За півтора року Нацгвардія, рятувальники й правоохоронці купили 33 тисячі ненадійних турнікетів. У грошах це не так багато (майже 17 мільйонів гривень), але великий ризик — «Бабель» рахує

Автор:
Олександр Мʼясищев
Редактори:
Юліана Скібіцька, Катерина Коберник
Дата:
За півтора року Нацгвардія, рятувальники й правоохоронці купили 33 тисячі ненадійних турнікетів. У грошах це не так багато (майже 17 мільйонів гривень), але великий ризик — «Бабель» рахує

Катерина Бандус / «Бабель»

На третій рік повномасштабної війни бойові медики, військові та волонтери постійно скаржаться на неякісні турнікети. Це питання життя і смерті — при серйозному пораненні джгут має швидко зупинити кровотечу. Якщо виріб неякісний, людина стече кровʼю і помре. У липні 2023-го медики й волонтери звернулися з цією проблемою до військового командування. Зокрема, вони просили провести ревізію всіх аптечок бійців і рюкзаків медиків і знайти спосіб відсіювати неякісні джгути. Командування Медсил відповіло — проблема в тому, що в Україні немає стандартів якості турнікетів. У жовтні 2023 року Міноборони лише створило департамент, який має їх розробити, а МОЗ написав проєкт вимог до виробів. Поки ж головні експерти в цьому питанні — бойові медики, які щодня випробовують джгути на фронті та дають висновки. У них є свої фаворити та турнікети, які вони категорично не радять. Кореспондент «Бабеля» Олександр Мʼясищев дослідив, скільки ненадійних, на думку медиків, турнікетів офіційно закупили з 2023 року ті Сили безпеки і оборони, чиї дані є на Prozorro. Для цього він перевірив понад 62 тисячі тендерів і відібрав закупівлі Нацгвардії, правоохоронців, транспортників і рятувальників. Тендери ЗСУ у вибірку не потрапили — вони здебільшого засекречені. Результати дослідження — у тексті та інфографіці.

В Україні державних вимог до якості турнікетів не існує. Кожен четвертий джгут у війську — невідомого походження. Про це в серпні 2023 року звітувала тодішня командувачка Медичних сил Тетяна Остащенко. Єдиний релевантний орієнтир для медиків, виробників і волонтерів — перелік якісних турнікетів, який у 2003 році вперше склав американський Комітет з тактичної бойової допомоги пораненим (ТССС). Список постійно оновлюється, там джгути виключно американського виробництва. Турнікети українських брендів — «Січ», «Дніпро», «Пульс» і Yellow blue — ТССС почав тестувати лише недавно і поки що до свого переліку не додав жоден з них.

У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон, який зобовʼязав Міноборони затвердити стандарти медичних виробів, зокрема джгутів, на основі стандартів держав НАТО. Рекомендації ТССС в майбутньому документі теж треба буде врахувати. Зараз його розробляє профільний департамент в Міноборони.

А поки загальних стандартів немає, у своїх наказах щодо турнікетів в аптечках військових МОЗ і Генштаб вживають розмиті формулювання. Наприклад, це має бути турнікет вороткового типу або турнікет «типу САТ». Таких характеристик мало, щоб відсіяти ненадійні вироби, але досить, щоб де-юре їх купували без порушень вимог.

Серед українських турнікетів якісними бойові медики найчастіше називають джгути виробника «Січ». Інструкторка і бойова медикиня Марія Назарова пояснює: це виробництво існує багато років, пройшло всі необхідні тести, визнавало помилки та надавало результати тестів бойовим медикам. Якість «Січі» підтверджують і в Благодійному фонді «Соломʼянські котики», який постачає якісні турнікети військовим. Усі інші турнікети українські бойові медики критикують і часто називають небезпечними для життя.

За підрахунками «Бабеля», із січня 2023-го по травень 2024-го Сили безпеки і оборони (за винятком ЗСУ) провели 42 тендери із закупівлі турнікетів. У 35 випадках це були ненадійні джгути брендів «Дніпро», «Пітон-3», «СпецТехОснастка», «Фарммедальянс», «Спас», Remed і Paramedic. Ще понад 400 виробів не вдалося ідентифікувати.

