Медіаграмотність та критичне мислення
Сучасна людина перебуває під постійною інформаційною атакою з безлічі джерел. У цих потоках інформації багато фейків та маніпуляцій. Поколінням, які звикли до класичних газетних та телевізійних форматів медіа може бути важко відрізнити фейк від правди. Дослідження показують, що до 59 відсотків посилань у Twitter користувачі поширюють, не прочитавши, а просто довіряючи заголовку. Частіше це роблять люди старшого віку, а молоді люди, які буквально виросли зі смартфоном у кишені, обачніше ставляться до інформації та її поширення.
Медіа однаково впливають на людей будь-якого віку та покоління і формують реальність для всіх. Тому основних правил медіаграмотності та інформаційної гігієни треба дотримуватися і батькам, і їхнім дітям.
Базові правила медіаграмотності:
- Перевіряйте першоджерела (усього і завжди). Не лінуйтеся пройтися за посиланнями в тексті та дізнатися, звідки взялася інформація.
- Не поспішайте поширювати інформацію, завжди читайте далі заголовка.
- Звертайте увагу на час публікації. Можливо, інформація вже не актуальна.
- Звертайте увагу на мову та тональність публікації. Якщо в ній багато оціночних суджень, то, скоріш за все, вас намагаються схилити до однієї точки зору.
- Не ведіться на регалії спікера або назву організації, навіть якщо вони здаються поважними.
- Підпишіться на професійних фактчекерів. Наприклад, Stopfake чи VoxUkraine.
Мистецтво самопрезентації та діалогу
Комунікуючи з іншими людьми в соцмережах, можна швидше долати комплекси й сумніви, вчитися формулювати думки та точки зору. Відгуки та лайки від френдів і підписників дають людині зрозуміти, що її слухають, а її думки сприймають серйозно. Збільшується соціальний капітал, що призводить до усвідомлення своєї значущості та підвищує самооцінку.
Спілкування у соцмережах може бути стимулом до саморозвитку. Підліток поступово розуміє, що знання роблять його думку експертною. Американські психологи назвали це «гік-освітою» — користування соцмережами для обговорення суспільних чи наукових тем в середньому підвищує бали школярів та студентів, вчить їх конструктивно сперечатися, доводити свою точку зору та бути ініціативними.
Основні правила самопрезентації:
- Привчіть себе до думки, що ви щось знаєте і вмієте. Не краще за всіх, не на високому експертному рівні, але все ж певні знання з потрібної теми у вас є. Щобільше, усвідомлення об’єму того, що ви знаєте, дасть і розуміння кордонів, за якими ваша компетенція закінчується.
- Складіть список своїх досягнень, знань і вмінь, якщо сумніваєтесь у собі. Не соромтеся записати туди навіть найпростіші речі.
- Перед тим, як детально викласти свою думку з якоїсь теми усно або письмово, напишіть основні тези одна за одною, у вигляді плану.
- Перед публічним виступом краще порепетирувати. Наприклад, перед дзеркалом, а ще краще — записати виступ на відео вдома. Так ви зможете побачити, де у вашому виступі є слабкі місця.
- Просто будьте собою.
Фінансова грамотність
Часи, коли паперові гроші складали в коробку та вели їхній облік олівцем в блокноті, пройшли. Цифрова економіка потребує роботи з мобільним банкінгом та додатками, що допомагають вести облік особистих та сімейних грошей. У чергах на оплату комунальних послуг важко зустріти молодих людей — вони давно все це роблять у смартфоні.
Але загальна фінансова грамотність українців залишається низькою. Згідно з дослідженням 2019 року, 52 відсотки українців продовжують накопичувати готівку вдома. Молодь до 24 років має погані фінансові звички та майже нічого не заощаджує, а літнім людям бракує технічних навичок.
Основи фінансової грамотності:
- Записуйте свої доходи та видатки. Найкраще — в спеціальних мобільних додатках, але можна й просто на папері. Ви будете здивовані, коли побачите, як саме і на що витрачаєте гроші протягом місяця.
- Виділіть фіксовану суму на спонтанні покупки. Такі покупки роблять усі, але найкраще заздалегідь окреслити рамки.
- Намагайтесь витрачати менше, ніж заробляєте. По-перше, це головний спосіб заощаджувати та формувати «подушку безпеки». По-друге, так ви скоригуєте стиль життя, щоб він відповідав рівню доходу.
- Першочергово здійснюйте обов’язкові платежі та задовольняйте базові потреби. Комуналка, їжа, побутові потреби — спочатку. Поїздки, вечірки, розваги — потім.
- Не забувайте про безпеку своїх фінансів. Уважно вивчайте правила фінансових операцій та функції онлайн-банкінгу, тримайте частину грошей готівкою, ставте надійні паролі на карти та рахунки.
Креативність та робоча етика
Сучасні тренди рекрутингу свідчать про те, що молоді люди набагато більше цінують власний комфорт, ніж роботу та високий дохід. Зумера важко заманити на роботу тільки зарплатою. Якщо він відчуває дискомфорт чи вигоряння — швидко звільняється з роботи. Технологічний рівень компанії теж важливий. Віддалена робота, таск-трекери, кібербезпека в компанії — усе це потенційний працівник буде оцінювати, поки рекрутер буде оцінювати його. Якщо компанія відстає від цифрових трендів, то зібрати команду їй буде важко.
Згідно з дослідженням, близько третини молодих американців планують звільнитися після пандемії коронавірусу — через те, що їхні роботодавці не змогли організувати віддалену роботу та налаштувати комфортний для всіх процес. Компаніям рекрутери радять діджиталізуватися, відмовляючись від довгих особистих співбесід, постійних нудних нарад та кабінетної роботи. А молодь віддячить роботодавцям креативністю та нестандартними підходами до вирішення робочих завдань.
Як створити комфортну та креативну атмосферу в компанії:
- Ставте перед командою зрозумілі цілі з прозорими проміжними етапами.
- Залишайте команді право на помилки та різні точки зору. Помилка — це шанс отримати урок, а різноманіття точок зору — початок конструктивної дискусії.
- Слідкуйте за рівнем стресу в команді, не давайте працівникам вигоряти.
- Дайте зрозуміти, що відповідальність за результат роботи команди завжди спільна. Успіхи — не тільки заслуга лідерів, провали — не лише провина найменш досвідчених.
- Сформуйте атмосферу довіри замість постійного контролю та мікроменеджменту.
- Пам’ятайте, що критика завжди має бути конструктивною.
Психологія взаємовідносин
Дослідження показали, що зумери уважно ставляться до свого психологічного здоров’я та частіше звертаються до лікарів з ментальними проблемами. І загалом знають про психологію набагато більше за своїх батьків, отримуючи базові знання з соцмереж, тематичних блогів на YouTube та інших платформах. Старші покоління все ще ставляться до психології насторожено та нехтують професійною допомогою.
Розібратися у різниці між поколіннями та їхньою психологією допоможе проєкт «Синергія» на діджитал-платформі Impactum. Це — спільний продукт фонду Klitschko Foundation та компанії Winner. Окрім психології, різні модулі програми допоможуть розвинути навички, про які ми сьогодні згадували — від фінансової та медіаграмотності до креативності, проєктного менеджменту, ораторського мистецтва та діалогу. Розвинути свої вміння та опанувати нові за допомогою «Синергії» зможуть не тільки молоді люди та їхні батьки, але й вчителі та громадські активісти — для різних поколінь та аудиторій передбачені різні потоки проєкту. Повна програма проєкту тут, а зареєструватись можна ось тут.