Він зухвало порушує дрес-код, вимагає санкцій для Росії і змінює усталені норми. І ні, це не Зеленський. Знайомтесь — рок-зірка шахів і великий бунтар Магнус Карлсен. Головне з профайлу Spiegel

Коли Магнус Карлсен уперше спробував зіграти в шахи, йому не сподобалось. Батько, сам любитель шахів, познайомив хлопчика з грою, коли тому було пʼять. Правила ходу фігур він запамʼятав швидко, але те, як вони взаємодіють на шаховій дошці, спочатку не осягнув ― і втратив інтерес до гри. У нього тоді вистачало інших захоплень: із двох років він збирав складні пазли, у чотири склав набір Lego для дорослих підлітків, а в пʼять уже памʼятав назви, столиці, прапори та кількість населення всіх країн світу. Шахи на цьому тлі програвали.

Але інша річ ― коли це конкуренція із сестрою. Еллен, на півтора роки старша за Магнуса, теж захоплювалась шахами ― і запропонувала йому позмагатись. Так усе й пішло, а вже за кілька років хлопець, ввійшовши у смак, брав шахову дошку на прогулянки, щоб на природі позмагатись сам із собою.

У 9 років Магнус переміг на норвезькому чемпіонаті з шахів для дітей до 11 років. Йому явно подобалось змагатися з іншими ― але не подобалось слідувати заведеним в індустрії правилам. Коли викладач гуртка з шахів задав Карлсену домашнє завдання, той одразу відповів, що не буде його виконувати. Просто не хоче. На дозвіллі він «ковтав» один шаховий задачник за іншим, але тому, що сам цього хотів, а не тому, що хтось сказав це зробити.

Найбільше на успішність Карлсена вплинули не якийсь підручник, курс чи людина, а подорож. У 2003-му, коли Магнусу було 12, його батько Генрік нарешті зміг втілити свою давню мрію: звільнився з роботи в нафтовій промисловості, придбав будинок на колесах і вирушив із сімʼєю в кількамісячну подорож Європою. Він забрав зі школи Магнуса і трьох його сестер ― і навчав їх сам. Карлсени побували у Зальцбургу, Афінах, Римі, Магнус час від часу брав участь у місцевих шахових турнірах. І помітно дорослішав: усі зауважили, як можливість не прокидатись рано до школи й постійно бачити нове вплинули на хлопця. Він зрозумів, чим хотів би займатись далі та як.

Уже наступної весни 13-річний Магнус сидів перед шаховим столом у Рейкʼявіку, чекаючи на багаторічну зірку шахів, гросмейстера Гаррі Каспарова. Із самого початку матчу Карлсен пішов в атаку, змушуючи Каспарова захищатись, відступаючи. Гросмейстер почав протирати спітніле лице долонею, тоді як хлопець спокійно стояв, похитуючись вперед-назад і тримаючи руки в кишенях. Зрештою, Магнус припустився невеликої помилки, Каспаров нею скористався, і гравці домовились про нічию. Це була сенсація: гуру шахів ледь не програв підлітку. За кілька тижнів Магнус зробив іще один крок до слави ― перемігши в турнірі, він став гросмейстером.

Медіа називали Карлсена Моцартом від шахів: він грав настільки ж віртуозно, як австрійський композитор створював музику. У 19 років хлопець очолив рейтинг шахістів світу ― рекордно малий вік для такого статусу. У 2010-му Карлсен міг стати чемпіоном світу, але завадив конфлікт із міжнародною шаховою федерацією ФІДЕ. Магнус критикував її за часту зміну правил і дивні критерії успішності ― заявив, що відмовляється брати участь в її турнірах. Він таки отримає титул чемпіона за три роки (турнір проходив в Індії, батько хлопця супроводжував його й досі згадує «надзвичайну суміш запахів, звуків і напруженої атмосфери»), згодом чотири рази захистить його і здобуде 13 перемог у світових турнірах зі швидких та блискавичних шахів.

Стиль гри Магнуса ― це поєднання двох особливостей, яке той же Каспаров назвав «летальним». Перша ― це інтенсивне, стрімке ведення гри, як у легенди шахів середини минулого століття Боббі Фішера. А друга ― це використання кожної фігури з максимальним корисним ефектом, як у радянського шахіста Анатолія Карпова. «Разом це схоже на витискання води по краплі з кожного каменя ― по 60, 70, 80 разів».

