Тексти

Рада скасувала «правки Лозового», за якими суди закривали справи проти корупціонерів. Активісти кажуть: скасували не те, що треба. Пояснюємо історію, яку ви чули, але майже напевно в ній не розібралися

Автор:
Олександр М’ясищев
Редактори:
Дмитро Раєвський, Юліана Скібіцька
Дата:
Рада скасувала «правки Лозового», за якими суди закривали справи проти корупціонерів. Активісти кажуть: скасували не те, що треба. Пояснюємо історію, яку ви чули, але майже напевно в ній не розібралися

Getty Images / «Бабель»

Чотирнадцятого грудня 2023 року голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін подав петицію до президента України, в якій закликав повністю скасувати «правки Лозового» — зміни до Кримінального процесуального кодексу, які ініціював депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий

Був секретарем Комітету з питань правової політики та правосуддя. В 2017 році Генпрокуратура підозрювала його в ухилянні від сплати податків і внесенні хибних даних до декларації.
. Їх внесли ще у 2017 році. Петиція набрала вже майже 30 тисяч підписів — на пʼять тисяч більше, ніж треба для того, щоб її розглянув президент. В ЦПК стверджують: «правки Лозового» створюють правову колізію, яка дозволяє судам маніпулювати законодавством і закривати резонансні справи проти корупціонерів. Зокрема, в жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд закрив справи проти Вадима Альперіна
Альперіна називають «королем контрабанди». У 2019 році його запідозрили в незаконному імпорті з Китаю товарів із заниженням вартості, щоб уникнути оподаткування. Це завдало державі понад 77 млн грн збитків. За це РНБО ввела проти нього санкції, а президент — позбавив громадянства. В жовтні 2023 року справу проти нього закрили, бо сплив термін досудового розслідування.
 та щодо схеми «Роттердам+»
Формулу «Роттердам+» Нацкомісія з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) почала використовувати з квітня 2016 року. Вона встановлювала тариф для теплових електростанцій на базі середньої ціни вугілля за імпортним паритетом за останній рік. Після цього ціни на електроенергію зросли — тариф в Україні був привʼязаний до вартості вугілля на товарних біржах Нідерландів. У березні 2017 року НАБУ почало розслідувати змову під час впровадження формули «Роттердам+». Версія слідства полягає в тому, що в «Роттердам+» заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме — на транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту в Роттердамі. У вересні 2022 року завершилося розслідування першого епізоду. У січні 2023 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування другого епізоду. Слідчі закінчили другий епізод справи «Роттердам+» — під підозрою 15 людей.
. Восьмого грудня Верховна Рада ухвалила закон, який мав скасувати «правки Лозового» і зробити прозорішою
У складі САП з’явиться відділ внутрішнього контролю. Конкурс на керівника САП буде проводити комісія з шести людей, з них трьох пропонуватимуть міжнародні партнери. Незалежний аудит буде кожні два роки перевіряти ефективність прокурора САП. Якщо аудит визнає, що він неналежно і неефективно працював, його звільнять.
 роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Цього вимагали Міжнародний валютний фонд, Євросоюз та G7. Але в результаті правки скасували лише частково. В ЦПК впевнені — ключові норми, які дозволять корупціонерам уникнути відповідальності, залишилися, тому правки треба скасувати повністю. «Бабель» разом з юристом Андрієм Слюсарем
Він досліджував цю тему для юридичної спільноти Dead lawyers society.
 проаналізував закон і пояснює, що таке «правки Лозового», яку колізію вони створили, як нею користуються корупціонери і що з цим усім робити. Попереджаємо, це пояснення не з простих.

Що таке «правки Лозового»

Це зміни до законодавства

До Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та низки законів. В рамках закону 2147-VIII.
, які Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Вони набрали чинності в березні 2018-го. Частина з них стосувалася судочинства й досудових розслідувань. Ось суть самих «правок»:

  • Строк досудового розслідування, поки нікому ще не оголосили підозру. Раніше — не обмежений. Після правок — 12—18 місяців.
  • Строк розслідування після того, як підозру оголосили. Раніше — два місяці, але прокуратура могла самостійно подовжити на 3—12 місяців. Після правок — прокуратура може подовжити лише на три місяці, а далі це може робити лише слідчий суддя. Клопотання про таке подовження має погодити генеральний прокурор або його заступник.
  • Нова норма: суддям дали повноваження закрити справи
    Крім випадків, коли йдеться про тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя і здоров’я.
    , якщо строки досудового розслідування спливли. Навіть в тому випадку, коли підозру вже оголосили.

