У 2022 році російські компанії пробурили більше свердловин на своїх нафтових родовищах, аніж за десятиліття. Це свідчить про те, що міжнародні санкції чи відхід деяких великих західних фірм мало зашкодили безпосередньо видобутку, і пояснює, як видобуток нафти у країні відновився у другій половині 2022 року, навіть попри запровадження додаткових обмежень на її експорт.
Про це повідомляє Bloomberg.
Після рішення путіна вторгнутися в Україну майже рік тому російська нафтова промисловість зазнала найдраматичніших політичних змін з часів розпаду Радянського Союзу. Великі західні компанії, зокрема BP Plc, Shell Plc та Exxon Mobil Corporation, відмовилися від багатомільярдних інвестицій у країну. За ними були деякі великі міжнародні постачальники послуг. Європа також запровадила «комплексне обмеження експорту до рф обладнання, технологій та послуг для енергетичної галузі».
Проте, згідно з галузевими даними, які має Bloomberg, торік російські нафтові вежі пробурили загальну глибину понад 28 тисяч кілометрів, що є найвищим показником за понад десятиліття. Дані показують, що загальна кількість розпочатих свердловин зросла майже на 7% і перевищила 7 800, при цьому більшість ключових нафтових компаній перевершили результати попереднього року.
«Галузь багато в чому продовжує працювати, як і раніше. Росія змогла зберегти більшу частину компетенцій, активів та технологій у сфері нафтосервісу», — сказав Віталій Михальчук, керівник дослідницького центру компанії «Бізнес-рішення та технології», яка раніше входила до російського підрозділу консалтингової компанії Deloitte & Touche.
Зараз основною проблемою для російської нафтової промисловості є придбання високотехнологічного західного обладнання. Однак ця проблема вирішується за рахунок імпорту через посередників у «дружніх державах» або шляхом пошуку альтернативних постачальників у Китаї.
Bloomberg пише, що кілька факторів допомогли росії утримати свою нафтову промисловість на плаву. По-перше, у 2021 році на провідних міжнародних постачальників припадало лише 15% всього нафтосервісного сегменту росії. Основну частину ринку складають власні підрозділи вітчизняних виробників, таких як «Роснефть», «Сургутнафтогаз» і «Газпром». Російські компанії залучають іноземних підрядників, якщо їм потрібні високотехнологічні послуги, обладнання та передове програмне забезпечення, однак такі речі не потрібні, щоб підтримувати потік нафти з діючих родовищ.
По-друге, деякі з найбільших західних постачальників нафтосервісних послуг не залишили країну. SLB і Weatherford International Plc продовжують свою діяльність у росії, хоч і з деякими обмеженнями.
- 5 грудня 2022 року набули чинності нафтові санкції ЄС проти росії. Гранична ціна на нафту, нафтопродукти та оливи, що походять з росії або експортуються з неї, встановлена на рівні $60 за барель. Ціну переглядатимуть кожні два місяці, щоб реагувати на ринкову ситуацію. Під час перегляду ціну встановлюватимуть на 5% нижчою за середньоринкову ціну на російську нафту і нафтопродукти, розраховану на основі даних Міжнародного енергетичного агентства.
- Водночас президент Володимир Зеленський невдоволений граничною ціною ЄС і країн «Великої сімки» на російську нафту. За його словами, ціна $60 за барель замість $30 дасть російському бюджету приблизно $100 мільярдів на рік.