Над створенням Трибуналу з української сторони працювала команда юристів-міжнародників. З самого початку це був посол з особливих доручень Антон Кориневич, згодом до нього долучилися тодішні співробітники Міністерства юстиції Ірина Мудра, Микола Юрлов та їхні команди. До групи, яка працювала над Трибуналом, входили юридичні радники — представники МЗС своїх країн.
Українська команда в Ризі після чергового засідання групи, що працювала над створенням Спецтрибуналу: (ліворуч) посол з особливих доручень Антон Кориневич, (у центрі) голова делегації, заступниця голови ОП Ірина Мудра, (крайні справа) директор департаменту міжнародного співробітництва Мін'юсту Захар Тропін та його заступник Микола Юрлов. 12-те засідання групи зі створення Спецтрибуналу, яке відбувалося в Ризі наприкінці грудня 2024 року.
Групі довелося шукати свій шлях. Класичний шлях передбачав, що Міжнародний трибунал має створити Рада Безпеки ООН, але Росія ветувала б це рішення. Крім того, вони хотіли мати можливість судити президента Росії Володимира Путіна, який відповідає за агресію. Тільки Міжнародний трибунал, створений Радою Безпеки ООН, або ж Міжнародний кримінальний суд можуть судити чинного президента.
Тож на початку західні партнери, зокрема країни G7, не хотіли створювати Трибунал взагалі. Потім вони не хотіли давати йому повноваження переслідувати Путіна, а також прем’єра та міністра закордонних справ РФ. Частина групи була проти того, щоб злочинців судили без їхньої присутності, українські представники наполягали, що так не вдасться покарати нікого, бо Росія відмовиться когось видавати.
22 лютого 1993 року Рада Безпеки ООН одностайно голосує за резолюцію 927, яка створила Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії.
Getty Images / «Бабель»
Також партнери пропонували, щоб Трибунал базувався на українському законодавстві. Україна була проти того, щоб судді виносили вироки про напад на Україну «іменем України». Захищати свою позицію Києву особливо допомагали представники Швейцарії, Чехії, Бельгії, Литви, Латвії, Естонії, Люксембургу, Румунії та Ліхтенштейну.
Як буде створений трибунал?
Трибунал (по суті — міжнародну організацію) створять на підставі угоди України і Ради Європи. Цю угоду має ратифікувати Верховна Рада України. До угоди додається Статут Спецтрибуналу ― у ньому буде прописано, що вважається злочином агресії та як має працювати Трибунал. Ще один документ — розширена часткова угода про створення Трибуналу, яку підписуватимуть держави, які не входять до Ради Європи. Очікується, що угоду підпишуть Японія, Канада, Австралія, Коста-Рика, Гватемала та інші країни.
Якщо на початку переговорів про створення Трибуналу партнери наполягали, щоб він керувався українським законодавством, то тепер Трибунал керуватиметься передусім своїм Статутом і міжнародним правом. Якщо ж Статут і міжнародне право не міститимуть відповіді на питання Трибуналу, тоді судді і прокурори керуватимуться українським правом, а також практикою міжнародних трибуналів для Югославії, Руанди та інших.
Колишній президент Югославії, а потім Сербії Слободан Мілошевич, попри сумніви, таки опинився на лаві підсудних Міжнародного трибуналу.
Getty Images / «Бабель»
Де буде засідати Трибунал?
У Нідерландах, а саме в традиційній столиці правосуддя — Гаазі. Після створення Трибуналу Нідерланди укладуть з ним окрему угоду, якою виділять для нього будівлю. Поки остаточно не відомо, в якому саме приміщенні його розмістять.
Хто саме потрапить під Трибунал?
Злочин агресії ― це лідерський злочин, тому Трибунал не судитиме звичайних військових чи навіть командирів бригад. Під Трибунал потрапить політична і військова верхівка — ті, хто ухвалював рішення напасти на Україну. Йдеться про щонайменше 20 російських політичних і військових керівників. І, звичайно, про російського президента Володимира Путіна.
Путіна судитимуть?
Поки він на президентській посаді — ні. Але Трибунал зможе розслідувати дії Путіна.
Україна переконала партнерів, що Трибунал має розслідувати дії «трійки»: президента Володимира Путіна, прем’єра Михайла Мішустіна і міністра закордонних справ Сергія Лаврова — до стадії, коли прокурор пише обвинувальний акт, презентує його і передає слідчому судді. Однак судити їх зможуть тільки після того, як вони залишать свої посади.
Потенційно Трибунал зможе розслідувати й дії президента Білорусі Олександра Лукашенка, і президента Північної Кореї Кім Чен Ина. Перший дозволив російським військам наступати на Київщину через територію Білорусі, а другий — поповнив російську армію своїми бійцями. Розслідувати дії Кім Чен Ина трохи складніше, бо корейці поки що воювали лише на Курщині, в Україну вони не заходили. Однак Україна наполягає, що на Курщині вона вела самооборону і протистояла російській агресії. Якщо вдасться довести причетність Кім Чен Ина, цей Трибунал стане єдиним місцем у світі, де можна буде переслідувати Кім Чен Ина за щонайменше один його злочин.
Президент Північної Кореї Кім Чен Ин також може потрапити під Спецтрибунал, який розслідуватиме злочин агресії.
Getty Images / «Бабель»
Із «трійкою» розібрались. А решта? Їх потрібно буде заарештувати, щоб судити?
