Чому звільнили голову «Укренерго» Володимира Кудрицького? Переказуємо головне з його (першого після звільнення) інтервʼю «Економічній правді» — про конфлікт з міністром та незахищені енергообʼєкти

Конфлікт з Міненерго почався ще в 2021 році. Ще з кінця 2021 року міністр енергетики Герман Галущенко пробував змінити склад менеджменту «Укренерго». Зокрема, у 2021 році Міненерго пробувало додати у склад правління «Укренерго» пʼятьох представників, номінованих міністерством.

У 2022 році Міненерго почало аудит «Укренерго». У цьому документі багато йшлося про неефективність менеджменту компанії. Мовляв, він недостатньо швидко синхронізував українську енергосистему з європейською — через це українські виробники електроенергії нібито отримали 8 млрд грн збитків. Цей аудит у Міненерго так і не завершили. Вже у квітні 2022 року Міненерго знову спробувало додати у члени правління «Укренерго» кількох людей, номінованих міністерством.

Коли 26 серпня Росія знову атакувала енергосистему, це спричинило нову хвилю негативних публікацій і дискредитації компанії. Також останнім часом обʼєкти компанії частіше перевіряли.

Кудрицького звільнили, щоб Міненерго більше контролювало «Укренерго». «Укренерго» має оборот у 100 мільярдів гривень і залучило понад 1,5 мільярда євро західної допомоги. Очільника «Укренерго» замінили, бо Міненерго хоче контролювати все, що відбувається в «Укренерго».

«Укренерго» залишалася єдиною «неслухняною» компанією в секторі, яка мала незалежне управління. Можливо, зараз Міненерго хоче перевести під ручний контроль усі майбутні інвестиції у відбудову енергетики та розвиток генерації.

Кудрицького не могли звільнити за те, що обʼєкти «Укренерго» погано захистили. Обʼєкти «Укренерго» були фізично захищені, і міжнародні партнери це підтвердили. Перший рівень захисту (від уламків) був збудований повністю. Другий (від ударних дронів) — є лише на підстанціях «Укренерго» (їх 60). Другого рівня захисту немає на інших енергообʼєктах, наприклад електростанціях — таких обʼєктів понад 200.

Третій рівень захисту (від ракет) — це масштабні споруди, які вимагають великих грошей. Їх треба збудувати на 22 обʼєктах, це коштує 100 мільярдів гривень. Поки що такого захисту немає на жодному з обʼєктів — будівництво зупинено, бо на нього треба знайти кошти. Шукати їх має Держагентство з відновлення.

«Укренерго» ремонтувало мережу, спала спека — тому світло перестали вимикати. Після останньої атаки 26 серпня «Укренерго» полагодило основну частину пошкоджених обʼєктів. Електроенергію не вимикали, бо спека спала, а тому впало і споживання, тож генерації вистачало. Так буде й надалі, якщо не буде спеки або аварій на великих обʼєктах генерації (як-от на атомній станції).

Тривалі відключення повернуться ближче до грудня, коли стане холодно. У листопаді почнеться опалювальний сезон, але можливо ще буде тепло. Відключень не буде лише, якщо не буде нових обстрілів, а температура всю зиму становитиме від +5 ℃ до +15 ℃. Але їх не уникнути, якщо середньодобова температура буде -10 ℃.

За масштабами відключення будуть приблизно такі ж, як і влітку. Графік подачі світла може бути «чотири години через чотири години» або «чотири через шість». Залежить від того, скільки триватимуть сильні холоди. Втім, катастрофи не станеться: тепло та вода будуть (там, де вони централізовані).

Україна досі не наростила велику децентралізовану генерацію. Держава вирішила розвивати децентралізовану генерацію ще на початку 2023 року, після того як Росія вперше масовано атакувала енергосистему. За весь час побудували близько 60 мегават децентралізованої генерації (хоча міністр енергетики Герман Галущенко заявляв про нові сотні мегават).

При цьому Україні потрібно побудувати три гігавати маневрової потужності на газі або біомасі, чотири гігавати сонячних станцій, до пʼяти гігават вітру, а ще гігават накопичувачів енергії. Це коштує 10 мільярдів євро.

Щоб допомогти українській журналістиці, треба набагато менше за 10 млрд євро. Підтримайте нас своїм скромним донатом: https://babel.ua/donate