Якщо Башар Асад втратить владу, його наступницею може стати дружина. Красуня британка, яка емоційно розказувала про права дітей і спокійно дивилась, як їх вбивають. Історія Асми Асад

«Асма Асад — молода, гламурна й дуже елегантна — найсвіжіша та найбільш магнетична з-поміж перших леді. Її стиль — це не сліпучий блиск Близького Сходу, а навмисна відсутність прикрас. Вона поєднує в собі рідкісні особливості: худа довгонога красуня з ерудованістю й аналітичним розумом, яка вдягається стримано й зі смаком. Paris Match називає її “проблиском світла в країні, повній темних зон”. Вона перша леді Сирії». Так починається стаття «Квітка в пустелі» — одна з найбільш рідкісних на сьогодні публікацій модного журналу Vogue. У цьому матеріалі за лютий 2011 року Асма — синонім демократичності й елегантності, Сирія — острівець спокою та безпеки в регіоні, а чоловік першої леді Башар Асад — молодий батько трьох дітей, у джинсах і сорочці навипуск, який веде країну шляхом реформ. За версією Vogue, Сирія, так, має певні проблеми зі свободою через повсюдну присутність спецслужб і підтасовані вибори, 97% на яких отримує Башар Асад. Але з керівництвом їй точно пощастило, і вихована в Лондоні Асма успішно втілює зміни на краще через свій благодійний фонд і мережу шкіл, де дітей вчать громадянським правам.

На Близькому Сході тоді вже кілька місяців наростали протести Арабської весни. Через два тижні після публікації Vogue вони почались і в Сирії — кривавіші, ніж будь-де. Швидко стало ясно, що Башар, який любить робити фото своїх дітей, також не проти масових убивств, тортур і хімічної зброї. А Асма використовує якісну західну освіту для контролю фінансових потоків у країні. Статтю редакція зняла й видалила звідусіль, де змогла (хоча знайти її, звісно, можливо). Авторка, досвідчена модна оглядачка, сказала, що написала текст через настирне прохання редактора, а взагалі навіть саме слово «Сирія» звучить для неї як сичання змії — мовляв, не країна, а суцільна помилка. Згодом виявилось, що ця публікація — просто джинса, тобто замовний матеріал. Уряд Сирії платив американському піар-агентству по $5 тисяч на місяць, щоб ті покращили імідж країни через таку статтю — і піарники це забезпечили. Що в цьому матеріалі правда — це те, що Асма Асад завжди поряд із чоловіком. І у 2000-му, коли їх вважали прогресивною парою, яка несе зміни. І у 2011-му, коли зʼясувалось, що Сирією керує один із найкривавіших диктаторів в історії. І у 2020-му, коли США наклали санкції на неї особисто. І тепер, коли Асад знову ризикує втратити владу. Хоча протягом усіх цих років двері для повернення на Захід залишались для неї відкритими: Асма досі залишається підданою Великої Британії.

1

Асма Ахрас народилась 11 серпня 1975 року в Лондоні в сімʼї вихідців із Сирії — успішного кардіолога й працівниці сирійського посольства. Вона вела життя представниці британського середнього класу, яка намагалась не виказувати свого сирійського походження. Її англійська була бездоганною, для однокласників Асма мала інше імʼя — Емма, а під час щорічних візитів батьків до родичів у Сирії більшість часу вона проводила в дорогих готелях.

