Що відбувалось до зустрічі в Ялті: стартувала президентська кампанія, Україна відмовилась від вступу в НАТО та ЄС
Третього липня 2004 року офіційно стартувала президентська передвиборча кампанія. Загалом зареєструвалися 26 кандидатів. Хоча на той час вже було зрозуміло, що головна боротьба відбуватиметься між двома — провладним кандидатом і тодішнім прем’єром
Ющенко з посвідченням кандидата в президенти, 6 липня 2004 року. Кучма і Янукович на параді в Києві до Дня Незалежності України, 24 серпня 2004 року.
Getty Images / «Бабель»
У день зустрічі з Путіним в Лівадійському палаці, 26 липня 2004-го, стало відомо, що ще 15 липня Кучма своїм указом виключив з Військової доктрини положення про вступ України до НАТО та Євросоюзу. Це положення він прописав у доктрині рівно місяць тому — 15 червня 2004-го. Така різка зміна відбулась після Саміту НАТО у Стамбулі наприкінці червня, де Кучму розкритикували за утиски свобод і невідповідну підготовку до проведення президентських виборів. Утім, Кучма і раніше говорив, що Україна ще не готова вступати до НАТО і перебуває на такій же відстані від Альянсу, як і від Євросоюзу.
Що відбувалось на зустрічі: розмови про нафту і високі технології, Путін піарив Януковича
На зустріч із представниками українського і російського бізнесу 26 липня 2004 року в Лівадійському палаці в Ялті Путін привіз голову Адміністрації президента РФ Дмитра Медведєва. Кучма — очільника своєї Адміністрації Віктора Медведчука
Путін і Кучма в Лівадійському палаці в Ялті, 26 липня 2004 року.
X (Twitter) / «Бабель»
Хто був з українських олігархів:
- Юрій Алексєєв — гендиректор «Виробничого обʼєднання Південний машинобудівний завод імені Л. М. Макарова»;У липні 2005-го став гендиректором Національного космічного агентства України. У жовтні 2014-го його звільнили за законом «Про очищення влади».
- Рінат Ахметов — президент компанії «Систем Кепітал Менеджмент»;Був народним депутатом у 2006—2012 роках. Після початку російської агресії втратив значну частину статків та активів. Проте Ахметов досі лишається найбагатшим українцем зі статками приблизно $4 мільярди.
- Вячеслав Богуслаєв — гендиректор ПАТ «Мотор Січ»;22 жовтня 2022 року СБУ затримала Богуслаєва за підозрою в держзраді. Відтоді він перебуває під арештом.
- Юрій Бойко — голова правління НАК «Нафтогаз України»;Був міністром в урядах Януковича й Азарова, обирався депутатом від Партії регіонів, висував свою кандидатуру на президентських виборах. У 2018-му став співголовою проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя». Після її заборони у 2022-му створив і очолив депутатську групу «Платформа за життя та мир». Наразі лишається народним депутатом України.
- Володимир Бойко — нардеп, гендиректор ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»;Кілька разів обирався народним депутатом, очолював Маріупольський меткомбінат до самої смерті у 2015 році.
- Олександр Деркач — голова правління банку «Аваль»;Згодом став одним із засновників банку «Престиж», пізніше — холдингу «Молочний Альянс».
- Георгій Дзекон — голова правління ВАТ «Укртелеком»;У 2011 році виїхав з родиною до США, має американське громадянство. У жовтні 2014 року СБУ оголосила Дзекона в розшук.
- Ігор Коломойський — голова правління групи компаній «Приват»;З вересня 2023 року перебуває в СІЗО. Його підозрюють у шахрайстві та відмиванні грошей. У травні 2024-го Коломойському повідомили нову підозру — у замаху на вбивство адвоката.
- Володимир Лук’яненко — президент ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обʼєднання імені М. В. Фрунзе»;Володів активами у кількох заводах в Сумах. У 2023-му потрапив під санкції, позбавлений звання Героя України та інших нагород. Вищий антикорупційний суд розглядає справу про націоналізацію активів родини Лукʼяненка.
- Віктор Пінчук — президент НВІГ «Інтерпайп»;На сьогодні Пінчук є другим найбагатшим українцем після Ахметова зі статками близько $2 мільярдів.
- Георгій Скудар — нардеп, голова правління ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»;Був депутатом від Партії регіонів. Станом на лютий 2022-го родина Скударя володіла 78% акцій Новокраматорського машинобудівного заводу.
- Григорій Суркіс — нардеп, почесний президент ФК «Динамо» Київ;Президент Федерації футболу України у 2002—2012 роках. Нардеп від ОПзЖ, фігурант антикорупційних розслідувань. Після повномасштабного російського вторгнення виїхав з України в березні 2022-го.
- Сергій Тарута — голова ради директорів корпорації «Індустріальна спілка Донбасу»;Нардеп від фракції «Батьківщина». Лишається головою ради директорів «Індустріальної спілки Донбасу».
- Едуард Шифрін — засновник компанії «Металургійний центр»;У 2010 році продав свій головний актив — комбінат «Запоріжсталь». У 2016 році отримав російське громадянство. У 2020-му покинув Росію, а після повномасштабного російського вторгнення в Україну відмовився від російського громадянства. Проживає в Лондоні та Монако, має громадянство Великої Британії та Ізраїлю.
