Головний атрибут сезону застуд — термометр. В аптеках давно можна знайти електронні, інфрачервоні та й просто безртутні варіанти, але в багатьох сім’ях досі користуються приладами зі ртуттю. theБабель зʼясував, що робити, якщо розбили ртутний термометр.
Що робити спочатку?
Не панікуйте. Якщо ретельно зібрати ртуть з розбитого термометра та провести хімічну демеркуріалізацію — тобто очистити приміщення — речовина не завдасть шкоди.
Насамперед треба забрати з кімнати всіх, хто не прибиратиме, бо ртуть починає випаровуватись одразу.
Наступний крок — відчинити вікна, аби одразу зменшити концентрацію парів ртуті в повітрі та охолодити приміщення. За температури повітря до +20 градусів ртуть не випаровується, отже її можна буде зібрати без ризику для здоров’я. Але не створюйте протяг, бо він занесе випари до інших кімнат.
Не варто вмикати кондиціонер чи намагатися зібрати ртуть пилососом — пристрої лише поширять випари металу та забрудняться ним.
Після цього можна підготувати ємність для зібраної ртуті. Підійде скляна банка з герметичною кришкою, об’ємом близько літра. Коли зберете ртуть, налийте в неї півлітра води та ретельно закрийте.
Як зібрати ртуть?
Ретельно огляньте місце, де впав термометр. Ртуть не підстрибує від удару об поверхні, тому можна обмежитись площею радіусом два метри від точки падіння. Підсвітіть поверхню ліхтариком, тримаючи його під кутом, — так уламки та ртуть легше помітити.
Збирати ртуть можна аркушами паперу, скотчем, пластиром, мідними дротиками, м’яким пензликом, грушею-спринцівкою або шприцом. Головне — не намагатися:
— змітати ртуть віником — так ви розіб’єте кульки на ще дрібніші, які неможливо буде зібрати;
— витирати ртуть ганчіркою — ви лише розмажете її та збільшите площу випаровування;
— збирати ртуть пилососом — речовина залишиться в ньому і випаровуватиметься впродовж тривалого часу.
Дрібні часточки ртуті найзручніше збирати скотчем. Але не треба притискати його до поверхні — рухайте стрічкою легко, немов замітаєте, аби не пошкодити кульки.
Збирайте ртуть найзручнішим для вас предметом, але пам’ятайте, що його доведеться віддати на утилізацію.
Якщо ртуть потрапила на килим, зберіть усю видиму речовину, а тоді винесіть його на пустир і ретельно вибийте. Залиште на вулиці щонайменше на 3—4 дні. Це правило працює з усіма речами, на які потрапила ртуть. Вона є металом, отже її справді можна просто витрусити. Проте потім знадобиться хімічна обробка.
Якщо ртуть потрапила в щілини паркету, то можна спробувати витягти її шприцом або гумовою грушею. Не вдалося? Розберіть частину паркету і витягніть кульку. Надто складно? Проведіть ретельне хімічне прибирання, а тоді залийте щілину, де могла залишитися ртуть, додатковим шаром лаку.
Як очистити кімнату?
Коли уся видима ртуть зібрана, починайте хімічне прибирання. Викликати рятувальників не варто, адже вони зазвичай працюють у промислових приміщеннях. Очистити квартиру можна самотужки, підручними засобами.
Під час хімічного прибирання потрібно максимально ізолювати приміщення. Зачинити всі вікна, двері, вимкнути усі пристрої та нагріти простір до +25 градусів — залишки ртуті почнуть випаровуватися, а отже їх можна буде нейтралізувати.
Найпростіший варіант — очистити поверхні з хлором. Змішайте хлорний засіб для відбілювання «Білизна» з гарячою водою (+60—70 градусів) у пропорції 1:1. Використовуйте один літр розчину на 8 квадратних метрів. Мити потрібно не лише підлогу, але й усі горизонтальні поверхні. Обробити кімнату треба буде 4 рази впродовж 8 годин, тобто раз на 2 години. Можна лишати калюжі розчину на підлозі, а якщо у приміщенні багато деревʼяних предметів, то варто розставити тарілки з розчином або хлором, доки прибираєте. Сусідні кімнати теж слід прибрати із хлором, адже ртуть могла потрапити туди, наприклад, на капцях.
Після восьми годин хлорного прибирання можна спокійно повертатися до приміщення та зробити ще одне вологе прибирання, уже достатньо без хлору.
Куди подіти розбитий термометр та заражені речі?
Термометр помістіть у ту саму банку, куди збирали ртуть. Туди ж кладіть папір та інші предмети, якими ви її збирали. У герметично закритій посудині з водою речовина безпечна.
Далі ртуть потрібно віддати у пункт утилізації, який має бути в кожному районі. Його адресу можна дізнатися у працівників МНС або в райдержадміністрації. Якщо там вам відмовили — маєте право скаржитись та писати заяву про те, що небезпечну речовину не приймають на утилізацію.
Як перевірити, що кімната точно безпечна?
Замовити аналіз повітря у приміщенні або змиви з поверхонь, на які потрапила ртуть, можна у районних СЕС. Спосіб перевірки та його вартість залежать від обладнання конкретної установи. Але замовляти такі послуги потрібно не раніше ніж через два тижні після хлорної обробки.
Як уникнути цього в майбутньому?
Придбайте безртутний або електронний термометр. Він коштує трохи дорожче, але позбавить вас клопоту з небезпечною речовиною в майбутньому.