У школі Асма зірок із неба не хапала, але старалась, а батьки підтримували. Це дало результат: закінчивши з відзнакою престижний лондонський Кінгс-коледж за спеціальністю «інформатика», вона почала працювати спершу аналітиком у Deutsche Bank, а тоді супроводжувати угоди в інвестиційному підрозділі великого американського банку J.P.Morgan. Це була робота без чіткого розкладу і з потребою час від часу ночувати в офісі. Втім, Асма все краще укладала угоди про злиття й поглинання компаній — здебільшого у сфері фармацевтики. У 2000-му вона пройшла на навчання до Гарвардської бізнес-школи й очікувала на щедрий річний бонус за результатами роботи. А тоді раптом на кілька тижнів зникла. Це було нечувано в компанії, де вимагали завжди бути на звʼязку. Повернувшись у листопаді, Асма сказала керівнику, що звільняється просто зараз, навіть не чекаючи річних бонусів. «Може, ти вигоріла? Таке трапляється навіть із найкращими з нас, — якщо вірити Vogue, намагався переконати її шеф. — Візьми відпустку, відпочинь трохи». Та відмовилась. І від навчання у Гарварді теж. «Коли в тебе вибір між коханням і Гарвардом, хіба не очевидно, що обрати?» — нібито сказала вона.

Башар Асад на десять років старший за Асму. Його батько Хафез із 1971 року очолював Сирію, але син волів працювати поза політикою, у 1992-му приїхавши підвищувати кваліфікацію до лондонського Western Eye Hospital. Він обрав фах офтальмолога: батьки наполягали, щоб Башар працював у медицині, але той боїться вигляду крові, тому вирішив працювати у сфері корекції зору, де крові мало й надзвичайні випадки нечасті. У Сирії головне прізвисько Башара й досі «Лікар».

Скромний, соромʼязливий Башар рідко був обʼєктом жіночої уваги. Жінки, з якими він зустрічався в Лондоні, перепадали йому від старшого брата Баселя, харизматичного розбишаки. Але він сподобався матері Асми, тож Башар і дівчина спілкувались. Хоч і недовго: у 1994-му Басель гине в автокатастрофі й батько кличе Башара додому, щоб готувати з нього наступника. Той скоряється. У червні 2000-го Хафез Асад помирає, у липні Башара очікувано обирають президентом. На той момент вони з Асмою вже кілька місяців як зустрічаються.

Пара нібито відновила знайомство на дні народження тітки Асми, який відзначали в Сирії. За офіційною версією, Башар просто заговорив до неї й дівчина не змогла встояти. Але іншим про роман не казала: розповідати про стосунки з сином президента їй було незручно. Асма просто проводила все більше часу в Сирії, а в грудні, через місяць після звільнення з J.P.Morgan, вийшла за Башара заміж. Але першою леді формально не стала: цей статус до самої своєї смерті в 2016-му зберігала її свекруха Аніса. У Дамаску Асма сповна пізнала, що таке нелюбов нової родини.

2

Офіційних повідомлень про шлюб Башара Асада не було, фотографій його дружини сирійці не бачили, на вулицях її не впізнавали. Та й бачили Асму там рідко, адже головним її завданням було, за словами Аніси, продукувати нащадків. Асма одного за одним народила трьох дітей — двох синів та доньку. Увагу вона привертала лише під час офіційних поїздок із чоловіком за кордон — і це була увага іноземної, а не сирійської преси.

Спершу Башар плекав образ реформатора: говорив красиві слова про демократію, обіцяв багатопартійні вибори, закрив найбільшу в країні тюрму. Втім, лібералізація тривала, лише доки не почала бити по впливовості президента, тому невдовзі репресії повернулись. У 2005-му в сусідньому Лівані, який Сирія тоді фактично контролювала, убили впливового політика Рафіка Харірі. Захід підозрює, що замовником стала сирійська влада, і в Асада починаються проблеми за кордоном. Він вирішує вивести з Лівану сирійські війська й заробляє цим осуд місцевих націоналістів. Диктатор активно шукав вихід із ситуації — і знайшов його в Асмі. Інтелігентна, добре освічена й стильна дружина із Заходу мала б полегшити йому спілкування з демократичними країнами. А її соціальні проєкти — покращити імідж президента всередині Сирії. Башар зумів подолати спротив родини й зробив Асму публічною. Вона одразу змінила стиль, взула підбори й замовила в європейських модельєрів новий одяг. Працівники сирійських посольств, які часто виконували замовлення Асми, називали її «Імельдою Маркос» — на честь дружини філіппінського президента, яка мала пристрасть до взуття.

