Наскільки сильно бюджет України залежить від міжнародної допомоги?
Критично сильно. Минулого року Україна витратила $106 млрд, з них половину — на війну. Саме оборонні витрати Україна покрила самостійно, все решта — виключно за допомогою партнерів і доходів від державних облігацій. Більша частина цих грошей пішла на соціальну сферу — зарплати, пенсії та інші виплати.
У цьому році видатки бюджету прогнозуються майже на тому самому рівні — $89,5 млрд. Україна знову зможе самостійно закрити половину — всі ці гроші підуть на оборону. Але ще $37,3 млрд треба додатково шукати. Більшу частину має покрити саме допомога від США та ЄС, яка зараз зависла. Це $11,8 млрд від Штатів та $19 млрд від Євросоюзу. Кілька мільярдів обіцяли дати також Японія і Велика Британія.
Ще $5,4 млрд Україна може отримати від Міжнародного валютного фонду, але для цього треба виконати низку умов. Перезапустити Бюро економічної безпеки, завершити аудит НАБУ, оцінити ефективність податкових пільг, оздоровити банківську систему й ухвалити закон про новий суд, що розглядатиме справи проти держорганів.
Але грошима МВФ доведеться гасити борги перед ним же, каже Марія Репко, тож бюджет вони не врятують. Допомога фонду має інше значення — від того, як Україна виконає свої зобов’язання перед ним, залежить, чи даватиме нам Захід гроші в майбутньому.
Скільки коштів Україна отримала від партнерів і залучила від ОВДП з 2022 року.
Міністерство фінансів України
Україна вже отримала якісь гроші?
Так, але небагато. Двадцять п’ятого грудня Україна отримала поки що останній пакет допомоги — $1,34 млрд від Світового банку. Ще низка країн — Південна Корея, Нідерланди, Італія, Канада, Норвегія — публічно пообіцяли надати грошей Україні. Але коли саме ці гроші дійдуть — невідомо.
Але ж цього замало! Зараз є гроші «перечекати», поки очікуємо транші від США та ЄС?
Так, принаймні січень — лютий уряд може перетерпіти й не вдаватися до дуже непопулярних кроків, каже Марія Репко. Вона пояснює, що більшість грошей традиційно витрачають наприкінці року. Тоді проводять більшість тендерів і закупівель, бюджетники отримують річні премії. Олексій Блінов додає, що зараз вистачає запасів, які залишилися з минулого року. Але вже в лютому грошей почне помітно бракувати.
Якийсь дефіцит Україна може покрити своїми силами?
Не просто може, а й мусить. МВФ вимагає від України самостійно покрити хоча б один мільярд доларів дефіциту. Уряд може «попросити» держкомпанії достроково виплатити дивіденди, а банки — раніше виплатити податок на прибуток. Ймовірно, ПДВ експортерам також повертатимуть із затримкою, припускає Олексій Блінов. Таке рішення Рада вже ухвалювала на початку вторгнення і заборгувала підприємцям щонайменше $800 млн. Також Україна може збільшити податки на некритичний імпорт, припускає заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
Міністр фінансів Сергій Марченко озвучував ще один варіант, як знайти гроші — ефективніше боротися із сірими ринками, де бізнес часто уникає оподаткування. Мова про контрабанду та компанії зі сфери грального бізнесу, алкоголю, тютюну й палива. Минулоріч така робота дала результати: податки від грального бізнесу становили понад $256,6 млн — це в 13 разів більше, ніж у 2022 році. Однак спрогнозувати, скільки грошей вдасться отримати цього року, неможливо, каже Репко, бо обсяги сірого ринку невідомі.
Держбюджет міг би отримати короткочасні бридж-кредити від Нацбанку, припускає Блінов. Якщо допомоги не буде надто довго, кредити зможуть виділити МВФ і Світовий банк. Але цих сум все одно недостатньо, каже Дерюгіна.
Але ж є російські заморожені активи. Їх можна використати?
Дійсно, якби Україна отримала заморожені через війну російські активи в $300 млрд, проблема дефіциту відпала б надовго, каже Тетяна Дерюгіна. Але країни Заходу все ще не ухвалили рішення передати їх. США та ЄС розглядають різні варіанти — від прямої передачі активів Україні до передачі прибутків від їхнього використання.