Загалом правок, які у 2017 році вніс Лозовий, було значно більше. Багато з них вже давно скасували

Наприклад, обов’язок слідчих із районних відділів поліції подавати всі клопотання лише до суду в обласному центрі, заборону призначати експертизи без дозволу суду і заборону проводити їх у недержавних установах.
. А ті, що залишилися, уже майже шість років є нормою закону й конкретними статтями КПК України
А саме — ст. 284, 294 і 295 КПК України.
.

У цих правках було щось хороше?

Андрій Слюсар каже, що загалом мета правок була правильна. Згідно з ними, прокуратура більше не могла тримати людину місяцями в невизначеному статусі й відтягувати оголошення підозри. Чи, наприклад, тиснути на комерційні компанії. Правки мали завадити поліції та прокуратурі проводити обшуки в офісах, вилучати майно і довго не оголошувати підозру.

Передати повноваження продовжувати слідство від прокурора до судді також було правильно, каже Слюсар, бо прокурор — зацікавлена сторона в справі.

Але юрист додає: на практиці позитивні зміни мало на що вплинули. За задумом суддя міг не подовжити строки розслідування, якщо прокуратура не має міцних аргументів. Але в реальності більшість суддів завжди робили все, про що просила прокуратура. Так було у справі ексголови Нафтогазу Андрія Коболєва

САП підозрює Коболєва в тому, що він незаконно призначив собі премію в 229 мільйонів гривень за перемогу «Нафтогазу» над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі. Слідство каже, що Коболєв мав узгодити це з правлінням компанії, а премія була на 220 млн грн більше, ніж передбачено законом.
: прокурор вів розслідування пʼять років до вручення підозри і ще три місяці після.

Тобто правки вимагають скасувати, тому що вони не працюють?

Не тільки. Ще одна проблема цих норм — прикінцеві положення. Там автори закону зазначили, що правки не мають зворотної дії, тобто справи, які відкрили до березня 2018 року, треба вести за старими правилами

«[Зміни] вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін».
. Але кримінальні провадження, особливо складні, часто обʼєднують. І було незрозуміло, що робити у випадках, якщо частину справ відкрили до березня 2018 року, частину — після, а тепер це одне провадження.

Суди діяли по-різному. Деякі вважали, що в такому випадку застосовувати треба старі норми, дехто — навпаки. Почався хаос. Наприклад, прокуратура за старими правилами подовжувала строки досудового розслідування сама, і один суддя визнавав таке рішення законним. Потім справа потрапляла до іншого судді, а він вже вважав інакше.

А до чого тут корупція?

Колізія, яку створили «правки Лозового», дозволила судам закривати гучні та складні справи проти впливових корупціонерів. Наприклад, у жовтні 2023 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду закрила справу «Роттердам+» за новими правилами — через те, що сплив строк досудового розслідування. Але Спеціальна антикорупційна прокуратура та ЦПК стверджують, що суд не мав права це робити — справи внесли в Єдиний реєстр ще в березні 2017 року, тобто до того, як «правки Лозового» набрали чинності.

Буквально через тиждень ВАКС так само закрив справу проти Вадима Альперіна. САП оскаржує рішення суду в обох справах.

Зараз ці правки скасували?

Лише частково. Парламент скасував норму, яка дозволяла судам закривати справи, в яких закінчилися строки досудового розслідування, але ще нікому не оголосили підозру. В ЦПК кажуть, що на справи проти корупціонерів це не вплине, бо ключовий пункт залишається — справи, де підозри вже є, все ще можуть закривати, якщо суд вирішить, що строк досудового розслідування закінчився

Однак є різні думки, що саме робити з цими нормами. Андрій Слюсар вважає, що неправильно скасовувати правки тільки тому, що ними користуються корупціонери. Адже вони стосуються й тисяч інших справ, які розглядає не НАБУ, а інші органи. Тепер прокурори знову зможуть місяцями тримати в статусі підозрюваного кого завгодно.

Павло Демчук з Transparency International каже, що компромісним може бути рішення чіткіше прописати прикінцеві положення початкових правок

Тобто закону 2147-VIII.
. І розмежувати, до яких справ закон має застосовуватися, а до яких — ні.

Найважливіший закон для нас — незалежна чесна журналістика. В нього не варто вносити правки, але можна підтримати донатом: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]