Всі обурюються «антикорупційним» законопроєктом про угоду зі слідством. Поясніть, він справді неякісний? (Так)

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
Всі обурюються «антикорупційним» законопроєктом про угоду зі слідством. Поясніть, він справді неякісний? (Так)

Анастасія Лисиця / «Бабель»

До вересня 2024 року Верховна Рада має ухвалити закон про угоду зі слідством для «великих» корупціонерів — інакше Україна не отримає кредит від ЄС на €50 мільярдів. За схемою угоди зі слідством корупціонер визнає вину, виконує вимоги правосуддя і йому пом’якшують вирок. Минулого четверга, 18 липня, парламент проголосував проєкт закону в першому читанні. Проєкт одразу розкритикували керівники ключових антикорупційних органів — і вони мали на це вагомі причини. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко пояснює, що не так із законопроєктом і як можна виправити ситуацію.

Що сталося?

У четвер, 18 липня 2024 року, Верховна Рада в першому читанні проголосувала контроверсійний законопроєкт. Він дозволяє злочинцям, які скоїли тяжкі корупційні злочини, укладати угоди зі слідством. Слідству, в свою чергу, це має допомогти отримувати інформацію про організаторів і карати їх. Але проєкт розкритикував антикорупційний комітет і керівники ключових антикорупційних органів ― Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Активісти обурилися, що в такому вигляді проєкт дозволить «корупціонерам» просто відкупитися від слідства. Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія відповів, що парламент проголосував проєкт на вимогу Ukraine Facility Plan, затвердженого Європейським Союзом — це кредитна лінія, за якою ЄС виділяє Україні €50 мільярдів.

Угода зі слідством ― це щось нове? Навіщо вона потрібна?

Угоди про визнання вини зʼявилися в Кримінальному кодексі у 2012 році. Щоб розслідувати злочин, а потім довести його в суді, потрібно багато сил і часу — як для слідчих, так і для прокурорів і суддів. Це енергозатратно й недешево для бюджету. Але є шлях, як цього уникнути і водночас розкрити злочин. Підозрюваний і обвинувач досягають компромісу: підозрюваний визнає вину, повідомляє про обставини або інших учасників злочину, а йому помʼякшують вирок. Такий компроміс затверджує суд.

Якщо угода зі слідством уже існує — чого тоді вимагає ЄС?

Свої вимоги Європейський Союз прописав у Ukraine Facility Plan. Їхнє виконання привʼязане до кредиту на пʼятдесят мільярдів. У вимогах прописано лише те, що Україна має вдосконалити процедуру, за якою укладають угоду зі слідством. Більше жодних деталей немає.

Справи, які розслідувають НАБУ і САП, — це здебільшого тяжкі й особливо тяжкі злочини з великими збитками або великими сумами хабарів. Але саме в цих справах, за українським законодавством, не можна укладати угод зі слідством і помʼякшувати покарання. Тому НАБУ і САП давно просили законодавців зняти таке обмеження, а голова САП Олександр Клименко заявив, що інститут угод потрібно вдосконалити.

Тобто Рада виконала прохання НАБУ і САП. Чому тоді вони незадоволені?

У нинішній редакції проєкту для угоди зі слідством підозрюваний не зобовʼязаний викривати спільників. Він може просто сплатити штраф і відшкодувати збитки. Це суперечить основній вимозі антикорупційних органів. Крім того, проєкт прописаний так, що підозрюваний може відшкодувати не всю суму, а лише її частину.

Те саме стосується і організатора злочину. За цим проєктом він теж може лише сплатити компенсацію. Антикорупційні органи наполягають, що організатори мають і сплатити компенсацію, і викрити співорганізаторів — і лише тоді отримати угоду зі слідством.

У проєкті є й цілком прийнятні норми. Наприклад, корупціонера, який уклав угоду зі слідством, можуть позбавити волі з випробувальним терміном — він повернеться до вʼязниці, якщо скоїть будь-який інший злочин. Крім того, у корупціонера можна буде конфіскувати майно або оштрафувати його — на суму від двох до двохсот мільйонів гривень (орієнтовно).

То що в законопроєкті треба змінити?

Комітет з правоохоронної діяльності терміново зібрався і запросив до себе директора НАБУ Семена Кривоноса і керівника САП Олександра Клименка. Їхні зауваження були в членів комітету і в середу, 17 липня, але їх проігнорували — каже співрозмовник «Бабеля» в комітеті.

Вимоги обох очільників: для того, щоб угоду зі слідством можна було укласти, організатор злочину має викрити іншого співорганізатора і відшкодувати збитки — і співучасники також. «Сторони домовилися внести зміни до законопроєкту. [...] Після доопрацювання НАБУ і САП оприлюднять оцінку тексту законопроєкту до другого читання», — пишуть у спільній заяві очільники НАБУ і САП.

Чи практикують угоду зі слідством в інших країнах?

Так, звичайно. Це поширена практика в США. Наприклад, колишній очільник виборчої кампанії Дональда Трампа, політтехнолог Пол Манафорт у 2018 році пішов на угоду зі слідством і визнав себе винним за двома пунктами. Угоди зі слідством укладають у Канаді, Великій Британії, Індії, Пакистані й багатьох країнах світу. Саме за корупційними злочинами угоди укладають у Бразилії, Іспанії, Польщі, Італії та Болгарії.

Верховній Раді завжди було непросто ухвалювати «антикорупційні» закони, і «Бабель» завжди про це напише. Підтримайте нас:🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]