Роль дипломатки Асма виконувала успішно. В інтернеті вистачає її фотографій з різноманітних міжнародних форумів — зустріч жінок-підприємиць регіону, форум перших леді країн Близького Сходу, саміт країн Середземноморʼя, конференція щодо роботи гуманітарних організацій — усюди була Асад, витончена й щедра на заяви, які хотіли чути на Заході. Коли Бред Пітт і Анджеліна Джолі, тоді ще пара, стали послами доброї волі ООН, вони на запрошення Асадів побували в Сирії — і, як ідеться в уже згаданій піарній статті, здивувалися, що за водія в них був сам Башар Асад, а охорони ніде не було видно.

Дружина допомогла Башару покращити репутацію і всередині країни. Вона досконало вивчила підзабуту в Британії арабську, заснувала Фонд розвитку Сирії, який займався просвітницькими й культурними проєктами. Асма їздила країною з надувним наметом, у якому збирала дітей на розмови про громадянські права — щоправда, оминаючи політичні. Вона намагалась перетворити старий цементний завод у Дамаску на арт-галерею, відреставрувати історичний центр столиці й привабити іноземних туристів багатою історією країни: зрештою, найбільшим сирійським містам Дамаску й Алеппо по пʼять тисяч років. Колишні співробітники фонду згадують, що атмосфера в колективі була складною. В погані дні Асма кричала на людей і звільняла їх через дрібниці. Вона вимагала звертатись до себе «Ваша Високосте» і вставати, коли заходить до кімнати. Частину працівників фонду становили високооплачувані іноземці, які жили безбідним життям у дорогих готелях Дамаску — і їздили неелектрифікованими сирійськими селами з лекціями про розбудову спроможності громад. Утім, загалом із роллю представниці мʼякої сили Асма справлялась добре як всередині країни, так і для зовнішньої авдиторії. Ще у грудні 2010-го вона розповідала французьким дипломатам у Парижі про те, як оновлюється Сирія. А вже за три місяці її країна занурилась у провалля громадянської війни.

3

«Асма Асад проявить свою позицію чи стане на захист чоловіка?» — матеріал із таким заголовком вийшов на СNN у грудні 2011-го. На той момент у Сирії від рук військових вже загинули тисячі цивільних, армія тримала в облозі місто Хомс — малу батьківщину родини Асми. Про першу ж леді нічого не було відомо. Ходили чутки, що вона інкогніто повернулася з дітьми до Британії, чи що її не випускають із президентського палацу, або ж що її взагалі вже немає серед живих. Невдовзі Асма зʼявилась на публіці — на мітингу на підтримку влади. За словами тих, хто знав її раніше, вона виглядала змарнілою. Невдовзі вона видала окрему заяву — що Башар Асад є президентом всієї Сирії, а не якоїсь її частини, і що вона підтримує його в цій ролі. Асма таки вирішила стати на бік чоловіка.

Пʼятого липня 2012 року проєкт Wikileaks почав публікувати приватну переписку сотень сирійських політиків, зокрема й Асми Асад. Виявилось, вона переживала перетворення чоловіка на ненависного світом деспота значно менш драматично, ніж здавалось. Вона переїхала з дітьми в маєток на узбережжі моря, подалі від вибухів та сльозогінного газу, і зайнялась шопінгом. В одному з листів подрузі вона скидає їй лінк на нову колекцію взуття Крістіана Лабутена й питає: «Як думаєш, на щось варто звернути увагу?». В іншому листі вона жартома пише, що справжній диктатор удома в Асадів — це вона. Коли Башар починає застосовувати хімічну зброю проти протестувальників, Асма шукає собі в маєток садівника та замовляє товари в одному з найпрестижніших магазинів Лондону, Harrods.

У злитій переписці є й кілька її листів до чоловіка. Асма не засуджує і навіть не критикує дії Башара — навпаки, запевняє, що «якщо ми лишатимемось сильними разом, то зможемо подолати все це».

