Інституційно-революційна партія (PRI) правила Мексикою понад 70 років. За цей час наркокартелі підкупили багатьох чиновників PRI та працювали під їхнім захистом десятиліттями. Члени партії теж не боролись зі злочинністю — уряд лише час від часу знищував посіви марихуани й опіуму. Партія не проводила масштабних операцій, щоб арештувати членів і лідерів наркокартелів.
Боротьба з бандами почалась лише у 2006 році, коли президент Феліпе Кальдерон оголосив «війну з наркотиками». Він відправив шість з половиною тисяч солдатів до свого рідного штату Мічоакан, щоб ліквідувати в ньому наркокартелі. У 2008 році його політику підтримав уряд США і виділив $1,6 мільярда на програму протидії картелям «Ініціатива Мериди». Відтоді операція тривала по всій країні — Кальдерон залучив майже 45 тисяч військових і поліцейських.
Мексиканські солдати розвантажують конфісковану марихуану після масштабного рейду на наркокартелі в жовтні 2010 року.
Getty Images / «Бабель»
Кальдерон зосередився на «полюванні на наркобаронів». Він припустив, що керівників наркоторгівлі неможливо замінити й без них банди розпадуться. І був частково правий, бо великі угруповання справді розділились на менші банди. Проте від цього не полегшало — війни між картелями стали ще масштабнішими.
Наприклад, після арешту Оскара Нави Валенсії у 2009 році, картель «Міленіо» розпався на два нові. Члени нових банд постійно нападали один на одного, а тіла загиблих розвішували на вулицях міст, щоб залякати ворогів. Найбільше страждали місцеві мешканці, які гинули під час сутичок. Згодом у штаті укріпився картель «Нове покоління Халіско», який був значно жорстокішим за «Міленіо». Члени картелю збільшили обіг наркотиків, створили велику мережу лабораторій метамфетаміну, викрадали й вбивали людей.
Через війну банд щорічна кількість убивств у Мексиці зросла втричі. За офіційними даними, за 6 років «війни з наркотиками» загинули понад 50 тисяч людей. Місцеві медіа запевняють, що жертв удвічі більше.
Солдат стоїть біля банера з фотографіями затриманих членів наркокартелів.
Getty Images / «Бабель»
У 2012 році новий президент Мексики Енріке Ньєто пообіцяв знизити рівень насильства. Він запровадив соціальні програми й економічні реформи, щоб підтримати бідних мексиканців, які зазвичай долучались до банд. І водночас залучав військових і поліцейських, які заарештовували членів і лідерів картелів. За перші 14 місяців його правління загинули понад 23 тисячі людей.
Щоб самостійно боротися з бандами, цивільні обʼєднались у «групи самооборони». Найбільший опір чинили південні штати Герреро і Мічоакан. Але згодом і в цих групах почалася боротьба за владу — конфлікти підживлювали члени картелів, які проникали до «груп самооборони». Адміністрація Ньєто втратила контроль над ситуацією — уряд більше не міг відрізнити конвої озброєних цивільних від членів банд.
Наступний президент Андрес Обрадор розкритикував попередників і офіційно завершив «війну з наркотиками». Він обіцяв побороти соціальну нерівність і провести амністію засуджених за торгівлю людьми та наркотиками. Обрадор хотів звільнити містян і фермерів, які долучались до банд через злидні або не з власної волі. Він також обʼєднав елітні підрозділи поліції та військових у Національну гвардію та пообіцяв, що гвардія припинить арешти членів банд і натомість боротиметься з крадіжками палива.
Насправді Нацгвардія продовжила полювати на наркобаронів, наприклад, заарештувала Овідіо Лопеса — одного із синів лідера картелю «Сіналоа». У відповідь члени банди оточили Кульякан, де у штаб-квартирі прокуратури Сіналоа утримували Лопеса. Сотні озброєних гвинтівками й гранатами наркоторговців заполонили місто. Вони перекрили дороги підпаленими автівками та патрулювали місто на бронетехніці. Члени банди захопили кількох заручників із родин військових, які жили в Кульякані. Після масової стрілянини, в якій загинули 14 людей, президент наказав відпустити Лопеса, щоб «уникнути нових масових убивств».
