Тексти

Україні не вистачає грошей, зброї та людей. А тут ще ігорка! Що з усім цим робити — відповідає економіст Юрій Гайдай. Головне з відеоінтервʼю

Автор:: Олександр Мʼясищев
Редактор:: Юліана Скібіцька

Дата:: 16:02, 10 квітня 2024

Україні не вистачає грошей, зброї та людей. А тут ще ігорка! Що з усім цим робити — відповідає економіст Юрій Гайдай. Головне з відеоінтервʼю — Юрій Гайдай.

«Бабель»

Юрій Гайдай — старший економіст Центру економічної стратегії та автор подкасту «Що з економікою». З 2008 до 2015 року він був консультантом з ризиків у міжнародній аудиторській та консалтинговій компанії Ernst & Young, потім — інспектором Ради бізнес-омбудсмана. Гайдай вміє пояснювати складні економічні процеси людською мовою. Кореспондент «Бабеля» Олександр Мʼясищев записав із ним велике інтервʼю, в якому Гайдай розповів, що робити з неконтрольованим гемблінгом

У 2023 році українці щодня витрачали в онлайн-казино майже 400 мільйонів гривень — це понад 12 мільярдів на місяць. У березні цього року військовослужбовець Павло Петриченко зареєстрував петицію з проханням обмежити роботу онлайн-казино. Він пояснював, що багато військових неконтрольовано грають в азартні ігри — це шкодить армії. Петиція набрала необхідні для розгляду президентом 25 тисяч голосів за добу.

, де шукати гроші, якщо міжнародної допомоги не буде, і чи варто далі чекати на колапс російської економіки. Це скорочена і редагована версія розмови.

Про неконтрольований гемблінг і що з ним робити

Потрібно нарешті запровадити державну систему онлайн-моніторингу, що хотіли зробити ще в момент легалізації

Гральний бізнес заборонили ще у 2009 році. У вересні 2019-го президент Володимир Зеленський доручив Верховній Раді легалізувати його. Він пояснив, що це допоможе вивести галузь із тіні, а Мінфін припускав, що отримає від легалізації щонайменше 5 мільярдів гривень на рік. У червні 2020 року Рада почала розглядати відповідний законопроєкт, до нього депутати подали майже 3 500 правок. Легалізували гральний бізнес 14 липня 2020 року. Тоді дозволили казино, букмекерські пункти (зокрема в інтернеті), зали гральних автоматів й онлайн-покер.

ринку [у 2020 році]. Це аналог касового апарату для грального бізнесу, який фіксує всі ставки та виплати тим, хто виграв. Так можна визначати розмір податку і контролювати його сплату. Що важливіше, у розвинених країнах

Велика Британія, Франція, деякі штати США.

є ліміти. Наприклад, максимальний ліміт грошей, які можна витратити протягом дня. Або ліміт, після якого організатор азартних ігор має звернутися до бюро кредитних історій та переконатися, що людина не грає в борг.

Друга історія — реклама. Те, що зараз відбувається

За даними ЄП, до 2023 року обсяги реклами азартних ігор на ТБ зросли в кілька разів, там само стало більше прихованої реклами в онлайн-медіа.

, — неприпустимо і порушує чинне законодавство. Потрібно значно жорсткіше це регулювати, щоб прибрати масовану рекламу з вулиць, з денних ефірів, особливо з комунального транспорту.

Загальна логіка в тому, щоб дозволити гральний бізнес, але регулювати його. А гроші від нього спрямовувати на те, що компенсує негативні наслідки. Тобто на соцполітику, дитячий та аматорський спорт. Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей [КРАІЛ] просто не виконує свою роботу, тому в ній точно будуть зміни, якщо цей регулятор взагалі залишиться. Можливо, створять агенцію при Мінцифри, такий варіант обговорюють.

Про головні виклики для економіки України

Зараз найбільший короткостроковий і середньостроковий виклик — це енергетична криза

У березні росія почала масовано атакувати енергетичну інфраструктуру України, зокрема ТЕС, ТЕЦ і ГЕС. Унаслідок останніх атак росія знищила 80% українських ТЕЦ і понад 6 ГВт потужностей.

. Останні удари

Ідеться про удари з 22 березня, зокрема по Харкову.

мали певний ефект, це реально серйозна проблема для економіки. Багато виробництв, насамперед металургія, потребують енергії. Нам потрібно швидко рухатися в бік децентралізованої генерації — росіянам економічно невигідно воювати з «вітряками» та «батареями». Тому їх потрібно розосередити [по країні]. Далеко не все робиться в цьому напрямку, що мало б робитися.

Друга проблема — потреба економіки в інвестиціях. Держава зараз майже не робить капітальних видатків [тобто не інвестує у великі інфраструктурні проєкти, такі як будівництво]. Бізнес теж не готовий інвестувати, бо є велика невизначеність і ризики через війну. Тому важливо розробити інструменти страхування і гарантій.

Про те, як Україна шукала гроші на початку року

У березні вже отримали близько $9 мільярдів зовнішньої допомоги. Така сума потрібна нам на два місяці з хвостиком. Щоб «перетерпіти», у нас були кошти, які накопичив уряд. Мінфін розміщував ОВДП

Облігації внутрішніх державних позик.

