Військові скаржаться, що після тяжких поранень їх повертають назад на фронт. Це законно? До кого звертатись і куди писати? Пояснює «Бабель» і адвокат (а зараз поранений боєць ЗСУ) Масі Найєм

Автор:
Марія Жартовська
Редактори:
Юліана Скібіцька, Катерина Коберник
Дата:
Військові скаржаться, що після тяжких поранень їх повертають назад на фронт. Це законно? До кого звертатись і куди писати? Пояснює «Бабель» і адвокат (а зараз поранений боєць ЗСУ) Масі Найєм

Ангеліна Коткова / Kate Ban / «Бабель»

Сотні тисяч українців отримали поранення в цій війні. І якщо з цивільними все зрозуміло — вони лікуються там, де можуть і хочуть, то з військовими все значно складніше. Бійці підпорядковуються своїм командирам і не можуть на власний розсуд обирати де, коли і як лікуватися. А ще через поранення військовий може стати непридатним для подальшої служби. Хто ухвалює таке рішення? Що робити, якщо воно хибне, і як його можна оскаржити? Пояснює «Бабель» та військовий і адвокат Масі Найєм. У червні на фронті він втратив око і тепер знає все про шлях солдата після поранення. Зараз Найєм разом із правозахисницею Любовʼю Галан створює громадську організацію, яка безкоштовно буде допомагати військовим захищати свої права.

Через які поранення чи хворобу можуть звільнити від військової служби?

Є постанова Міноборони про військово-лікарські комісії [ВЛК]. Там — великий перелік хвороб, розбитий за групами. В залежності від хвороби людина може бути придатною до військової служби, обмежено придатною або непридатною. Остання категорія дає право залишити службу, дві перші — ні. Наприклад, Масі Найєм, втратив одне око і є обмежено придатним, бо друге бачить добре. «Я можу отримати інвалідність, але цього недостатньо, щоб звільнитися зі служби», — пояснює він.

Інша справа — часткова втрата слуху. Через таке поранення звільнення отримати можна, але є нюанси: якщо людина чує на відстані один метр, вона буде служити далі. Також, за словами Найєма, з неактивним туберкульозом служити можна, а якщо на робочій руці немає кисті, то вже ні: «При цьому не завжди відсутність кінцівок означає непридатність — все дуже індивідуально».

А хто розбирається у всіх цих нюансах і вирішує, чи може поранення стати причиною для звільнення зі служби?

Та ж сама військово-лікарська комісія. Схема така: після поранення солдат лікується в госпіталі, потім проходить комісію, і вона або визнає його непридатним, або повертає на фронт, або дає відпустку для продовження лікування за межами госпіталю. Наприклад, при кульових пораненнях, невралгії або пораненнях, повʼязаних зі слухом і зором, дають відпустку на місяць, яку можуть продовжувати до чотирьох. Якщо за цей період військовий повністю не вилікується, його можуть звільнити зі служби.

Хто має відправити солдата на ВЛК?

Військовий госпіталь, де він лікується, або його військова частина. Вона ж видає довідку про обставини травми. Цей документ підтверджує, що солдат дійсно отримав поранення під час бойових дій. Поки військовий перебуває в госпіталю, він підпорядковується командиру своєї частини.

Якщо солдата не влаштовує, як його лікують у військовому госпіталю, він може перевестися в інший або взагалі обрати приватну лікарню?

Ні, не може. Військових лікують тільки у військових госпіталях, а деякі процедури, наприклад МРТ, за потреби роблять в інших лікарнях. Чи можна змінити госпіталь за власним бажанням? «У моїй практиці таких випадків не було. Але часто, в залежності від ступеню і характеру травми, солдата переводять в іншу лікарню з вузькою спеціалізацією. Це вирішують лікарі», — розказує Найєм.

А якщо знадобиться лікування за кордоном?

Це інша процедура, для якої існує окрема постанова. Консиліум лікарів госпіталю, де лікують бійця, може вирішити, що його треба відправити в закордонну клініку. Далі цей висновок погоджують із командуванням Медичних сил ЗСУ та профільними міністерствами. Таке лікування може оплатити держава, міжнародні партнери або благодійні організації.

Якщо солдату не подобається, як його лікують, він може кудись поскаржитися?

Головному лікарю госпіталю або командуванню Медичних сил ЗСУ. Цей підрозділ об’єднує військові госпіталі, санаторії та медичні служби військових частин.

Які документи солдат має зібрати, щоб звільнитися з військової служби за станом здоровʼя?

Він має скласти рапорт на ім’я начальника військової частини та прикласти до нього висновок ВЛК про непридатність для подальшої військової служби. Це основний документ, на підставі якого звільняють зі служби.

Важливо знати: якщо після госпіталю ВЛК вирішила, що боєць має продовжити лікування, йому надають відпустку на місяць. Через місяць ВЛК треба пройти знову і отримати новий висновок. Зробити це не так просто. Найєм попереджає, що довідки видають у визначені розкладом години і за ними великі черги. Вистоювати їх доводиться навіть військовим із серйозними пораненнями.

Чи можуть із пораненням відправити на передову?

Без належного лікування — ні, не можуть. Лише після того, як лікарська комісія вирішить, що солдат придатний для продовження служби.

А якщо лікарі визнали бійця придатним, а він певен, що служити в такому стані не зможе?

Оскаржувати дії ВЛК у вищій за статусом комісії регіону або центральній ВЛК. Треба написати скаргу і долучити до неї копію висновку комісії та медичні документи, що підтверджують непридатність до служби. Це можуть бути альтернативні заключення та висновки медиків з інших лікарень. Ще один варіант — йти в суд, але, за словами Найєма, такий процес може тривати місяцями, і в цей час військовий продовжує служити.

А якщо людину мобілізували взагалі без медогляду або проігнорували довідки про хвороби. Що робити?

Мобілізувати без медогляду незаконно, але на початку війни так робили через форс-мажор. «Людина приходила, її запитували, чи здорова, а вже потім у документах зазначали, що нібито медогляд був. Це важливо, бо довідка [про стан здоров’я] або висновок військово-лікарської комісії про придатність [до служби] має бути в особовій справі військового. Інше питання, чи реально він проходив медогляд», — пояснює Найєм.

Якщо вас призвали без ВЛК, треба написати рапорт на ім’я командування військової частини і попросити призначити реальний медогляд. За законом ігнорувати такий запит командування не може, але на практиці таке нерідко трапляється.

І що робити тоді?

Кожен випадок індивідуальний. Буває, допомагає написати рапорт не на безпосереднього командира, а вже на командира військової частини. Трапляються випадки, коли рапорт просто не доходить нагору, а застрягає десь на проміжному шляху від безпосереднього командира до командира частини. Якщо рапорт не допоміг — треба скаржитись у військову службу правопорядку, прокуратуру, Міністерство оборони.

А як щодо гарячої лінії Міноборони?

Можна скористатися й цим способом. Проте час очікування відповіді може бути доволі тривалим. Ще можна звернутися на електронну пошту Міністерства оборони.

Підтримайте наших захисників — поповніть рахунок фонду «Повернись живим» і наблизьте перемогу.