Ще у 2022 році мечеть у Дудяні, південному передмісті Пекіну, була великим комплексом із двома щедро прикрашеними мінаретами. Будівля, що займає цілий квартал, приваблювала іноземних туристів ― для цього частину написів на ній навіть переклали англійською. На початку 2023-го за ініціативи китайської влади мечеть оновили. Зникли англомовні написи, мінарети, куполи й півмісяці.
Вигляд мечеті в Дудяні рік тому. Так виглядає реконструйована мечеть. Як повідомляє місцева влада, «під керівництвом партії та народного уряду мечеть Дудянь дотримується вчень священних писань і напряму китаїзації та неухильно йде золотою дорогою, яка сумісна із соціалістичним суспільством».
Getty Images / «Бабель»; doudian.com.cn / «Бабель»
Тепер головними зовнішніми елементами мечеті є округлі пагоди, а притаманні ісламській релігійній архітектурі різьбляні балкони перетворили на квадратні вікна та прямі колони у стилі китайських партійних будівель. Навколо мечеті встановили огорожу, будки охорони, великий китайський прапор на постаменті, а на її стінах ― численні камери спостереження. Усередині відвідувачів зустрічають написи із закликами до єдності та цитати як ісламських, так і китайських мудреців. Головна молитовна зала, утім, залишилася ― і це те, що відрізняє мечеть в Дудяні від сотень інших у Китаї, які останніми роками зазнали змін.
Загалом у КНР живуть майже 20 мільйонів мусульман. З них 12 мільйонів ― уйгури, яких влада Китаю вважає сепаратистами. Китайська влада вже понад два десятиліття утискає уйгурів, стежить за ними й відправляє в концентраційні табори.
Після 2018 року в Китаї реконструювали або знищили три чверті мечетей. Наприклад, одна із сільських китайських мечетей стала державною взуттєвою фабрикою, на яку уряд влаштовував безробітних. Інша перетворилась на світський «культурний центр», прикрашений портретами молодого Сі Цзіньпіна.
Лекція про переваги комуністичного ладу у дворі колишньої мечеті, яку перетворили на взуттєву фабрику.
Human Rights Watch / «Бабель»
Фактично це одна з найбільших кампаній з дерелігієзації в історії, яку правозахисники порівнюють із часами китайської Культурної революції та радянською антицерковною кампанією. Місцеві мусульмани інколи виходять на протести, однак влада не збирається відмовлятися від своєї політики.
У 2017 році підконтрольна державі Ісламська асоціація Китаю провела нараду щодо боротьби з «копіюванням чужинських стилів» в архітектурі мечетей. Тоді критикували «арабізацію» будівель, їхні розміри та розкіш, що свідчать про «змагання у триньканні грошей».
У 2019 році уряд ухвалив «Пʼятирічний план китаїзації ісламу». Його мета ― «формування ісламського вчення з китайськими характеристиками». Почалася масштабна перебудова як давніх будівель, так і тих, що звели у 1980-ті за часів ліберальних реформ Ден Сяопіна. Офіційно Китай називає це гармонізацією суспільства, щоб позбутися іноземних впливів.
Так змінилася мечеть поселення Люджагоу з 2019 до 2021 року. Зрештою зник навіть напис із назвою будівлі.
Human Rights Watch / «Бабель»
Іноді місцевим спільнотам шляхом торгів і протестів вдається залишити мінарет. Великій мечеті міста Учжун у центральному Китаї не пощастило: тепер це будівля з пагодами й колонами. Масові протести призвели лише до того, що реконструкцію на кілька років відклали.
«Тепер це порожня будівля, там всюди замки. Виглядає так, ніби Комуністична партія каже всім мусульманам йти до біса. Це найвідоміша мечеть регіону ― і вони можуть просто взяти та фактично зачинити її?» ― сказав журналістам Financial Times місцевий житель на імʼя Мохаммед. Офіційно мечеть працює, але, як і більшість інших, в обмеженому режимі.
Влада спонукає громадян не захоплюватися релігією. Колишні держслужбовці-мусульмани можуть відвідувати мечеті лише кілька разів на рік ― інакше вони ризикують втратити соціальні виплати. Нехтувати вірою спонукають і молодь: наприклад, мерія міста Чанге в центральному Китаї розіслала по школах листа, в якому переконувала, що людям до 18 років у культових спорудах не місце.
«Люди в такому віці перебувають на критично важливому етапі свого фізичного і розумового розвитку. Вони не здатні мислити самостійно. Тому просимо всіх батьків і друзів дітей активно співпрацювати, щоб тримати дітей якнайдалі від релігії», ― ідеться в листі.
Влада деяких китайських провінцій навіть скасувала халяльну сертифікацію харчових продуктів, бо це «перша ознака релігійного екстремізму».
У боротьбі проти ісламу китайська влада поступово перемагає. У мечетях, які ще відкриті, усе менше людей. Користуючись цим, влада обʼєднує релігійні громади, зносячи «зайві» мечеті. Поступово іслам у Китаї зникає ― як і прагне Сі Цзіньпін.
«Повага і захист релігійних свобод ― одна з підвалин політики китайського уряду, якої він дотримується тривалий час. Ми серйозно ставимося до захисту і відновлення мечетей та інших місць для релігійних практик і стоїмо на сторожі нормальних релігійних практик вірян», ― відповіли в китайському МЗС на запит Financial Times.
Однак ключова фраза у відповіді ― «нормальні релігійні практики». Влада Китаю вбачає в усьому, що істотно відрізняється від традицій панівного народу хань, загрозу. І від самого початку правління Сі Цзіньпіна у 2013 році виступає за асиміляцію всіх етнічних і культурних меншин.
Другий після уйгурів народ Китаю, для якого традиційною релігією є іслам, ― хуейцзу з Нінся-Хуейського автономного регіону в центрі країни. Саме там розташоване місто Учжун із перебудованою Великою мечеттю. Якщо уйгури в офіційній китайській риториці є «неправильними мусульманами», то хуейцзу ― «хороші». Вони не прагнули відокремитися, не виступали проти влади, у їхній версії ісламу більше китайських мотивів. Утім, у рамках політики деісламізації потерпають і хуейцзу. Кількість мечетей зменшується, а народ втрачає важливу частину своєї ідентичності.
Одна з мечетей народності хуейцзу. За новими стандартами півмісяць уже не відповідає архітектурним нормам.
Getty Images / «Бабель»
Свобода слова — один зі стовпів захисту від свавілля і диктатури. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]