Bloomberg: ЄС хоче зберігати газ у підземних сховищах України, щоб запобігти енергетичній кризі

Автор:
Ліза Бровко
Дата:

У Європейському Союзі розглядають можливість зберігати газ у Більче-Волицько-Угерському підземному сховищі та інших газових сховищах в Україні, коли взимку попит і відповідно ціни на газ зростуть.

Про це пише Bloomberg із посиланням на європейських чиновників.

Наразі сховища газу в ЄС заповнені на понад 70%, тому зберігання його в Україні може запобігти надлишку в найближчі місяці. Більче-Волицько-Угерське сховище здатне зберігати в чотири рази більше природного газу, аніж найбільше сховище Німеччини.

Німецька енергетична компанія RWE AG вважає, що використання українських сховищ допоможе збалансувати попит і пропозицію протягом другої половини літа 2023 року, оскільки вони мають звʼязок із газовими ринками ЄС. Деякі газові трейдери також зазначають, що ризики, повʼязані з війною, можуть бути виправданими.

А за словами Марко Заальфранка, голови відділу торгових операцій у континентальній Європі зі швейцарської Axpo, український ринок пропонує зберігати газ за фіксованою ставкою, роблячи «зберігання газу в Україні дуже привабливим і конкурентоспроможним варіантом».

Водночас Європейська комісія вивчає, чи «гарантії, що видаються державними установами, сприятимуть відкриттю доступу до сховищ природного газу в Україні» і як саме.

В Україні газосховища розташовані далеко від лінії фронту на глибині 2 км під землею і вміщують понад 30 мільярдів кубометрів. Третину з них надає компанія «Укртрансгаз», яка намагається впроваджувати гарантії обслуговування для зниження повʼязаних із війною ризиків, аби стати «банком сили для Європи».

Щоб зберігати газ в Україні було економічно вигідно, ціни повинні значно знизитися, а ЄС має забезпечити захист від воєнних ризиків.

  • Минулого року ціни на газ у Європі зросли до рекордних показників, на це вплинула війна рф проти України, санкції проти росії й поступова відмова від російського газу. Тоді на ринку виникла паніка, яка призвела до державного втручання — уряди ЄС виділили майже $700 мільярдів на допомогу компаніям і споживачам. Росія розраховувала на залежність ЄС від її енергоносіїв і тиснула на країни, щоб ті послабили санкції та не надавали допомоги Україні.
  • Через різке зростання вартості енергоносіїв, спричинене вторгненням росії, Європа втратила майже трильйон доларів. Країни ЄС почали відмовлятися від російського газу та нафти, а в листопаді минулого року в Німеччині визнали, що проєкт газопроводу «Північний потік — 2» сприяв війні в Україні.
  • У січні 2023 року Німеччина заявила, що повністю диверсифікувала свою енергетичну інфраструктуру після вторгнення росії в Україну і більше не залежить від російських енергоносіїв.