«Протягом трьох років він був у центрі кімнати. Тепер неясно навіть, чи він у правильній кімнаті», — так починається аналітичний матеріал CNN про підсумки вчорашніх переговорів Трампа й Путіна. «Він», про якого йдеться в цитаті, — Володимир Зеленський. «Зеленський був тотемною фігурою спільної відповіді Заходу загарбницькій, автократичній Росії. Його присутність, подібно до [премʼєр-міністра Великої Британії часів Другої світової Вінстона] Черчилля, цементувала моральну опозицію країн Європи до очільника Кремля, — ідеться у статті. — Але тепер його вагу зменшили до співрозмовника не Трампа, а міністра фінансів США, і темою розмови були в основному фінансові питання».
Вдень новий очільник американського Пентагону Піт Хегсет сказав, що Україні годі сподіватись на членство в НАТО, повернення всіх загарбаних росіянами територій та американських миротворців на українській землі. І якщо перші два факти для України більш-менш зрозумілі, то на участь військових США у миротворчій місії Зеленський відверто сподівався, днями заявивши, що без них про ефективність миротворчого контингенту не йтиметься. Під вечір Трамп заявив, що дав старт розмовам про мир в Україні душевним діалогом із Путіним. «Іще до того, як Володимир Зеленський завтра прибуде на Мюнхенську безпекову конференцію, щоб знов підняти питання щодо захисту Сполученими Штатами української незалежності, доля його країни, схоже, вже визначена», — пише Bloomberg, тоді як The Atlantic взагалі називає свій матеріал «День, коли завершилась війна в Україні». Так, бої ще можуть тривати — як і російські обстріли української інфраструктури й українські атаки по російських стратегічних обʼєктах. Але те, як закінчиться війна, через нову позицію Штатів загалом уже зрозуміло.
Формально українські посадовці реагують стримано, Зеленський називає розмову із Трампом конструктивною. Але The Washinпton Post вдалося отримати неформальну реакцію українських військових та експертів. Так, один український офіцер на умовах анонімності назвав події середи найбільшим розчаруванням через дії США. «Ваші політики втратили гідність, — сказав він виданню. — Зрада України після Афганістану спричинить катастрофічні наслідки для сприйняття Америки у світі».
Український військовий аналітик Микола Бєлєсков у коментарі WP був іще відвертішим. «Росія забере все, що їй дозволять узяти, а тоді порушить усі домовленості. Я просто не можу зрозуміти, чому люди готові повторити ту ж помилку — вгамовувати [Росію] за наш рахунок, — сказав він виданню. — Ми бачимо тріумф стратегічної недалекоглядності ціною України, і це жахливо».
CNN спробувало пояснити, чому Трамп вирішив говорити передовсім із Путіним. Бо для останнього вторгнення в Україну — це питання його особистого виживання, політичного спадку й балансу сил у світі. Для Трампа ж це війна, яку треба якнайшвидше закінчити. І для досягнення цієї цілі говорити треба саме з російським диктатором, а не із Зеленським.
Кілька з присвячених свіжим заявам США матеріалів.
Європа теж за результатами середи вийшла ображеною стороною. По-перше, її представниками геть знехтували в майбутніх переговорах. По-друге, зросли шанси, що в результаті переговорів Трампа й Путіна безпекові загрози для країн Європи лише зростуть.
У деталях про обурення європейців розповів французький мовник France24, згадавши заяви і німецького канцлера Олафа Шольца, і генсека НАТО Марка Рютте, і керівника Міноборони Франції Себастьяна Лекорню про те, що без України та Європи домовлятись про завершення війни негарно. Інший пункт, який стурбував європейців, — фактичне послаблення НАТО через доведену ізоляціоністську позицію США. «Зараз критичний момент. Люди називають НАТО найважливішим, найсильнішим військовим альянсом в історії, — сказав Лекорню. — І щодо минулого це правда, але питання, чи це лишиться так через 10 або 15 років».
Ці заяви підняли питання про майбутнє взаємин між США та Європою. CNN констатує, що «століття США у Європі завершилось». Колись саме втручання Сполучених Штатів дозволило завершити обидві світові війни, які почались на європейському континенті — «новий світ використав свою силу й багатство для порятунку та звільнення старого світу». Тепер підхід США звучить як «між нами є така невелика річ, як океан», цитує CNN одну з недавніх заяв Трампа. В результаті в Європі знову може зʼявитись своя «Східна Німеччина», тільки тепер на території частини України, пише видання.
Що робити в нових умовах, намагається розписати німецьке видання Internationale Politik. По-перше, скласти довгостроковий спільний план нарощування військового потенціалу. По-друге, виробити спільну позицію щодо завершення російсько-української війни та дієво опонувати Трампу, якщо бачення ЄС розходиться з позицією США. І третє ― створити механізми ефективного контролю за припиненням вогню. Зараз це звучить занадто загально й непросто, визнають самі автори статті. «Європейці занадто розділені щодо кожного з цих питань. Чи варто європейцям перестати думати про перемогу України й зосередитись на мінімізації негативних наслідків [замирення на умовах США]? Надсилання своїх військових посилить безпеку чи, навпаки, зробить ЄС вразливішим? [...] Поки європейці не можуть дійти згоди щодо цих питань, ризики наступної війни в Європі лише зростають», — стримано підсумовує видання.
Старший іноземний кореспондент The Telegraph Роланд Оліфант, який висвітлює російсько-українську війну з 2014 року, прямолінійніший. У статті «Тепер це світ Путіна й Трампа» він закликає британців прийняти нову історичну реальність: або вони спільно з іншими демократичними країнами Європи самі оберуть і захистять своє майбутнє, або Путін зробить це за них.
Можливо, результат війни в Україні ще можна буде вважати перемогою українців, пише Оліфант. «Якщо Україна збереже Київ, Харків, Одесу, Херсон та Дніпро, а насамперед якщо залишиться вільною й стане заможною, народ України зможе сказати, що він переміг», — впевнений він. Питання в тому, як зберегти цей статус у довгостроковій перспективі — як і свободу Європи. Для цього вільним країнам треба створити сильну обʼєднану систему захисту «від Чорного моря до Баренцевого, від Харкова до графства Керрі на заході Ірландії». Інакше за кілька років Путін повернеться в Україну, забере Харків та Київ. Потім вторгнеться в якусь країну НАТО, впевнений, що альянс уже не здатен дотримуватись свого принципу колективної безпеки. «І буде правий».