«Чи йдемо ми до перемоги? — Точно ні». Чому? — провалена інформаційна політика весною 2022 року і, як результат, провалена мобілізація. Суспільство виснажене. Погані кадрові рішення. Політики на всіх ланках неготові ухвалювати непопулярні, але потрібні рішення.
Олександр Сирський як головнокомандувач має переваги та недоліки. Сирський менше, ніж Валерій Залужний цінує життя солдата. Але при ньому зменшилася політизація Збройних сил.
В Україні погана військова підготовка, як і в Росії — такого висновку дійшов аналітичний відділ фонду «Повернись живим» після того, як вивчив стан БЗВП. Рівень базового вишколу вкрай низький. Навчання сповільнює нестача ресурсів, матеріальної бази, належних умов для проживання і розміщення новобранців. Також впливає програма, яка намагається навчити всього, але зрештою не вчить конкретних речей. Інструкторів не вистачає, вони немотивовані та перевантажені кількістю людей, яких мають навчати.
Переможе той, хто не «посиплеться першим». Війна йде на виснаження. Хто перший здасться, той і програв. У росіян величезні втрати людей і техніки — цифри Генштабу відносно (на 70—80 відсотків) точні. Але проблема в тому, що в Росії живе 150 мільйонів людей. Як довго протримається Україна — залежить від допомоги партнерів по коаліції. Якщо партнери перестануть нас фінансувати, доходи української економіки не покриють власне виробництво зброї. Без їхньої підтримки ми протримаємось приблизно пів року.
Для переговорів з Росією потрібна сильна переговорна позиція. Сильна позиція — це не 50 кілометрів звільненої або захопленої території. Це стратегічна ініціатива на полі бою, яка зараз є у росіян. Це вибитий з Криму Чорноморський флот, знищений Кримський міст і перекрита логістика, знищена стратегічна авіація.
F-16 мають замінити чотири типи радянських літаків — МіГ-29, Су-27, Су-25, Су-24М. Ефективно їх експлуатувати — великий виклик для Повітряних сил. Щоб адаптувати інфраструктуру під F-16 та убезпечити їх від російських атак, Повітряні сили працюють понад рік. Але якою мірою ця робота успішна, покаже лише час.
Протикорабельні комплекси, як-от «Нептун», потрібні в рази менше, ніж балістичні ракети, що працюють по суші, тому що війна переважно сухопутна. Балістичні ракети в рази важче перехопити, ніж крилаті. Море — єдина площина, де ми перемагаємо: російський флот у Чорному морі нездатний виконати основні завдання. А цілей на суші зараз безліч.
На жаль, на початку війни комплекс «Нептун» не влучав по цілях. Чи потопив він крейсер «Москва»? «Це складне питання глибоких матерій, — каже Тарас Чмут. — Офіційна версія така, і ми її дотримуємось». Проте велика кількість різних людей, дотичних до операції, розповідають інше.
Кілька лідерів ринку безпілотників уже винесли виробництво за кордон, бо не можуть продавати іноземцям товар, перебуваючи в Україні. Їхні робочі місця, податки, інженери, досвід залишатимуться за кордоном. Україні потрібно дозволити експорт зброї: виробники зброї роблять стільки продукції, скільки держава не може купити — певний товар зараз непотрібний або державі не вистачає на нього коштів. Залишок можна продавати іншим країнам, це підживить українську економіку.
«Бабель» виокремлює найцікавіше завдяки вашій підтримці: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]