Аптечки, які отримують бійці на фронті, можна поділити на три групи, каже Марія Назарова. Перша — це видані державою: комбінація міжнародної допомоги й українських запасів. Друга — міжнародна допомога від партнерів. Третя — закуплені волонтерами. Назарова каже, що 90% якісних аптечок бойових медиків зібрали саме волонтери.
Турнікети, про які писала Оксана Корчинська, Командування медичних сил (КМС) отримало від міжнародних партнерів, пояснює Євгенія Слівко. За документами ця партія турнікетів відповідала заявленим вимогам, тому її направили в частину. Але коли там виявили недоліки, Командування замінило турнікети. Ця частина ще не виходила на виконання бойових завдань, а турнікети не видавали людям, які виконують бойові завдання, стверджує Слівко.
Держава не закуповує турнікети централізовано й у великих обсягах — це проблема. Назарова каже, що Командування ніколи не купувало американські турнікети CAT, а лише отримувало їх як допомогу. Також не існує державного стандарту якості турнікетів. «Відповідно, військові отримують як якісні, так і погані вироби. Наприклад, Нацгвардія офіційно купує українські турнікети під назвою «Пітон-3» — і це тупо піздєц, бо вони не працюють. Прикордонна служба купувала турнікети з Aliexpress», — розповідає вона. Якщо військовий відмовиться від аптечки з таким вмістом, його покарають. «Перевірити чи простежити це неможливо, бо накази чи погрози йдуть в усній формі. А на папері все буде добре», — каже Назарова.
Євгенія Слівко пояснює, що у функціоналі Командування Медичних сил не передбачено тестування турнікетів. Також Командування не закуповує їх. Там тільки перевіряють, «чи відповідає пакет документів турнікетів заявленим стандартам». Перевіряти вироби може начальник медичної служби військової частини. «Якщо начмед бачить, що він приймає продукцію незрозумілого походження, то він може написати заявку — йому це замінять. Від початку повномасштабного вторгнення жодної такої заявки не було», — каже Слівко.
Але Назарова заперечує — коли військові зверталися на гарячу лінію Міноборони та скаржилися на забезпечення, їм відповідали, що за це відповідають лише підрозділи.
Розвʼязати проблему може єдиний стандарт державної якості турнікетів, але впровадити його непросто. Одиниці виробників публікують свою методологію тестування, а єдиного стандарту НАТО немає. Однак Назарова впевнена, що можна надрукувати список якісних виробників турнікетів — і це стало б стандартом при закупівлі.
Друге, що пропонують волонтери, — призначити єдиного відповідального за медичне забезпечення. Зараз цим займаються і держпідприємство Міноборони, і Командування сил логістики, й інші служби. «Відповідальність розмазана по всіх, тому ніхто її не відчуває. Ні для кого конкретно це не є болючим питанням», — підсумовує Назарова.
Сливко каже, що Командування Медичних сил звернулося до Міністерства охорони здоровʼя з пропозицією створити робочу групу, яка розробить єдиний стандарт державних турнікетів. До групи також хочуть залучити військових медиків, представників виробників, наукової спільноти та волонтерів.
«Ми максимально намагаємося бути відкритими, наскільки це можливо для військової структури. Але на конструктивну комунікацію виходить тільки «Принцип», вони реально допомагають робити якісні зміни. Від інших конструктиву не було. Ми відкриті комунікувати, але питання в тому, чи готові комунікувати з нами, чи готові лише робити безпідставні звинувачення», — каже Сливко.
«Бабель» не робить турнікетів, але наші тексти завжди якісні, тож підтримайте нас: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]