🎧 Слухайте цей епізод також тут:
Що відбувалося з Каховським водосховищем з моменту окупації росіянами цієї території. Вони скидали воду, потім, навпаки, її збирали. Це було обʼєктивно необхідно?
Після окупації сама Каховська ГЕС не працювала і електроенергію вона не виробляла. Її завдання було або спускати, або накопичувати воду. Восени 2022 року, як повідомляв Рух опору і сам президент про це казав, росіяни почали закладати вибухівку у споруди [Каховської ГЕС]. Каховський гідроенергетичний комплекс складається з дуже багатьох споруд. Це безпосередньо гребля ГЕС, де знаходяться машинні зали та гідроагрегати. Коли вода тече, вона проходить через гідроагрегати. Це руслова гребля. Потім є 16 прогонів ― водозливів, через які скидається надлишок води. Це теж капітальна залізобетонна споруда. Далі є судноплавний шлюз та земляна гребля ― перемичка між судноплавним шлюзом та ГЕС. Є ще адміністративні будівлі, і далі в комплексі є ще водозабір. Те, як окупанти поводилися з регулюванням води в самому водосховищі, іноді було дуже небезпечно. Бо якщо станеться катастрофа, а позначка води на максимумі, то зона затоплення буде більшою.
Але зрозуміло, чому вони то скидали воду, то накопичували? Були якісь обʼєктивні причини?
Обʼєктивних причин не було.
Чи можна це повʼязати конкретно з моментом, коли вони закладали вибухівку? Наприклад, для цього потрібен нижчий рівень води або вищий?
Ні, тому що вибухівка була закладена, технічно нам це було зрозуміло відразу 6 червня, коли ми проаналізували рівень руйнувань. Вибухівка мала бути закладена. Є багато незалежних джерел інформації, які зафіксували вибухи. Є супутникові знімки, які показали, що це були вибухи. Але технічно 6 червня за аналізом рівня руйнувань стало зрозуміло, що вибухівка мала бути закладена в трьох місцях. Це гідроагрегат машинної зали ГЕС, технічні галереї водозливу і потерна ― це такий оглядовий колодязь, який знаходиться всередині земляної греблі. Земляну греблю неможливо зруйнувати за допомогою ракет. Її може зруйнувати або хвиля переливу, яка змиває все на своєму шляху, ― цього не було. Або зруйнувати лише зсередини, тобто закласти вибухівку в цю потерну.
Тобто версія про те, що дамбу прорвало через надто високий рівень води, не може бути правдою?
Не може. Це дуже капітальні напірні споруди, які створені на 400 років з запасом міцності. До окупації вона проходила всі стрес-тести. Клас капітальності таких споруд розрахований на неодноразове влучання ракети. Тобто якби ракета влучила в один прогін водозливу, то зруйнувався би тільки він. Або частина греблі ГЕС, лише одна частина. А тут зруйнований весь напірний фронт ― це 16 прогонів водозливу, це земляна гребля і це ГЕС.
Вже була інформація, що для стабілізації ситуації можуть змінити режим роботи водосховищ вище по Дніпру. Що мається на увазі?
Йдеться про те, що внаслідок катастрофи відбувається повне спорожнення Каховського водосховища, яке насправді було одним з найбільших в Україні і 48-м водосховищем за розміром у світі. Уся ця вода стікає вниз. Щоб зменшити зону затоплення, відразу вирішили перекрити, тобто не скидати воду іншими гідротехнічними спорудами в каскаді.
Ми говоримо про інші водосховища, які є вище за течією?
Так. Вони просто почали акумулювати більше води, щоб її не скидати, щоб не збільшувати зону затоплення внизу.
Тобто я правильно розумію, що рівень цих сховищ і річки Дніпро північніше від Каховського водосховища може трохи підвищитися?
Абсолютно правильно. Рівень водосховищ буде трошки підвищений для того, щоб не допустити більших зон затоплення за зруйнованою Каховською греблею.
А це може призвести до підтоплень вище Каховського водосховища?
Ні, бо в нас багато гідротехнічних споруд, і зараз немає жодних паводків — це не весна, це не осінь, коли виникають сезонні паводки.
Чи потрібна нова дамба? Якщо її не будувати, на що це може впливати?
Ми говоримо про найсерйозніші наслідки руйнування Каховського гідроенергетичного комплексу Каховської ГЕС. Вона слугувала насамперед для забезпечення водопостачання ― багато населених пунктів отримували воду з цього водосховища. А ще Каховська іригаційна система і Північнокримський канал, який безпосередньо живився з цього водосховища. Зараз водопостачання в обидві системи неможливе.
Рівень ґрунтових вод, який був повʼязаний з цим водосховищем, буде дуже сильно знижуватись ― це матиме катастрофічні наслідки для сільськогосподарських культур.