, Кабмін переніс частину видатків, які можуть трошки почекати, а також попросив бізнес раніше сплатити податок на прибуток. Також Нацбанк перерахував свій дохід за минулий рік.

Як шукати гроші, якщо допомоги не буде

Ніколи не буває достатньо грошей у такій війні, яку ми зараз ведемо. У нас були зобовʼязання перед МВФ — розробити план і знайти додаткові надходження

МВФ вимагає від України самостійно покрити хоча б мільярд доларів дефіциту.

до бюджету. Уряд переглянув графік підвищення акцизів на пальне — за чотири роки їх приведуть до рівня мінімальних ставок в Євросоюзі. Це теж дасть певні кошти. Те саме стосується тютюнових акцизів. Це кроки, які зробити найпростіше, бо вони доволі легко адмініструються. Але ці кошти не покриють наших потреб.

[Якщо допомоги від США не буде], навряд ми можемо витягти $61 мільярд з економіки. Економіка цього не потягне або потягне лише один раз. Ми можемо знайти $10 мільярдів. Якщо сильно піднатужимося, шляхом ще більшої економії — $20 мільярдів. Але це максимум.

Можна підвищити ставку податку на додану вартість. Можливо, не для всіх товарів — наприклад, залишити або трошки знизити ставку для сирих харчів

Овочі, фрукти, крупи тощо.

. Ще варіант — підвищити податки на доходи та нерухомість. Якщо ми говоримо про площу понад 70 квадратних метрів — це було б виправдано, як і податки на предмети розкоші. Але підвищення податків — це останній крок перед друком грошей. Передусім треба розібратися з адмініструванням — тобто братися за митницю. Держава втрачає там сотні мільярдів гривень на проблемах з акцизами і нелегальним ринком тютюну.

Із видатками теж проблема. У нас є багато чорних дір, наприклад освіта. Купа дітей і студентів за кордоном, при цьому існує шалено неефективна мережа університетів, які жеруть державні кошти. Вони ніяк не просувають науку, але, можливо, дозволяють комусь не потрапити під призов.

Як повернути переселенців із-за кордону

Нам бракує робочих рук. Коли завершаться бойові дії, у будь-якому випадку почнеться відбудова, і тоді робочих місць буде точно більше, ніж людей. Але нам потрібно перестати ставитися до переселенців, як до українців, які лише тимчасово перебувають за кордоном. Значна частина з них не повернуться. До них, скоріше, треба ставитися як до іноземців, які глибоко розуміють процеси в Україні та можуть виступати нашими адвокатами за кордоном. Такий підхід створить правильний фон — він стимулюватиме людей повертатися, якщо вони бачитимуть в Україні найменшу можливість для себе.

Про економіку росії

Зараз санкції [проти росії] доволі потужні. Але, на жаль, росії дали час адаптуватися. Плюс країна отримала у 2022 році великий притік нафтогазових грошей через високі ціни. Був «Фонд національного добробуту»

Російська назва — «Фонд национального благосостояния». Станом на кінець 2023 року росія витратила на війну половину усіх ліквідних грошей з Фонду. У ньому лишалося $56,5 мільярда.

. Усі гроші ввалили в оборонку.

Зараз відбуваються структурні зміни, у росїі потроху згортається цивільна економіка. Багато активних членів суспільства виїхали. Оборонка, особливо виробництво ракет або відновлення старої бронетехніки — це не трактор і не станок, які працюють і створюють додану вартість. Росіяни витрачають ресурси, просто в них був величезний запас міцності. У «Фонді національного добробуту» ліквідних активів лишилося менш ніж до кінця року. Зрештою це призведе до рецесії. Просто питання — коли саме.

Більшість економістів не очікували, що російська економіка виявиться настільки стійкою. Також ніхто не очікував, що буде такий стрибок цін на нафту і газ. Плюс є певні ресурси

Зокрема, титан та ядерне паливо, на якому працюють деякі атомні станції в ЄС.

, котрі Захід досі купує у росії, тому що немає альтернативи.

Зрозуміло, що гроші на війну росія буде шукати до останнього. Але що далі, то більше деградує цивільний сектор. Рівень життя всіх, хто не залучений в оборонку, не отримує гробових або грошей в армії чи спецслужбах, падатиме швидко.

Про те, чи ефективні удари по російських НПЗ

З погляду економіста, це суперефективна тактика

З березня українські дрони масово атакують російські НПЗ. Ці удари могли вивести з ладу понад 15% російських потужностей.

. Вона робить життя росіян дорожчим — вони змушені витрачати валюту не на додаткову зброю, а на пальне

Бо воно дорожчає внаслідок ударів.

Зараз російська нафта вже не йде на експорт, тому що її бракує на внутрішньому ринку. Можливо, росії доведеться імпортувати нафту — купувати щось з білоруського Мозиря чи десь ще. Тому це ще і відчутне репутаційне приниження.

Теоретично, під час посівної кампанії, навіть якщо вибити лише 10—15% потужності російських НПЗ, можна створити відчутний дефіцит пального. Зрозуміло, що військові отримають стільки пального, скільки їм треба. Але якщо недостатньо пального отримає аграрка (або воно буде значно дорожчим), це вдарить по російському агробізнесу.

«Бабель» завжди пояснює складні речі простими словами. Додайте нам натхнення і сил своїм донатом: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].