Схоже, поки є рішення тільки за другим варіантом і тільки від ЄС. Двадцять другого січня глава зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що члени Євросоюзу погодилися передати Україні прибутки — 24 січня за це рішення голосуватимуть посли ЄС. У такому разі Україна може отримувати $6—8 млрд на рік.
Уявімо найгірше — траншів від ЄС і США не буде. Україна зможе сама профінансувати бюджет?
Ні. Через війну держбюджет України подвоївся, а дефіцит — це близько 20% ВВП. Економіка росії в десять разів більша, і самотужки фінансувати війну з нею Україна точно не зможе.
І що тоді буде?
Хороших варіантів немає. Нацбанк може почати друкувати більше гривні, як уже робив у 2022 році, коли було неясно, скільки допомоги ми отримаємо. Тоді НБУ надрукував близько 400 мільярдів гривень, на які купив в уряду військові облігації, а фактично — дав ці гроші йому в борг. Такий інструмент дозволяє швидко закривати потребу в грошах, каже Репко. Але він негативно вливає на економіку. Саме емісія гривні та подальша інфляція були причиною стрімкого знецінення гривні в девʼяностих. Якщо гривня впаде зараз, це погіршить репутацію України і довіру до валюти — і завадить отримувати кредити в майбутньому.
«Помірна і контрольована емісія, як ми бачили у 2022 році, може пройти без катастрофічних наслідків. Але контроль дуже легко втратити, це як випустити джина з пляшки. Приборкати інфляцію і девальвацію буде важко», — каже Репко. Емісії можна уникнути, якщо західна допомога надходитиме прогнозовано і регулярно. У грудні голова НБУ Андрій Пишній стверджував — зараз підстав вмикати друкарський станок немає.
Без допомоги Заходу уряду доведеться скорочувати держвидатки, каже Тетяна Дерюгіна — тобто урізати соціальні виплати (як от пенсії) чи видатки на освіту. Та це дуже шкідливі кроки для економіки, наголошує економістка. Все просто — виплати урізуються, через це падає споживання і, відповідно, зменшується обсяг економіки.
Звучить неоптимістично. Хороші новини є?
Взагалі так. Скоріш за все, Україна отримає гроші, на які розраховує, але пізніше, ніж планувалося. Євросоюз думає, як обійти вето Віктора Орбана. Угорщині вже пішли на деякі поступки — Єврокомісія розблокувала третину грошей з €30 млрд, які ЄС мав виділити Угорщині, але не зробив це через корупцію, порушення прав ЛГТБ+ і проблеми з верховенством права в країні. Орбан погоджується зняти вето, якщо Євросоюз розділить ці €50 млрд на чотири рівних пакети допомоги і буде голосувати за них окремо щороку.
Зеленський і Орбан на зустрічі лідерів ЄС у Гранаді (Іспанія) 5 жовтня 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
Першого лютого лідери ЄС зберуться на позачерговий саміт, щоб знову розглянути питання України. Навіть якщо переконати Орбана знову не вдасться, ЄС обіцяв надати допомогу не пізніше ніж у березні. Це може бути план «Б», за яким Єврокомісія може позичити для України до €20 млрд у країн ЄС. Так можна обійти вето Орбана, бо цей механізм не вимагає гарантій всіх країн-членів.
У США все теж не виглядає зовсім безнадійно. Шостого грудня 2023 року республіканці заблокували законопроєкт про нацбезпеку, який сумарно передбачає $111 млрд Україні, Ізраїлю і Тайваню. Вони вимагають, щоб у законопроєкт включили заходи з посилення імміграційного законодавства. Вісімнадцятого січня видання WSJ повідомило: Байден погодився на поступки щодо міграційної реформи. Але поки що Палата представників Конгресу на різдвяних канікулах, тож законопроєкт знову зможуть розглянути не раніше ніж наприкінці січня.
Представники України певні, що гроші від ЄС і США будуть. Шістнадцятого січня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі президент Зеленський заявив: рішення щодо допомоги Україні від союзників — «це питання тижнів».
«Я маю позитивні сигнали, що Європа підтримує нас, і також я певен, що вирішиться питання в Конгресі», — сказав президент. Добитися допомоги пообіцяв і президент США Джо Байден.
У 2024 році Україні треба близько $40 млрд, а «Бабелю» — ваш (будь-який) донат: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].