Шостого жовтня Рада має почати розгляд законопроєкту № 10037 про спрямування «військового ПДФО» у державний бюджет замість місцевого.
Перше схвалення законопроєкт пройшов 20 вересня, але до другого читання нардепи внесли в документ понад тисячу правок. Представник «Голосу» Ярослав Железняк припускає, що закон ухвалять вже на наступному пленарному тижні.
Тим часом голова Комітету Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про внесення змін до останньої редакції документу, а саме:
1
З 1 жовтня до 31 грудня 2023 року «військове ПДФО» спрямувати до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Держспецзвʼязку на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).
2
З 1 січня і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан «військове ПДФО» розподілити в таких пропорціях:
- 45% — Держспецзвʼязку на дрони (прогноз 43+ млрд грн);
- 45% — Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України для виробництва боєприпасів та зброї (43+ млрд грн);
- 10% — військовим частинам на місцях (близько 10 млрд)
Чим цікавий «військовий ПДФО»
За перші сім місяців 2022 року грошове утримання військовослужбовців було найбільшою статтею видатків — 520 мільярдів гривень, або третина всіх держвидатків із початку року. Оскільки військові теж платять податки на отримані доходи (ідеться, зокрема про ПДФО), то відповідні нарахування зросли дуже різко та у великих масштабах.
Зараз надходження від ПДФО розподіляють між державним і місцевими бюджетами: 64% йдуть до бюджетів громад, 15% — до обласних, решта — до держбюджету.
За час війни «військовий ПДФО» став важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів — доходи громад збільшились увосьмеро. У 2023 році прогнозована сума надходжень від «військового ПДФО» очікується на рівні 96 мільярдів гривень. Для порівняння: у 2021 році вона була на рівні 12 мільярдів гривень.
«Супердоходи» отримали ті громади, на території яких зареєстровані військові частини або навчальні центри. Тобто різні громади можуть мати кардинально різні доходи, і не всі з них «раціонально» розпоряджаються великим доходом.
За і проти перерозподілу ПДФО
Прихильники перерозподілу наводять такі аргументи:
- зростання надходжень стали штучними, бо їх зумовила війна — тобто громади «не зробили нічого» для того, аби в них зросли доходи в бюджет;
- грошове забезпечення військовим платиться з державного бюджету, тому й має повертатися до держбюджету;
- не всі громади раціонально використовують «незаплановані» надприбутки;
Противники перерозподілу наводять такі аргументи:
- вилучення «військового ПДФО» розцінюють як згортання реформи децентралізації;
- місцева влада вважає себе мобільнішою у прийнятті рішень, зокрема в питаннях допомоги військовим і посиленні обороноздатності;
- для багатьох громад на півдні та сході країни «військовий ПДФО» є чи не ключовим джерелом наповнення бюджету [за цим пунктом уряд планує збільшити фінансову підтримку місцевих бюджетів через систему субвенцій та дотацій].
Україні до кінця року не вистачає 250 мільярдів гривень на грошове забезпечення військових. Міністр оборони Рустем Умєров пропонував забрати надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на виплати військовослужбовцям і спрямувати їх на потреби оборони.