Що ми слухали в листопаді. Нові хіти Linkin Park і Skillet, «відреставрований» Френк Сінатра, чуйні Schmalgauzen і дуже багато джазу

Автор:
Софія Коротуненко
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
Що ми слухали в листопаді. Нові хіти Linkin Park і Skillet, «відреставрований» Френк Сінатра, чуйні Schmalgauzen і дуже багато джазу

«Бабель»

У листопаді майже всі в редакції «Бабеля» створювали собі різдвяний настрій та на повторі слухали хіти минулих років. А ті, хто стежив за новинками, розділились на поціновувачів енергійного року і техно та любителів чуйного, спокійного інді й джазу. Цього місяця з новим альбомом увірвались Linkin Park, Skillet і thekomakoma, а ще вийшли «відреставровані» хіти Френка Сінатри 1960-х років. Ось що редакція «Бабеля» слухала в листопаді (і не забувайте про наш жовтневий плейліст, він вийшов дуже великим).

“Fire inside me”, Skillet

Дата виходу: 1 листопада.
Жанр: рок.
Рекомендує: журналістка Софія Коротуненко.

Легендарні Skillet створюють хіти останні 28 років. Й альбом “Revolution” не став виключенням. Найбільше в душу запала “Fire inside me”, бо голоси Джен (барабанщиці) і Джона (вокаліста) чудово поєднуються між собою й інструменталом. А ще вона звучить як саундтрек до кінця світу. Ця пісня точно для тих, хто «хоче врятувати світ, але не може врятувати навіть себе».

“Punish Ethel Cain”, Ethel Cain

Дата виходу: 1 листопада.
Жанр: ефірний вейв, слоукор, думґейз, пост-рок, дрон-метал, ембієнт-поп — що б це все не значило.
Радить: дизайнерка Анастасія Лисиця.

Амбасадор христянського вайбу Америки 1980-х, Етель Кейн повернулась до молитви. Як і всі попередні пісні, це 6-хвилинне свято для вух сповнене журбою провінціального містечка, де головне — віра. Можна навіть не дуже розбиратись у сенсах її текстів, бо почуття, що наповнюють під час прослуховування, дуже схожі на ці самі сенси. Ставлю 10 «фімейл рейджів» із 10.

“Trails”, Bill Laurance і Michael League

Дата виходу: 1 листопада.
Жанр: джаз.
Рекомендує: керівник англомовної редакції Антон Семиженко.

«Основна робота» Білла Лоуренса ― клавішник у техаському джаз-роковому колективі Snarky Puppy (назва «Кусюче собача» чудово передає бурхливий стиль), на рахунку якого вже пʼять «Греммі». У вільний від сотень концертів час Лоуренс створює спокійні, повітряні фортепіанні мелодії, нерідко в парі із засновником Snarky Puppy Майклом Лігом, який тут грає на арабському струнному інструменті. Утім, у треках немає східних мотивів ― при цьому, хоч музиканти не використовують ані електроніку, ані ударні, за настроєм одразу вгадується, що це сучасна музика. І як їм це вдається? Другий альбом дуету Keeping Company ― чудовий супровід спокійного дня.

«Назавжди», thekomakoma

Дата виходу: 5 листопада.
Жанр: танцювальна, електронна, поп.
Рекомендує: журналістка Софія Коротуненко.

Пісні thekomakoma — щось між сучасною електронщиною і тим, під що запалювала моя бабуся на сімейних гуляннях і весіллях. Вони завжди звучать дуже по-рідному. А ще в останніх альбомах він вже не просто стібеться, а рефлексує війну і власне життя. «Назавжди» незаслужено має найменшу кількість прослуховувань в альбомі — і це точно треба виправити.

“Overflow”, Linkin Park

Дата виходу: 15 листопада.
Жанр: альтернативний рок.
Рекомендує: позаштатний журналіст Саша Мʼясищев.

Уже котрий місяць ми радіємо, дивуємось, надихаємось, танцюємо, критикуємо, але все одно слухаємо нові пісні перероджених Linkin Park. В “Overflow” відчувається багато тиші, але водночас і крику. Так часто буває, коли важко, накриває, а біль чи розпач переливається через край. Пісню відчують ті, хто зараз почувається на дні чи проживає важкі дні. Памʼятайте, що ви не самі й вас завжди готові підтримати.

“Ficky Stingers FASTER”, daoud

Дата релізу: 21 листопада.
Жанр: джаз.
Рекомендує: керівник англомовної редакції Антон Семиженко.

Виходець із Марокко daoud, або ж Ноель Баллестреро, ― «проблемне дитя» сучасного джазу, який легко змішує хіп-хоп і духові та не бачить проблеми в тому, щоб вийти на сцену філармонії у спортивному костюмі. Із треками, які називаються «За випивку плачу я» чи «Ford Focus 1999 року випуску», він, за власними словами, «завжди шукає нові способи подратувати пуристів». Виходить водночас гармонійно і з перцем.

У квітні мультиінструменталіст видав альбом GOOD BOY, хоча обкладинка натякала, що daoud ― усе, що завгодно, але не хороший хлопчик. У листопаді ж вийшов мініальбом FASTER BOY, на якому цей шибеник просто прискорив частину партій з квітневого релізу ― і все зазвучало оптимістичніше та якось по-весняному.

«Крок», Schmalgauzen

Дата виходу: 22 листопада.
Жанр: кабаре, джаз.
Рекомендує: журналістка Софія Коротуненко.

«Крок» викликає мурашки по шкірі. Під нього хочеться кружляти вдвох у танці, плакати, закутавшись у ковдру, захоплюватись зорями й просто відчувати життя. Вокал Міши і Влада у записі звучить неймовірно, але вживу ще краще. Обовʼязково сходіть на виступ Schmalgauzen і послухайте їх.

“Ma meilleure ennemie”, Stromae, Pomme

Дата виходу: 23 листопада.
Жанр: інді-поп.
Рекомендує: новинарка Саша Опанасенко.

“Ma Meilleure Ennemie” — це спільний трек бельгійського музиканта Stromae і французької співачки Pomme. Його створили як саундтрек до другого сезону анімаційного серіалу Arcane — і хоча це музичні рекомендації «Бабеля», я все ж раджу вам подивитися і серіал (для тих, хто хоче поплакати і надихнутись, а потім знову поплакати).

Цей трек — символічний, бо Stromae повернувся до музики після перерви через стан здоров’я. Для мене ця пісня — історія про любов і внутрішню боротьбу, про ніжність й інтимність. Ритмічний голос Stromae поєднується з ніжністю Pomme. І це все створює дуже гарний образ.

Один з рядків пісні надовго заїв у голові, як і момент з Arcane, в якому він пролунав (але це вже пасхалка для тих, хто дивився).

“Thatʼs Life remastered — 2024”, Френк Сінатра

Дата виходу: 25 листопада.
Жанр: традиційна поп-музика, вокальний джаз.
Рекомендує: новинарка Саша Опанасенко.

Знаю, знаю, це далеко не новинка. Пісня у виконанні Сінатри вийшла ще в 1966 році, але саме цього листопада випустили її оновлену версію. Що саме в ній змінилося — не знаю, але думаю, що нам усім потрібно трошки заспокійливого від Френка на тлі новин про «орєшнік» і північних корейців. Але таке життя — і «щоразу ми піднімаємось і повертаємось до гонки».

«Ваш донат «Бабелю» — це все, чого я прошу. Це все, що мені потрібно», — співав Френк Сінатра в 1965-му. Добре, першу частину ми вигадали. Підтримайте нас за цей маленький креатив: https://babel.ua/donate