А взагалі ми маємо чотири блоки проблем. Перший ― це водопостачання. Другий ― це судноплавство. Весь каскад був спроєктований таким чином, щоб забезпечити необхідні рівні води для судноплавства по Дніпру. Третій блок ― це генерація електроенергії. І четвертий блок ― це вплив на екологію.
Без нового водосховища буде колосальна проблема. Найближчим часом водопостачання в Північнокримський канал припиниться принаймні на рік. Ми маємо щось вирішувати зі зрошенням сільськогосподарських земель, інакше все просто засохне. Вигідного економічного рішення без створення водосховища не буде. Навіть якщо ми будемо бурити свердловини, це не вирішить питання.
Для забезпечення судноплавства нам необхідно буде створювати напірні споруди. Я б тут дійсно радив стежити за інформацією, яку подає «Укргідроенерго». Наскільки я зрозумів, вони зараз будуть працювати над забезпеченням водопостачання для населення насамперед, саме для населення, а потім вони мають рішення, що як тільки територія буде безпечна і звільнена, вони будуть поступово робити перемички для створення напору і часткового заповнення саме водосховища, яке було раніше Каховським. А далі вже буде рішення, чи відбудовувати ГЕС.
А які наслідки для всього світу мала ця катастрофа?
Надзвичайні. В першу чергу, для вироблення сільськогосподарської продукції в великих міжнародних масштабах. Світ це відчує згодом, ми це відчуємо трошки швидше.
Під час вибухів і під час руйнування гідроенергетичного комплексу було миттєве зараження води в Дніпрі технічною олією, яка використовувалася в роботі ГЕС, йдеться про 150 тонн. Є ще 300 тонн олії, яка зберігалася ― вона потім потрапила в Дніпро. Ми поки не можемо оцінити шкоду для всіх зон затоплення. Зможемо проаналізувати у найкращому випадку через тижні два. Вся зона затоплення — це ж машини, заправки, домогосподарства, хімічні обʼєкти, обʼєкти, які потенційно мають біологічну загрозу, — все це потрапило у воду і все тече вниз до Чорного моря. Чорне море — це досить велика водойма, і рівень його забруднення ми зможемо оцінити згодом. Є загроза, що відпочинок на узбережжі Чорного моря в цьому році можна скасувати.
Для всіх країн на узбережжі моря?
Так. Для всіх країн Чорного моря. Були повідомлення, що навіть частина вибухівки і вибухових предметів поплили по Чорному морю. Звісно, це буде більш небезпечно для самої України і для наших безпосередніх сусідів, таких як Болгарія. Але також є ризики для Туреччини й інших країн.
А далі в протоки і в Середземне море може щось потрапити?
Думаю, що ні.
Наступна загроза буде наслідком падіння [рівня] ґрунтових вод, бо це може мати ефект пустелі, і все почне вмирати. А далі потягнеться ланцюгова реакція. Наприклад, зʼявляться локальні вітри, бо відбудеться катастрофічна зміна водного балансу.
Ну і дуже багато риби загинуло там. Ця риба починає гнити, починається розповсюдження інфекцій. А в Каховському водосховищі були відкладання, які тепер можуть випаровуватись і забруднювати повітря.
Давайте поговоримо про київську дамбу. Чи можна її зруйнувати балістичними ракетами? І якщо це раптом станеться, яка територія буде затоплена? Які наслідки? До чого нам і владі готуватися?
Це варіант набагато гірший, аніж навіть варіант із Каховським водосховищем. Наприклад, там весь мул і відкладення ще з часів Чорнобилю. Якщо вони почнуть потрапляти в повітря, це стане великою проблемою. Я навіть не кажу вже про затоплення населених пунктів, які знаходяться вниз за течією, і самого Києва.
Але заспокою. Зруйнувати балістичною ракетою київську греблю неможливо. Її можна пошкодити, якщо це буде не одна балістична ракета в одне місце.
Найнебезпечнішими є тільки два варіанти. Божевільний варіант номер один ― це використання тактичної ядерної зброї. І божевільний варіант номер два ― це закладання вибухівки за аналогією всередині елементів споруд напірного фронту. Ми контролюємо Київську ГЕС, тому закладання вибухівки неможливе.
Щодо використання тактичної ядерної зброї, то в нас дійсно божевільний окупант. Ми не можемо передбачити [дії росії], але дуже розраховуємо на наші сили ППО, які обіцяють, що будуть боронити цей обʼєкт. Це буде зовсім інша історія в світових масштабах. Я сподіваюся, що цього ніколи не станеться.
Дякую вам дуже за відповіді. Віримо у наші ЗСУ. З нами був Сергій Поровський, голова комітету енергоефективності Асоціації професіоналів довкілля.