Держава взагалі може обмежити права людини?
Може. Конвенція з прав людини передбачає, що це можна зробити в одному-єдиному випадку — у разі війни чи іншої небезпеки, яка загрожує життю нації. Такий відступ називають дерогацією. Коли країна вводить або припиняє такі обмеження, вона має повідомити генерального секретаря Ради Європи.
Права, які держава не може обмежувати за жодних умов, навіть під час війни:
право на життя, крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій;
заборона катувань;
заборона рабства;
покарання за дії, які в цій країні не визнані злочином.
Стоп. А що конкретно означають такі обмеження? Права більше не діють на території держави?
Ні, не все так страшно. Відступ не дає державі можливості порушувати права людини на свій розсуд. Це означає, що, наприклад, Україна може обмежити права, але лише тою мірою, яка в конкретному випадку є жорстко необхідною.
А хто визначає цю необхідність?
Європейський суд. Українці все ще мають право звертатися до ЄСПЛ зі скаргами на порушення прав. ЄСПЛ братиме до уваги дерогацію, але не обовʼязково буде враховувати її при розгляді справ. Суд перевірятиме, чи виправдане обмеження в кожному конкретному випадку.
У суду, за словами заступника міністра юстиції і уповноваженого у справах ЄСПЛ Івана Ліщини, є широка практика, коли попри дерогації він виносив рішення проти держав. Зокрема це стосується Туреччини, яка заявляла про відступ від зобовʼязань, але суд цього не враховував.
Водночас коли Велика Британія подавала дерогації під час контртерористичних заходів у Північній Ірландії наприкінці 1970-х років, суд їх узяв до уваги й виніс рішення на користь держави. Але такі випадки дуже поодинокі, каже Ліщина.
І зараз Україна ввела цю дерогацію вперше?
Ні. Вперше Україна повідомила про такий відступ ще у 2015 році. А Верховна Рада тоді ухвалила відповідну постанову.
У 2015 році Україна повідомила про відступ від права на особисту недоторканність — йшлося про можливість затримувати підозрюваних у тероризмі без ухвали суду. Був також відступ від права на вільне пересування, таємницю кореспонденції, недоторканність житла, права на справедливий суд і на ефективний правовий захист.
Ці обмеження діяли в зоні АТО. У листопаді 2015 року Україна повідомила Раді Європи про конкретні населені пункти в Донецькій і Луганській областях, де права обмежили. А в червні 2016-го подала оновлений список.
У 2022 році перелік обмежених прав розширили?
Саме так. Після початку повномасштабного вторгнення в Україні запровадили воєнний стан, і вже в березні 2022 року Україна повідомила Раду Європи про відступ за набагато ширшим переліком статей Конвенції:
- право на повагу до сімейного життя, житла і кореспонденції (стаття 8 Конвенції);
- свобода думки та совісті, включно зі свободою сповідувати релігію, здійснювати богослужіння (ст. 9);
- свобода вираження поглядів, включно з правом одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади (ст. 10);
- право на мирні зібрання, а також на створення, наприклад, профспілок (ст. 11);
- право на ефективний правовий захист (ст. 13);
- заборона дискримінації за будь-якою ознакою — статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою (ст. 14);
- обмеження політичної діяльності іноземців (ст. 16);
- право власності (протокол 1);
- право на освіту (протокол 1);
- свобода пересування і право залишати будь-яку країну, в тому числі власну (ст. 2 протоколу 4);
- заборона примусової праці (п. 3 ст. 4).
Після цього Україна кілька разів повідомляла про зміни в законодавстві, але не скорочувала і не розширювала списку. Загалом з 2015 року українська влада інформувала Раду Європи про різні зміни у сфері прав людини 20 разів.
Що ж сталося тепер?
Четвертого квітня 2024 року Україна повідомила, що скорочує перелік норм Конвенції, від яких відступає. Наприклад, виправила помилку щодо пункту про примусову працю, а також відновила свої зобовʼязання щодо права на свободу думки та совісті, права на ефективний правовий захист, щодо заборони будь-яких форм дискримінації та про обмеження політичної діяльності іноземців.
Це може бути повʼязано з тим, що в листопаді 2022 року на сайті Ради Європи опублікували юридичний аналіз українських обмежень. Юристи погодилися, що Україна має всі підстави на відступ, але зазначили, що практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) забороняє обмеження за деякими статтями Конвенції — про заборону дискримінації та про право на ефективний правовий захист.
Окей. Чому ж тоді заговорили про це саме зараз?
Це питання не про суть обмежень, а про пропаганду й дезінформацію. Одне з перших повідомлень, які можна знайти на цю тему — на сторінці в Х блогера Мирослава Олешка, який виїхав з України. В СБУ заявляли, що Олешко з-за кордону публікує дописи, в яких закликає українців ухилятися від служби в армії.
Панічний пост Олешка з гучним заголовком «Зеленський сказав ЄС «прощавай!» набрав 58,7 тисячі переглядів лише в X, і ще 34 тисячі переглядів у Telegram. Вже через 11 хвилин після публікації пост продублював відомий проросійський блогер Анатолій Шарій.
Колишній нардеп від Радикальної партії Олега Ляшка Ігор Мосійчук у TikTok зачитав пост Олешка, він має 909 тисяч переглядів. Далі це розтиражували анонімні Telegram-канали, а за ними вже й інші медіа.
Також новиною скористалися конспірологи. Наприклад, блогер Олександр Шавлюк, який видає себе за адвоката і надає поради, як уникнути мобілізації, 29 квітня випустив відео під назвою «Прав людини більше немає офіційно! Україна подала заяву до ЄС!». Наразі воно набрало вже 64 тисячі переглядів.