за запобігання корупції і буде перевіряти контрагентів на доброчесність.
«Хабарі»: машина була службовою (хоча й належала приватній компанії), а командувач згодом від неї відмовився; приміщення заступник командувача допоміг знайти його дружині — згодом вона сама платила за оренду
Після повідомлень про обшуки в Нацгвардії з посиланням на слідство медіа писали, що командувач Олександр Півненко міг, ймовірно, отримати хабар. Серед «винагород» слідство згадувало автомобіль Тойота RAV4 2023 року і нежитлове приміщення в Києві площею понад 70 квадратних метрів. Автомобіль і приміщення, на думку слідства, йому передали саме за те, що він погодив контракти конкретним компаніям.
Про таку машину йшлося в повідомленнях медіа. Фото ілюстративне.
Wikimedia / «Бабель»
За словами співрозмовника «Бабеля» в апараті МВС з посиланням на внутрішнє розслідування, Тойоту водіям Олександра Півненка надав заступник командувача НГУ Олександр Білоус — як друге службове авто. Однак автомобіль не підійшов за технічними характеристиками. Взимку Півненко відмовився від машини та попросив прибрати її з гаража. Відомо, що ця машина належала компанії «Аметист рей», однак командувач Нацгвардії про це не знав. Девʼятого травня цього року автомобіль заарештували за клопотанням НАБУ.
Другою винагородою в медіа називали нежитлове приміщення площею 70 квадратних метрів. Олександр Півненко справді просив Олександра Білоуса знайти таке приміщення в Києві під оренду. Дружина Олександра Півненка хотіла відкрити в такому приміщенні центр допомоги дітям з особливостями розвитку.
Олександр Білоус знайшов приміщення без ремонту за Окружною дорогою, неподалік Феофанії. Воно належало компанії «Промторг актив», орендна ставка становила 4 тисячі гривень на місяць. За інформацією МВС, компанія не брала участі в жодних тендерах Нацгвардії та ніколи не співпрацювала з МВС. Ані Олександр Півненко особисто, ані НГУ не укладали з нею договору. Ба більше, Олександр Півненко не отримував жодних документів про це приміщення. (Співрозмовник «Бабеля» в МВС каже, що дружина командувача розірвала договір із компанією.)
Що сталося за три місяці після того, як НАБУ обшукало керівників Нацгвардії?
МВС провело внутрішнє розслідування. За його результатами звільнили шістьох співробітників Нацгвардії: заступника командувача Олександра Білоуса, Володимира Федоровського, Миколу Модлінського, Сергія Гриценка і Дениса Гуназу та заступника Федоровського Сергія Бартоша. На місця кількох з них уже призначили нових людей.
У МВС вважають, що найбільш проблемними були угоди, повʼязані з нерухомістю. Ключовою людиною, яка могла мати корисний інтерес, є керівник ЦБ ВТК полковник Володимир Федоровський. Усі інші порушили вимоги служби та не проконтролювали діяльність підлеглих. Щодо контрактів на постачання зброї у відомстві впевнені: порушень не було.
Антикорупційні органи офіційно не визнали обшук у Півненка помилкою, але в НАБУ наголошують: інформація про те, що він міг отримати хабар, не підтвердилася. «Командувач НГУ Олександр Півненко [...] на місці, виконує бойові завдання, керує військом», — сказав в одному з інтерв’ю директор НАБУ Семен Кривонос. Він додав, що у справі призначили низку експертиз.
Олександр Півненко 3 липня відвідав підрозділи Національної гвардії України, які виконують завдання на Харківщині та Донеччині. Там він зустрічався з командирами бригад Нацгвардії.
Після цієї справи МВС змінило підхід до процедур. Відтепер договори оренди або купівлі нерухомості ухвалюватимуть колегіально — із залученням комісії та внутрішнього контролю. Мета — не допустити, щоб такі ситуації повторилися.