Із початком бойових дій у Сирії більшість статусних іноземців, які працювали у фонді Асми, звільнилася. Але врешті-решт війна лише збільшила його вагу. Фонд розвитку Сирії став одним із небагатьох шляхів надходження в країну міжнародної гуманітарної допомоги, зокрема від ООН. Через те, що ним опікувалась дружина президента, були бодай якісь надії, що допомога дістанеться нужденних і влада цьому не заважатиме. В результаті, у 2010-х були роки, коли більшість іноземної допомоги Сирії проходила через сімʼю Асадів.

Невдовзі знадобились і знання Асми у сфері фінансів. Зосереджений на війні Башар був тільки радий передати їй контроль над тим, що залишилось від сирійської економіки — зрештою, за воєнні послуги росіян та іранців треба було чимось розплачуватись, і диктатор сподівався, що дружина допоможе заробити ці гроші. Для цього сімʼя Асадів забрала бізнес у найбагатшого сирійця, дядька Башара Рамі Мактуфа. Десятки років він контролював найбільші компанії країни включно з мобільним оператором Syriatel. Під кінець 2010-х основні його активи перейшли під контроль Фонду розвитку Сирії. Започаткувала Асма й особисті бізнеси, як-от мережу магазинів техніки Emmatel на честь свого «британського» імені. Він працює з поправкою на матеріальний стан більшості сирійців: торгує дешевими китайськими смартфонами чи смарт-годинниками, які вже були у використанні. Але бізнес іде успішно: крамниці Emmatel вже є і в тих регіонах Сирії, які Башар Асад не контролює.

У 2020-му фінансову роль Асми Асад у Сирії визнали навіть США, наклавши на неї економічні санкції. Тепер її офіційно вважають людиною, яка забезпечує життєдіяльність деспотичного сирійського режиму. А всередині Сирії серед недоброзичливців бізнесвумен за нею закріпилось прізвисько «Астма».

4

Інтервʼю іноземним медіа Асма вже не дає — максимум російським пропагандистам у період особливо теплих взаємин між режимами Путіна й Асадів. Зараз дружина диктатора воліє комунікувати з аудиторією без посередників. На офіційному акаунті президента Сирії в інстаграмі, який завели в 2013-му, постів про Асму з роками ставало все більше. Зараз їй присвячено кожний третій пост, в основному вони передбачувано стосуються гуманітарної сфери. Ось Асма на врученні дипломів випускникам університету, ось дарує ляльку дівчинці, тут відвідує з чоловіком старі квартали Дамаска, а тут виступає на презентації програми з раннього виявлення проблем слуху в новонароджених. Схожий контент і в ютуб-каналу сирійського президента.

У 2019-му Асма захворіла на рак грудей — і влада не стала тримати це в секреті. Навпаки, боротьба жінки з хворобою активно висвітлювалась, в її гардеробі зʼявилися стильні хустки, а під постами в інстаграмі — хештег #brave («#смілива»). Тоді Асма вилікувалась — постійно акцентуючи увагу на тому, що користувалась послугами лише сирійських клінік. У травні цього року зʼявилось нове повідомлення: у першої леді Сирії лейкемія. Вона одразу записала відео про те, що відважно боротиметься і з цією хворобою.

Загалом рівень публічності Асми безпрецедентний для арабського світу, де жінки в політиці й досі є рідкістю. Спостерігачі за Сирією припускають, що дружина теперішнього диктатора колись може й очолити країну — якщо після нинішнього наступу повстанців це ще буде актуально. Башару Асаду західні лідери вже ніколи не подадуть руки, а от Асма на його фоні виглядає значно меншим злом. Так вдалося б і подолати міжнародну ізоляцію Сирії, і зберегти гроші в сімʼї.

А от «Бабель» гарний не лише за формою, а й по суті. Підтримайте нас: https://babel.ua/donate.