Ні, це не обов’язково. Статут передбачає, що судити обвинуваченого можна in absentia, тобто без його участі. Таке правило працюватиме для всіх, крім згаданої вище «трійки». Зазвичай міжнародні трибунали такого не дозволяють. Наприклад, Міжнародний кримінальний суд може проводити слухання лише тоді, коли злочинця затримали. Так само було у Міжнародному трибуналі для Югославії, саме тому перші суди там почали відбуватися лише через три чи чотири роки після його запуску.
Процедура in absentia не нова. За нею судять російських злочинців в Україні зараз. За такою ж процедурою суди Хорватії розглядали справи про воєнні злочини, скоєні під час війни в Югославії. Ця процедура дозволить Трибуналу розглянути всі докази і винести вироки колишньому міністру оборони Сергію Шойгу, заступнику секретаря Ради безпеки РФ Дмитру Медведєву, директору Служби зовнішньої розвідки Сергію Наришкіну, начальнику Генштабу Валерію Герасимову, директору ФСБ Олександру Бортникову та багатьом іншим.
Може, тим самим Трибунал порушить права обвинувачених?
Ні. По-перше, під час розгляду обвинуваченого представлятиме кваліфікований адвокат. Для цього в Трибуналі створять окреме незалежне Управління адвокатського захисту, щоб безоплатно захищати підсудних. Або ж підсудні зможуть укладати договори з іншими адвокатами, з якими захочуть співпрацювати. Якщо ж після вироку обвинуваченого затримають, то весь судовий процес проведуть знову, але вже за його участі.
Трибунал вважатиме, що агресія почалась у 2014 чи 2022 році?
Це питання вирішать судді. У Статуті буде написано так: «Трибунал має юрисдикцію щодо злочину агресії проти України». Статут не вказує дати, коли саме Росія почала агресію проти України.
Водночас Статут визначає, що таке агресія. Визначення розширили, тож цілком можливо, що напад Росії на українські Крим і Донбас у 2014 році також потрапляють під юрисдикцію Трибуналу. Принаймні Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA), який працює в Гаазі з 2023 року, збирає докази злочинів Росії, починаючи з 2014 року.
Перші дні російської агресії в українському Криму, лютий 2014 року. На фото: російські військові без шевронів і будь-яких розпізнавальних знаків.
Getty Images / «Бабель»
Як справи потраплятимуть до Трибуналу?
Генеральний прокурор України буде вирішувати, які справи і проти кого передавати в Гаагу. Центр ICPA передасть усі матеріали до Офісу генпрокурора. Крім того, Офіс генпрокурора має магістральну справу про російську агресію: українська прокуратура документує злочин агресії і вже має 735 підозрюваних. Тож Трибунал не буде вести досудові розслідування з нуля, і це, на думку української команди, може зекономити час і ресурси для слідства.
Якщо Путіна затримають, хто перший його судитиме — Міжнародний кримінальний суд чи Трибунал?
Міжнародний кримінальний суд буде першим. Спочатку справу розглядатиме він, а Трибунал призупинить розслідування і відновить його тільки після вироку в МКС. Передбачається, що Трибунал і МКС співпрацюватимуть.
Як обиратимуть суддів і прокурорів?
Їх делегуватимуть держави, які створять Трибунал. З представників держав-засновниць вони утворять керуючий комітет. Держави висуватимуть своїх кандидатів на посади суддів і прокурорів, а комітет голосуватиме за них. Планується, що справу в першій інстанції розглядатимуть троє суддів, а апеляцію — палата в складі пʼяти суддів. Україна також зможе делегувати до Трибуналу суддів і прокурорів. Навряд чи держави погодяться на українського прокурора, але українці зможуть увійти до команди прокурора.
Як Трибунал каратиме винних?
До 30 років ув’язнення або пожиттєве. Також передбачена конфіскація особистих ресурсів, які перебувають за межами Росії, та штраф. Розмір штрафу визначатимуть судді.
Коли Трибунал почне працювати?
На папері він буде створений після того, як Верховна Рада ратифікує угоду між Україною та Радою Європи. Можливо, вже у 2025 році Трибунал отримає приміщення в Гаазі, зможе закуповувати послуги. Однак він поки не зможе почати розслідування.
Фактично Трибунал запрацює, коли отримає належне фінансування: за оптимістичною оцінкою, це 2026 рік. Для цього потрібно, щоб частина країн підписала розширену угоду, а також угоду про співробітництво з Трибуналом і ратифікувала їх.
Ці угоди будуть означати, що держави зобовʼязалися фінансувати Трибунал, а також видавати йому підозрюваних. Розмір внесків, найімовірніше, буде визначено за шкалою Ради Європи, для цього будуть враховувати чисельність населення кожної країни. Скільки саме країн мають ратифікувати угоду, щоб Трибунал почав працювати, поки невідомо.
Інтерпол допоможе Трибуналу шукати Путіна та інших підозрюваних?
Це складне запитання. Трибунал зможе підписати з Інтерполом угоду про співробітництво. Але, як показує досвід, співпраця Інтерполу з Міжнародним кримінальним судом не дуже ефективна.
Скільки існуватиме Трибунал?
Коли Трибунал розгляне всі свої справи, в тому числі in absentia, він має бути розпущений. Якщо після цього когось із засуджених, кого не було на засіданнях, затримають, то при Раді Європи залишатиметься спеціальний Залишковий механізм для розслідування злочину агресії.