- Микола Янковський — нардеп, голова правління ВАТ «Концерн Стирол»;Був довіреною особою Януковича на виборах 2000-го, потім — депутатом від Партії регіонів, з 2012 по 2014 рік — позаштатним радником президента. У 2010-му продав «Стирол» холдинговій компанії, яка входила до складу Group DF олігарха Дмитра Фірташа.
- Олександр Ярославський — нардеп, почесний президент банку «УкрСиббанк».Після передачі у 2006 році контролю над УкрСиббанком міжнародній фінансовій групі BNP Paribas Ярославський створив та очолив інвестиційну групу Development Construction Holding. Був президентом і власником харківського футбольного клубу «Металіст». У лютому 2022-го в ДТП за участі кортежа Ярославського загинула людина. Відтоді він майже не з’являється в публічному просторі.
Хто був з російських олігархів:
- Вагіт Алекперов — президент ВАТ «Лукойл»;
- Петро Авен — президент ВАТ «Альфа-банк»;
- Олег Дерипаска — голова ради директорів компаній «Базовий елемент» і «РУСАЛ»;
- Володимир Євтушенков — голова ради директорів АФК «Система»;
- Андрій Костін — голова правління ВАТ «Внешторгбанк»;
- Олександр Лебедєв — депутат Держдуми, президент і генеральний директор АКБ «Національний резервний банк»;
- Олексій Міллер — голова правління ВАТ «Газпром»;
- Шафагат Тахаутдінов — гендиректор ВАТ «Татнафта».
Упродовж двох годин формально обговорювали співробітництво в рамках Єдиного економічного простору
Вигляд Лівадійського палацу, 2006 рік.
Getty Images / «Бабель»
Путін намагався зробити акцент на тому, що співробітництво з Україною не обмежується лише нафтою. І намагався завести розмову про високі технології. Але зійшлись хіба що на тому, що українська компанія UMC, яку минулого року викупили росіяни, стала мобільним оператором номер один в Україні.
Несподівано слово взяв президент «Динамо» Григорій Суркіс. Він розповів, що Україна звернулась до Польщі з пропозицією подати заявку на спільне проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Але поляки щось тягнуть із відповіддю, то може б тоді Росія долучилась до заявки замість Польщі. На що Путін роздратовано відповів, що «Росія ніколи не буде на підхваті».
Завершилось усе прохідними заявами про «підготовку пакета угод в рамках ЄЕП, що матимуть колосальні можливості». А наприкінці Путін вже майже традиційно заявив про те, що «західна агентура» всіляко намагається зірвати інтеграцію між Росією та Україною.
Що відбувалось після зустрічі: російські політтехнологи, вибори та перемога Помаранчевої революції
Почалась передвиборча кампанія Януковича, яку вела група російських політтехнологів на чолі з Глібом Павловським
Листівка «Три сорти українців» від піарників Януковича, 2004 рік.
Уранці 6 вересня 2004 року Ющенко почав скаржитися на нудоту, страшні головні й шлункові болі. За кілька днів його доправили до австрійської лікарні, де діагностували отруєння токсинами. У причетності до отруєння Ющенко звинуватив владу. Наприкінці вересня Генпрокуратура порушила кримінальну справу, наприкінці жовтня закрила її, а в грудні відновила слідство. Справа досі лишається нерозкритою.
Через стан здоровʼя Ющенко не зміг ефективно вести передвиборчу кампанію. За три тижні до виборів, за даними соцопитування, Янукович вирвався вперед на кілька відсотків.
Зустріч Ющенка, Кучми та Януковича в Маріїнському палаці в Києві, 2004 рік.
Getty Images / «Бабель»
Після голосування 31 жовтня 2004-го у другий тур прогнозовано вийшли Ющенко та Янукович. Голосування другого туру відбулось 21 листопада. А вже наступного дня Путін привітав Януковича з перемогою, хоча офіційні результати зʼявились тільки 24 листопада. ЦВК оголосила перемогу Януковича.
Уже 22 листопада 2004 року на Майдані Незалежності в Києві почалась акція протесту через масові фальсифікації під час виборів, яка згодом перетворилась на Помаранчеву революцію. Зрештою Верховний суд України визнав результати другого туру недійсними та призначив переголосування на 26 грудня. За його результатами переміг Ющенко. Так до влади в Україні прийшла опозиція.
Прихильники Ющенка на Майдані Незалежності в Києві під час початку Помаранчевої революції, 23 листопада 2004 року. Прихильники Ющенка влаштовують феєрверк на Майдані Незалежності в Києві за кілька днів після переголосування другого туру президентських виборів, 28 грудня 2004 року.
Getty Images / «Бабель»
В інтервʼю у 2021 році колишній російський банкір і колишній друг Путіна Сергій Пугачов згадував, як Путін у 2004-му витратив величезні гроші на кампанію Януковича. Він був упевнений, що матиме кишенькового українського президента. Та цим планам завадив «якийсь там народ». Тоді Путін дуже сильно образився на Україну й одразу після перемоги Ющенка почав на неї тиснути, спочатку за допомогою «газового шантажу»
Ми згадуємо про найрізноманітніші події української історії. А ви не забувайте підтримувати «Бабель»: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].