Ненадійні джгути купували три військові частини НГУ, три підрозділи ДСНС, 10 підрозділів поліції охорони, Головні управління Нацполіції в Чернівецькій та Вінницькій областях, підрозділ судової охорони, Харківська обласна прокуратура і Державна спеціальна служба транспорту.

Загалом у рамках цих 35 тендерів Сили безпеки і оборони придбали 33 248 ненадійних турнікетів. Однак реальна цифра значно більша. Деякі тендери закриті — у кращому разі в них вказана лише назва товару і ціна за одиницю, але не кількість. Також невідомо, скільки тисяч неперевірених джгутів уже лежать на складах і скільки таких постачають волонтери та міжнародні партнери. Наприклад, у липні 2023 року Україна отримала від Литви китайські турнікети, які рвалися при використанні, — їхня назва невідома. За документами вони відповідали вимогам, тому їх направили в бойові бригади. Після скандалу джгути замінили.

За 2023 рік і перші пʼять місяців 2024-го на ненадійні турнікети Сили безпеки і оборони витратили 16,6 мільйона гривень. З них 15,9 мільйона отримав виробник турнікетів «Дніпро» — компанія «ВК Простір». До повномасштабного вторгнення вона займалась друком, зокрема рекламних матеріалів, і виробляла меблі. У 2023 році «ВК Простір» виграла два великі тендери на турнікети для Нацгвардії — на 9,8 мільйона гривень і на 2,9 мільйона. У 2023 році річний дохід компанії виріс удвічі — з 55,9 мільйона гривень у 2022-му до 127 мільйонів. Пропорційно виріс і прибуток — з 24,2 мільйона гривень до 46,3 мільйона.

Бойові медики часто критикують турнікети «Дніпро», насамперед за якість. Джгути не зупиняють артеріальну кровотечу і рвуться при першому застосуванні. За словами Марії Назарової, якість турнікетів «Дніпро» не підтверджують жодні документи. Про випадки, коли джгути не спрацювали, писав заступник командира роти з лікувальної роботи «Азову» Євген Діденко. Через це помер військовослужбовець. На якість «Дніпра» також нарікали військовослужбовиця медичної роти «Азову» і колишня бойова медикиня Ріна Рєзнік, а також керівниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова.

Виробник турнікетів «Дніпро» каже, що критика його джгутів — інформаційна кампанія конкурентів, а насправді у багатьох медиків претензій до якості немає. Компанія постійно публікує позитивні відгуки військових, її продукцію радить Анна Домбровська. Вона колишня російська журналістка, яка з 2014 року волонтерить для української армії. За 2023 рік Домбровська передала армії понад 26 000 цих джгутів. Вона каже, що перша генерація «Дніпра», яку випустили до вересня 2022 року, справді мала проблеми, але її відкликали ще наприкінці 2022 року. Відтоді військові отримують турнікети «Дніпро» другої генерації, до яких немає зауважень. Суттєвою перевагою «Дніпра» перед конкурентами є порівняно невисока ціна — 599 гривень за одиницю. За гуртової покупки ціна ще нижча.

Насправді бойові медики не сперечаються, що турнікети «Дніпро» здатні зупинити кровотечу. Але вже самого факту, що вони спрацьовують не завжди, достатньо, щоб їх не використовувати, пояснює парамедикиня «Госпітальєрів» Анна Скольбушевська.

«Бабель» надіслав запити про закупівлі турнікетів до НГУ, ДСНС і Поліції охорони. Ми запитали, чи відомо їм про скарги на якість цих джгутів і чому вони обрали саме цих виробників. На момент виходу матеріалу відповідей ми не отримали.

Оновлено. Після публікації ми отримали відповідь Департаменту поліції охорони. Там кажуть: вимоги до турнікетів складають «з урахуванням норм і стандартів, встановлених нормативними актами». При цьому скарг від бойових медиків на закуплені турнікети не було.

Наша кров — ваша підтримка. Підніміть рівень еритроцитів — підтримайте «Бабель»: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]