Мер Куліакану Хесус Феррейро виправдовується перед журналістами після того, як його уряд відпустив Лопеса за наказом президента.
Getty Images / «Бабель»
Щоб знову взяти місто під контроль, протягом року Обрадор надіслав до Кульякану приблизно 8 тисяч нацгвардійців. За його правління кількість солдатів у містах по всій країні збільшилась майже на 80%.
У 2018 році аналітики ЦРУ визначили, що картелі контролюють майже 20% території Мексики. Вони не тільки перевозять наркотики, але й торгують людьми, незаконно переправляють мігрантів до США, грабують і відбирають бізнеси.
Допомагають їм підкуплені місцеві адміністрації. Наприклад, з 2013 до 2017 року генеральний прокурор штату Наяріт Едгар Вейтія використовував місцеві загони поліції, щоб захищати картель «Н-2». Офіцери приховували мережу постачання наркотиків, заарештовували та вбивали членів інших банд. У 2019 році Вейтію визнали винним у розповсюдженні наркотиків і засудили до 20 років увʼязнення.
Із «Н-2» співпрацював і міністр оборони Мексики Сальвадор Сепеда. Він допомагав наркоторговцям переправляти тисячі кілограмів кокаїну, героїну, метамфетаміну і марихуани до Сполучених Штатів. Також Сепеда покривав численні вбивства та викрадення місцевих мешканців і допомагав картелю відмивати гроші. У 2020 році уряд США заарештував Сепеду в аеропорту в Лос-Анджелесі. За місяць його відпустили й відправили в Мексику — Обрадор обурився, що американці не повідомили його про розслідування. У 2021 році він зняв з колишнього міністра всі «політично мотивовані звинувачення».
З бандами співпрацював навіть чиновник, який відповідав за боротьбу з картелями. Гарсія Луна почав отримувати хабарі від картелю «Сіналоа» ще у 2005 році, коли керував Федеральним агентством розслідувань Мексики. У 2006 році він став державним секретарем громадської безпеки та співпрацював зі США над програмою «Ініціатива Мериди», щоб протидіяти наркоторгівлі.
Під керівництвом Луни мексиканський уряд проводив численні операції проти банди «Лос-Сетас» — головного конкурента «Сіналоа». Посадовець інформував «союзників» про діяльність злочинців у регіоні та організовував безпечний шлях для поставок наркотиків. У 2023 році Луну визнали винним, йому загрожує від 20 років до довічного ув’язнення.
Арештовані члени банди «Лос-Сетас» в офісі генерального прокурора в Мехіко.
Getty Images / «Бабель»
Аналітики Integralia Consultants вважають, що вибори 2024 року стануть найжорстокішими в історії. Картелі вже вбили понад двадцять кандидатів, аби розчистити поле для своїх обранців. Якщо злочинці поставлять своїх людей в місцевих меріях, то зможуть використовувати мексиканські громади у власних цілях.
Картелі й раніше допомагали перемогти дружнім кандидатам. Наприклад, у 2021 році під час виборів у мери в невеликому місті Хілотлан-де-лос-Долорес у штаті Халіско картель «Нове покоління Халіско» змусив двох кандидатів вибути з перегонів. Підкуплений мексиканець залишився єдиним кандидатом, але Федеральний суд скасував його перемогу. До нових виборів містом офіційно керує тимчасова рада, яка, за словами аналітиків, не має жодного впливу — місцеві банди діють без жодних перешкод.
Через постійні погрози та переслідування у 2024 році сотні кандидатів вибувають з перегонів. Голова Партії національної дії у штаті Чьяпас Карлос Паломеке каже, що майже двадцять кандидатів від партії в мери в містах штату відмовились балотуватись.
Президент Лопес Обрадор навпаки вважає, що опозиція і медіа перебільшують проблему з насильством, особливо в південних штатах. Хоча у квітні 2024 року картель «Сіналоа» відкрито погрожував його протеже, одній з лідерів у президентських перегонах Клаудії Шейнбаум.
Щоб не допустити нечесних виборів, як у Мексиці, потрібна незалежна журналістика. Підтримайте нас: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]