Більшість суперників такої напруги не витримують. Одна з найвідоміших ігор Магнуса, яка це демонструє, ― шосте змагання на Чемпіонаті світу 2021 року. Опонент норвежця, росіянин Ян Непомнящий протримався майже вісім годин ― доки на 130-му ході не припустився помилки. Ця гра на 136 ходів стала найдовшою в історії чемпіонату.

Важливо, що при цьому Магнус не вивчає найдрібніші нюанси теорії шахів і, на відміну від багатьох сучасних гравців, не проводить компʼютерного моделювання партій. Щось він не завчив, а зрозумів на практиці, щось просто запамʼятав. «Я знаю це інтуїтивно, ― відповів якось Карлсен на запитання, як він розуміє, чи встигне фігура короля втекти від пішаків супротивника на протилежний бік шахової дошки. ― Я ніколи особливо не працював над організацією своїх вмінь».

Цей підхід ― частина вайбу Магнуса, який більше схожий на спортсмена, ніж на шахіста-заучку. Він фотографується для модних брендів, грає з Біллом Гейтсом в онлайн-шахи, а з футболістами «Реал Мадриду» ― в церемоніальному матчі, бере участь у мультсеріалі «Сімпсони» та може скасувати пресконференцію, засмучений програшем. Взагалі, журналістів він спілкуванням не балує. Деякі інтервʼю тривають по 5 хвилин, від розмови зі Spiegel він відмовився. Це для нього просто не важливо.

Що Магнусу важливо ― це правила міжнародних шахових турнірів. Два роки тому Карлсен відмовився від участі у змаганнях за титул чемпіона світу з шахів за версією ФІДЕ. «Я не був здивований, ― каже на це його батько. ― Щороку участь у турнірі була під питанням». Головне, що зачіпало хлопця ― заскорузлість і технологічність гри, яка все більше стосувалась не креативності чи характеру, а здатності гравців запамʼятати якнайбільшу кількість комбінацій ходів. У проміжних турнірах перемагали ті, хто здатен був провести місяці, завчаючи формули й спираючись на підказки компʼютера. Та хіба це спорт? Магнус запропонував альтернативу ― матчі, де фігури за пішаками розставлені на лінії в довільному порядку. Цей турнір назвали Chess960 ― оскільки можливі 960 варіантів початку гри. Відповідно, стандартні перші ходи втрачають вагу, підготовка ― теж. Це вже не конкурс на запамʼятовування, а змагання з креативності та інтуїції. Разом із партнером Яном Бюттнером Карлсен розвиває цілий турнір, який очікувано приваблює зірок. От тільки ФІДЕ виступила різко проти фристайл-змагань, заявивши, що учасники цього чемпіонату не зможуть брати участі в «офіційному» Чемпіонаті світу. І це розлютило Карлсена.

Пік протистояння припав на минулий грудень, коли Карлсен прийшов на змагання ФІДЕ зі швидких шахів у джинсах. Це суперечило офіційному дрес-коду організації, про що йому повідомили й до участі на наступному етапі змагань не допустили. «Що ж, вони можуть просувати свої правила, ― відповів на це Карлсен. ― Тоді я виходжу з гри. Тобто йдіть в дупу». Продавши джинси на благодійному аукціоні за $36 100, Магнус припинив брати участь у подіях ФІДЕ ― доки організація не послабила правила, дозволивши гравцям приходити в джинсах.

Норвежець звинувачує Міжнародну федерацію шахів і особисто її очільника росіянина Аркадія Дворковича в заскорузлості, непродуманості правил і втраті спортивного духу. Він навіть вимагає відставки керівництва організації. Але не через прихильність до скандалів чи протистояння ― він просто вважає багато формальностей нелогічними. Для змагань у власному фристайл-турнірі він придбав зручні шкіряні крісла. Якщо його затія вдасться, Карлсен зможе досягти того, що досі не вдалося жодному шаховому гросмейстеру, підсумовує видання, ― змінити правила гри.